Можливості використання 17-оксипрогестерону капронат у лікуванні хворих з «кам’яною доріжкою» в амбулаторних умовах
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У роботі проаналізовано результати лікування 41 хворого з «кам’яною доріжкою» після малоінвазивних методів лікування в амбулаторних умовах за допомогою запропонованої схеми, яка припускала розширення комплексної традиційної стандартної терапії за рахунок використання 17%оксипрогестерону капронат (17%ОПК) на базі лікувальних установ Хмельницької області. Чоловіків було 21 (51,2±7,8%), жінок – 20 (48,8±7,8%). Локалізація конкременту до проведення малоінвазивного втручання: достовірно більше було хворих із каменями у нирках – 32 (68,1%), у 12 (25,5%) – у середній третині (с/3) сечоводу, лише 6,4мали конкремент у нижній третині (н/3), при цьому у жінок це були поодинокі випадки. Із загальної кількості пацієнтів у 32 (78%) підтверджена наявність інфекції сечових шляхів (ІСШ). Окремому аналізу піддавались дані пацієнтів, що звернулися впродовж перших 7 діб (24 пацієнта) та понад 7 діб (17 хворих) від літотрипсії і виникнення «кам’яної доріжки». У ході дослідження отримані суб’єктивні і об’єктивні підтвердження доцільності такого підходу. На 9–15%у добу бажаний клінічний ефект був досягнутий у 32 хворих, що становило 78,0%. У 9 (22,0%) пацієнтів він був незадовільним і проявився на 6–8%у добу лікування розвитком гострого пієлонефриту, який став причиною госпіталізації. Клінічний ефект залежав від розміру, локалізації конкременту, наявності або відсутності інфекції сечових шляхів у хворих на уретеролітіаз, термінів звернення в лікувальний заклад після малоінвазивного втручання (дистанційної літотрипсії, контактної літотрипсії).
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Vozianov S.O. Suchasnij pidhid do diagnostiki nirkovoi' koliki ta ureterolitiazu / S.O. Vozianov, M.V. Zeljak // Urologija. – 2006. – № 2. – S. 62–68.
Gulej Ja.T. Obg'runtuvannja kompleksnogo konservativnogo metodu likuvannja hvorih na ureterolitiaz na osnovi doslidzhennja funkcional'nogo stanu nirok ta sechovividnih shljahiv: Avtoref. dis. … kand. med. nauk: 14.01.06 – urologija / Ja.T. Gulej. – K., 2009. – 21 s.
Dzjurak V.S. Sechokam’jana hvoroba / V.S. Dzjurak, S.O. Vozianov // Mistectvo likuvannja. – 2004. – № 7. – S. 72–76.
Dutov V.V. Primenenie a1-adrenoblokatorov v lechenii bol'nyh s kamnjami mochetochnika / V.V. Dutov, D.V. Popov, A.A. Rumjancev, V.B. Pashhenko // Urologija. – 2012. – № 5. – S. 13–17.
Caudarella R. Urinary citrate and stone disease: the preventive role of alkali citrate treatment / R. Caudarella, F. Vescini // Arch. Ital. Urol. Androl. – 2009. – N 81 (3). – P. 182–87.
