Дослідження ефективності та безпечності лікування хворих на хронічний абактеріальний простатит
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення ефективності та безпечності застосування ректальних супозиторіїв Вітапрост та Вітапрост форте при лікуванні хворих на хронічний абактеріальний простатит.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 75 хворих на хронічний абактеріальний простатит. Середній вік пацієнтів склав 28,2±3,5 року (від 19 до 45 років), тривалість захворювання – від 8 міс до 5 років (у середньому 3,2±1,2 року). Залежно від методики проведеної терапії хворі були розподілені на три групи. Пацієнти 1-ї групи (n=25) отримували стандартне лікування згідно протоколу. У терапію хворим 2-ї групи (n=25) було включено ректальні супозиторії Вітапрос («STADA»). Пацієнти 3-ї групи (n=25) у комплексній терапії отримували ректальні супозиторії Вітапрост Форте. Усі три групи пацієнтів були співставні за діагнозом та віком.
Результати. Контрольне обстеження, проведене після завершення курсу терапії, підтвердило зникнення запального процесу у ПЗ. Пацієнти відзначали значне зменшення суб’єктивних проявів, часто з повним зникненням больового синдрому, а також значне поліпшення загального стану і копулятивної функції. Ці показники були найкращими у пацієнтів 3-ї групи.
Заключення. Призначення ректальних супозиторіїв Вітапрост та Вітапрост Форте патогенетично обґрунтовано при хронічному абактеріальному простатиті, що дозволяє отримати позитивні результати терапії та стійкий клінічний ефект. Пацієнти 3-ї групи, які отримували терапію супозиторіями Вітапрост Форте, мали найкращі результати в порівнянні з пацієнтами 2-ї групи, що доводить залежність ступеня ефекту від дози активної речовини – сампросту.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Горпинченко І.І., Литвинець Є.А. Сучасні підходи та шляхи оптимізації лікування хворих на хронічний простатит //Здоровье мужчины. – 2007. – № 3. – С. 48–56.
Горпинченко И.И., Клименко П.М., Павловський Ю.Э. Гемодинамическая классификация простатитов //Здоровье мужчины. – 2004. – № 1. – С. 44–48.
Литвинець Є.А. Ехінацея: фармакологічні та лікувальні властивості // Галицький лікарський вісник. – 2000. – № 4. – С. 150–151.
Литвинець Є.А., Костенко Л.В. Кольорова ультразвукова ангіографія в діагностиці хронічного простатиту //Галицький лікарський вісник. – 2006. – № 1. – С. 40–42.
Молочков В.А., Ильин И.И. Хронический уретрогенный простатит. – М.: Медицина, 1998. – 303 с.
Практическое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. Митькова В.В. – М.: Издательский дом Видар-М, 2003. – 720 с.
Ткачук В.Н., Горбачев А.Г., Агулянский Л.И. Хронический простатит. – Л.: Медицина, 1989. – 208 c.
Hong SJ. and al. Transrectal color Doppler imaging is effective for the posttreatment monitoring of prostatic inflammation // J. Urol. – 1996. – V. 155. – P. 480–488.
Veneziano S., Pavlica P., Mannini D. Color Doppler ultrasonographic scanning in prostatitis: сlinical correlation // Eur. Urol. – 1995. – V. 28, № 1. – Р. 6–9.
Neikel I.C., Downey L, Dark I., Ceri H., Olson M. Antibiotic pharmacokinetics in the inflamed prostate // Journal of Urology. – 1995. – V. 153, № 2. – P. 527–529.
Ghobich A. Voiding dysfunction associated with chronic bacterial prostatitis. Eur. Urol. – 2002; 42: 159–162.
