Рівні ензимів та цитокінів сечі у діагностиці функціонального стану паренхіми нирок у дітей з вадами уретеровезикального сегмента після уретероцистонеостомії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: вивчення динаміки рівнів екскреції цитокинів ФНП-α та ТФР-β1 та активності реноспецифічних ензимів НАГ та β-Гал у сечі дітей з рефлюксуючим мегауретером (МУ) у різні терміни після черезміхурової уретероцистонеостомії.
Матеріали та методи. Перед оперативним лікуванням обстежено 45 дітей віком від 4 до 15 років (22 хлопчики, 23 дівчинки), у яких за даними візуалізаційних методів оцінювання діагностовано МУ: 18 пацієнтів з нерефлюксуючим МУ, 27 пацієнтів – з рефлюксуючим МУ до та після реконструктивних операцій. Через 3–4 тиж після операції обстежено 36 пацієнтів, через 4–6 міс – 24 особи. Референтну групу склали дані, отримані у 25 практично здорових дітей аналогічного віку з нормальними аналізами сечі (без протеїн-, лейкоцит-, еритроцит- та кристалурії, слизу та бактерій).
Результати. Отримані дані свідчать, що після реконструктивних операцій сечовивідних шляхів у частини хворих є ознаки порушення функції нирки з подальшим її погіршенням. Водночас відомо, що зниження тиску у сечоводі після відновлення уродинаміки з часом призводить до певної нормалізації деяких біомаркерів запалення та проліферації у дітей з вродженими вадами уретеровезикального сегмента (УВС).
Заключення. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що кількісні показники вмісту прозапального цитокіну ФНП-α та профіброгенного цитокіну ТФР-β1 у сечі, а також рівні активності умовно реноспецифічних ензимів НАГ та β-галактозидаза (β-Гал) сечі у дітей з вродженими вадами УВС є неінвазивними та діагностично інформативними біомаркерами. Вважаємо, що дітей із вродженими вадами УВС доцільно виділити в окрему групу ризику з розвитку нефросклерозу, що потребує проведення своєчасної ренопротекторної терапії.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Dogan H.S. Ureteroneocystomy in primary vesicoureteral reflux: critical retrospective analysis of factors affecting the postoperative urinary tract infection rates / H.S. Dogan, A.C. Bozaci, B. Ozdemir, S. Tonyali, S. Tekgul // Int. Braz. J. Urol. – 2014. – Vol. 40. – P. 539–545.
Симонян Г.В. Анатомо-функциональное состояние мочевого пузыря после реконструктивно-пластических операций на пузырно-мочеточниковом сегменте / Урология: Автореф. дис. … канд. мед. наук. – М., 2012. – 16 с.
Ooi S.M. Lower urinary tract dysfunction in children after intravesical ureteric reimplantation surgery under one year of age / S.M. Ooi, N. Kane, J. Khosa, A. Barker, N. Samnakay // Ped. urol. – 2014. – Vol. 10, Issue 6. – P. 1139–1144.
Gillies D. Bladder spasm in children after surgery for ureteric reimp– lantation / D. Gillies, I. Lane, D. Murrell, R. Cohen // Pediatr. Surg. Int. – 2003. – Vol. 19. – P. 733–736.
Лесовой В.Н. Диагностическое значение определения уровня провоспалительных цитокинов в моче больных гиперактивным мочевым пузырем / В.Н. Лесовой, И.А. Гарагатый, С.М. Колупаев, Л.С. Колупаева // Эксперим. и клинич. медицина. – 2011. – № 2. – С. 159–161.
Лесовой В. Цитокины в патогенезе гиперактивного мочевого пузыря / В. Лесовой, С. Колупаев // Научные ведомости Белгородского гос. университета. – 2013. – Т. 23, № 18. – С. 37–39.
Тетерина Т.А. Роль маркеров воспаления и пролиферации в диагностике резистентного гиперактивного мочевого пузыря / Т.А. Тетерина, И.А. Аполихина, П.В. Глыбочко, Л.В. Безнощенко, О.С. Кречетова, Я.Б. Миркин // Эксперим. и клиническая урология. – 2014. – № 1. – С. 92–96.
Бабаева Н.И. Диагностическое значение исследования активности N-ацетил-β-D-глюкозаминидазы в моче (обзор литературы) / Н.И. Бабаева, И.Я. Липицкая, Н.Д. Творогова, В.Н. Титов // Лабор. дело. – 1991. – № 1. – С. 9–16.
Williams M.A. Urinary N-acetyl-betaglucosaminidase as a screening technique for vesicoureteral reflux /M.A. Williams, D. Jones, H.N. Noe // J. Urology. – 1994. – Vol. 43, № 4. – P. 528–530.
Мигаль Л.Я. Діагностична інформативність ензимологічних показників лізосомного походження у дітей з вродженою обструкцією верхніх сечових шляхів / Л.Я. Мигаль, Г.Г. Нікуліна, І.Є. Сербіна, Д.А. Сеймівський, В.Ф. Петербургський // Лаб. діагностика. – 2012. – № 3 (61). – С. 15–19.
Крайдашенко О.В. Біомаркери пошкодження нирок у хворих на гіпертонічну хворобу / О.В. Крайдашенко, М.О. Долінна // Укр. журнал нефрології та діалізу. – 2014. – № 3 (43). – С. 48–51.
Mohkam M. The Role of Urinary N-acetyl-beta-glucosaminidase in Diagnosis of Kidney Diseases / M. Mohkam, A. Ghafari // Ped. Nephrology. – 2015. – № 3 (3). – P. 84–91.
Патент на винахід № 113601, UA, МПК (2016.01), G01N 33/48 (2006.01), A61В 10/00 Cпосіб оцінки ступеня ішемічного ушкодження тубулярного епітелію нирки у хворих на фосфорнокислий нефролітіаз / Возіанов С.О., Черненко В.В., Мигаль Л.Я., Нікуліна Г.Г., Желтовська Н.І., Черненко Д.В., Клюс А.Л., Негрей Л.М., Сербіна І.Є.; ДУ «ІУНАМН України»; а 2016 02335, 11.03.2016. опуб. 10.02.2017. Бюл. № 3. – 6 с.
Власов В.В. Эффективность диагностических исследований. – М.: Медицина, 1988. – 180 с.
Мигаль Л.Я. Особливості змін профіброгенного цитокіну TGF-β 1 та умовно реноспецифічних ферментів у сечі дітей з різними клінічними варіантами мегауретера / Л.Я. Мигаль, І.Є. Сербіна, Г.Г. Нікуліна, Г.М. Драннік, Н.А. Калініна, Т.В. Порошина, Д.А. Сеймівський, В.Ф. Петербургський, О.А. Каліщук // Імунологія та алергологія: наука і практика. – 2009. – № 4. – С. 77–83.
Fry C.H. What is the role for biomarkers for lower urinary tract disorders / C.H. Fry, A. Sahai, B. Vahabi, A.J. Kanai, L.A. Birder // Neurourol Urodyn. – 2014. – Vol. 33, N 5. – P. 602–605.
