Особливості терапії стійких форм хламідійної інфекції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: аналіз ефективності лікування стійких форм урогенітального хламідіозу при застосуванні поєднання антибактеріальної терапії з індуктором ендогенного інтерферону Оверін.
Матеріали та методи. Були обстежені 38 чоловіків з урогенітальним хламідіозом у поєднанні з хронічним простатитом. Пацієнти були розподілені на групи. До основної групи увійшли 20 хворих, у групу порівняння – 18 пацієнтів, у групу контролю – 20 практично здорових чоловіків. Усім пацієнтам до і після лікування проводили контроль клінічних, біохімічних, імунологічних показників крові. Пацієнти основної групи (n=20) отримували антибактеріальну терапію у поєднанні з Оверіном (250 мг внутрішньом’язово 1 раз на добу, через день, всього 10 ін’єкцій). Пацієнти групи порівняння отримували стандартну терапію доксицикліном по 200–400 мг на добу протягом 14 днів.
Результати. Після проведеної терапії урогенітального хламідіозу імунні показники крові покращилися більшою мірою у пацієнтів, які отримували індуктор ендогенного інтерферону. Контроль одужання пацієнтів, які брали участь у дослідженні, проводили через 30 і 60 діб після закінчення етіотропної терапії. У пацієнтів основної групи, які додатково отримували Оверін, елімінація збудника була досягнута в 95% випадків, у групі порівняння цей показник становив 88,8%. Через 30 діб після проведеної терапії тільки у 2 (10%) пацієнтів основної групи зберігався дизуричний синдром, тоді як у групі порівняння почастішання сечовипускання було відзначено у 6 (33,3%) пацієнтів. Хронічний біль в органах малого таза після проведеної терапії зберігався в 1 (5%) пацієнта основної групи і у 3 (16,6%) пацієнтів групи порівняння.
Заключення. Застосування Оверіну в поєднанні з антибактеріальними засобами підвищує ефективність терапії стійких форм урогенітального хламідіозу і прискорює регресс дизуричних явищ і больового синдрому в органах малого таза, асоційованих з хронічним простатитом. Оверін добре переноситься пацієнтами і не чинить клінічно значущих побічних ефектів.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Мавров Г.И. Урогенитальный микоплазмоз: непростой выбор антибактериальной терапии (обзор литературы и собственные исследования) / Г.И. Мавров, Т.В. Федорович // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2016. – № 1 (60). – С. 74–79.
Мавров Г.И. Хламидийные инфекции: биология возбудителей, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика / Г.И. Мавров. – К.: Геркон, 2005. – 524 с.
Мавров Г.И. Особенности микрофлоры урогенитального тракта при воспалительных заболеваниях мочеполовых органов / Г.И. Мавров, Г.П. Чинов, И.Н. Никитенко // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. – 2004. – № 2 (13). – С. 64–68.
Соколовский Е.В., Глазыкова Л.К., Герасимова Н.М. Урогенитальная хламидийная инфекция. Под ред. Соколовского Е.В. – С-П: Сотис, 1998.
Щербакова Ю.В. Чутливість збудників захворювань урогенітального тракту до антибактеріальних препаратів та склад біотопу у пацієнтів з інфекціями, що передаються статевим шляхом / Ю.В. Щербакова, Г.И. Мавров, С.К. Джораєва, В.В. Гончаренко // Дерматологія та венерологія. – 2016. – № 1 (71). – С. 49–56.
Interstitial cystitis and infectious agents [Text] / D. Fioriti, M. Penta, M. Mischitelli, A.M. Degener, et al. // Int.J. Immunopathol. Pharmacol. – 2005. – Vol. 18, № 4. – P. 799–804. https://doi.org/10.1177/039463200501800424
Land J.A., Van Bergen J.E.A.M., Morre S.A., Postma M.J. Epidemiology of Chlamydia trachomatis infection in women and the cost effectiveness ofscreening. Human Reproduction Update 2010; 16 (2): 189–204. https://doi.org/10.1093/humupd/dmp035
Van Bergen JEAM, De Feijter E.M., Gotz H.M., CSI Netherlands 2007–2010: A Large Scale Internet Based Chlamydia Screening Implementation Programme.Seattle, USA: Abstract book 17th ISSTDR, 2007.
Oakeshott P., Kerry S., Aghaizu A. et al. Randomised controlled trial of screening for Chlamydia trachomatis to prevent pelvic inflammatory disease:the POPI (prevention of pelvic infection) trial. BMJ 2010; 340: 16–42. https://doi.org/10.1136/bmj.c1642
Serov V.N., Sukhikh G.T. Rational pharmacotherapy in obstetrics, gynecology and neonatology. – M: Litterra 2010. Рациональная фармакотерапия в акушерстве, гинекологии и неонатологии. Под ред. В.Н. Серова, Г.Т. Сухих. – М.: Литтерра, 2010.
Gupta R.S. The phylogeny of proteobacteria: relationships to other eubacteriol phyla and eukaryotes // FEMS Microbiol. Rev. – 2000. – Vol. 24, № 4. – P. 367–402. https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.2000.tb00547.x
