Алгоритм вибору оптимального методу лікування гідронефрозу, зумовленого стриктурою пієлоуретрального сегмента
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Розроблено та впроваджено в клінічну практику алгоритм вибору оптимального методу лікування гідронефрозу, зумовленого стриктурою пієлоуретрального сегмента (ПУС), шляхом відкритої (ВПП) та лапароскопічної пієлопластики (ЛПП), балонної дилатації, ендопієлотомії та лазерного розсічення. У дослідження ввійшли 180 пацієнтів з гідронефрозом І–ІV ступеня, спричиненим стриктурою ПУС, котрі перебували на лікуванні в урологічних відділеннях ДНУ «Науково-практичного центру профілактичної та клінічної медицини» ДУС (м. Київ) та Львівської ОКЛ в 2008–2013 рр. До пацієнтів застосовано прогностичні критерії, згідно з якими їх розділено на 6 клінічних груп і використано оптимальну для кожної хірургічну методику: 1-а група – 55 пацієнтів (34%), яким виконано ВПП, 2-а група – 46 хворих (29%), у яких стриктура коригована шляхом ЛПП, 3-я група – 26 пацієнтів (16%), яким виконано ендопієлотомію холодним ножем, 4-а група – 17 пацієнтів (11%), котрим проведено балонну дилатацію, 5-а група – 13 пацієнтів (8%), яким виконано лазерне розсічення стриктури ПУС, і 6-а група – 4 пацієнта (2%), котрим проведено нефректомію. Ефективність ВПП становила 98,2%, ЛПП – 97,8% і ендоскопічні операції – 96,4%. Ураховуючи критерії алгоритму, відмінний результат відзначали у 89,8% (141 пацієнт), задовільний – у 7,6% (12 пацієнтів) і у 2,6% (4 пацієнти) – результат незадовільний. Висока ефективність (97,4%) розробленого нами алгоритму, простота і доступність у застосуванні дозволяє широко використовувати його в клінічній практиці.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Мудрая И.С., Кирпатовский В.И. Нарушение уродинамики и сократительной функции верхних мочевыводящих путей при урологических заболеваниях и методы их диагностики// Урология. – 2003. – No 3. – С. 67–70.
Карпенко В.С. Причины гидронефроза и выбор метода оперативного лечении// Урология. – 2002. – No 3. – С. 43–46.
Ерохин А.П. Актуальные вопросы лечения гидронефроза. /Материалы научно-практической конференции «Современные технологии в оценке отдаленных результатов лечения урологической патологии». – М., 2010. – С. 81–82.
John S. Lam, Kimberly L. Cooper, Tricia D. Greene and Mantu Gupta. Impact of hydronephrosis and renal function on treatment outcome: antegrade versus retrograde endopyelotomy // Urology. Vol. 61,N 6 , June 2003. – P. 1107–1111.
El-Shazly M.A., Moon D.A., Eden C.G. Laparoscopic pyeloplasty: sratus and review of literature // J. Endourol. – 2007. – Vol. 21 (7). – P. 673–678.
