Комплексне уродинамічне обстеження пацієнток зі сквамозною метаплазією слизової оболонки сечового міхура
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Кератинізувальна плоскоклітинна, або сквамозна, метаплазія (СМ) являє собою перетворення нормального уротелію сечового міхура на ороговілий багатошаровий плоский епітелій. Це рідкісне захворювання, і його лікування досі залишається предметом дискусій серед урологів.
Мета дослідження: оцінювання можливості комплексного уродинамічного дослідження (КУД) під час діагностики та диференціальної діагностики СМ з іншими формами розладів сечовипускання в жінок.
Матеріали та методи. У період із 2018 по 2023 рік у відділеннях урології КНП «Центральна міська клінічна лікарня № 2» м. Краматорська і КНП «Міська клінічна лікарня № 4» м. Києва перебували під наглядом 87 жінок, в яких діагностовано СМ слизової оболонки сечового міхура. Через розлади сечовипускання, що проявлялися дизурією, нічними позивами, явищами підтікання сечі, 72 (82,6%) пацієнткам виконано КУД. Як контрольні показники використовували результати уродинамічного дослідження 15 здорових жінок.
Результати. У результаті обстеження пацієнток було поділено на три групи. У 1-шу групу включено 32 (44,4%) пацієнтки без уродинамічних порушень; у 2-гу групу – 26 (36,1%) жінок, в яких під час уродинамічного дослідження виявлено ізольоване підвищення чутливості до наповнення сечового міхура; у 3-тю групу – 14 (19,5%) пацієнток, в яких почастішання сечовипускань супроводжувалося гіперактивними скороченнями сечового міхура. Визначені такі особливості уродинамічних показників: у контрольній групі цистометричний об’єм досягав у середньому 298,21 ± 16,45 мл; у пацієнток без уродинамічних порушень – 281,49 ± 13,21 мл, водночас як у пацієнток з явищами підвищеної чутливості – 157,24 ± 14,32 мл (p < 0,05). У жінок з явищами гіперактивного скорочення сечового міхура цей показник був ще нижчим і становив 128,06 ± 9,05 мл (p < 0,05).
Гіперактивність сечового міхура виявлена у 19,5% пацієнток зі СМ слизової оболонки сечового міхура, що проявлялося достовірним (p < 0,05) зниженням порівняно з контрольними значеннями цистометричного об’єму (128,06 ± 9,05 проти 298,21 ± 16,45 мл), першого відчуття позиву (102,51 ± 17,32 проти 64,18 ± 7,33 мл), нормального позиву (191,29 ± 16,74 проти 95,79 ± 8,21 мл), максимально сильного позиву (284,21 ± 12,70 проти 110,79 ± 14,26 мл).
Порівнюючи показники максимального потоку сечовипускання (Qmax, мл/с), максимального детрузорного тиску під час сечовипускання (Pdetmax, см вод. ст.) при максимальному потоку сечі та показники тиск – потік (PdetQmax, см вод. ст.) у жінок досліджуваних груп, порівняно з показниками контрольної групи, не виявлено достовірної різниці (p > 0,05).
Висновки. Проведення КУД, що включає як неінвазивні, так і інвазивні компоненти, дозволяє уточнити ступінь тяжкості, природу порушень сечовипускання та призначити за потреби додаткове лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Khan MS, Thornhill JA, Gaffney E, Loftus B, Butler MR. Keratinising squamous metaplasia of the bladder: natural history and rationalization of management based on review of 54 years experience. Eur Urol. 2002;42(5):469-74. doi: 10.1016/s0302-2838(02)00358-5.
Guo CC, Fine SW, Epstein JI. Non-invasive squamous lesions in the urinary bladder: a clinicopathologic analysis of 29 cases. Am J Surg Pathol. 2006;30(7):883-91. doi: 10.1097/01.pas.0000213283.20166.5a.
Benelli A, Varca V, Vaccaro C, Guzzo S, Nicola M, Onorati M, et al. Keratinizing squamous metaplasia of the bladder: Our experience and current approaches. Urologia. 2020;87(2):97-100. doi: 10.1177/0391560318810197.
Manley KV, Hubbard R, Swallow D, Finch W, Wood SJ, Biers SM. Risk factors for development of primary bladder squamous cell carcinoma. Ann R Coll Surg Engl. 2017;99(2):155-60. doi: 10.1308/rcsann.2016.0343.
Lopez-Beltran A, Cheng L, Andersson L, Brausi M, de Matteis A, Montironi R, et al. Preneoplastic non-papillary lesions and conditions of the urinary bladder: an update based on the Ancona International Consultation. Virchows Arch. 2002;440(1):3-11. doi: 10.1007/s00428-001-0577-6.
Zhu S, He L, Zheng C, Hou Y. Bladder mulberry-like fibroepithelial polyp with calcification and squamous cell metaplasia mimicking bladder carcinoma: case report and literature review. J Int Med Res. 2020;48(1):300060519896911. doi: 10.1177/0300060519896911.
Bell C, Meara N, Gulur D, Middela S. Keratinising squamous metaplasia of the bladder. BMJ Case Rep. 2018;2018:bcr2018225303. doi: 10.1136/bcr-2018-225303.
McKenney JK. Precursor lesions of the urinary bladder. Histopathology. 2019;74(1):68-76. doi: 10.1111/his.13762.
Costantini E, Zucchi A, Del Zingaro M, Mearini L. Treatment of urethral syndrome: a prospective randomized study with Nd:YAG laser. Urol Int. 2006;76(2):134-8. doi: 10.1159/000090876.
Wang H, Chong T, Tang XY, Zheng WB. Transurethral resection in women with symptomatic keratinizing squamous metaplasia of urinary bladder: A retrospective study of 92 cases. Low Urin Tract Symptoms. 2020;12(2):137-42. doi: 10.1111/luts.12294.
