Аналіз ранніх післяопераційних ускладнень у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози і великим її об’ємом залежно від методу хірургічної корекції інфравезикальної обструкції
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) є однією з найактуальніших проблем сучасної урології, що підтверджується постійним зростанням наукового та клінічного інтересу до неї впродовж останніх років.
Мета дослідження: провести порівняльний аналіз перебігу раннього післяопераційного періоду в пацієнтів із ДГПЗ та великим (понад 80 мл) об’ємом передміхурової залози залежно від обраного методу хірургічного втручання з урахуванням анатомічних особливостей везикоуретрального сегмента.
Матеріали та методи. Ретроспективне одноцентрове дослідження включало пацієнтів, яким проводили інтервенційні втручання з приводу ДГПЗ упродовж 2019–2021 рр. Залежно від методу хірургічного втручання всі пацієнти були розділені на 4 групи: І група (n = 106) – механічні методи енуклеації гіперпластичної тканини передміхурової залози; ІІ група (n = 51) – монополярна трансуретральна резекція передміхурової залози, ІІІ група (n = 302) – біполярна трансуретральна резекція передміхурової залози та IV група (n = 104) – біполярна трансуретральна енуклеорезекція передміхурової залози.
Результати. Групи пацієнтів були схожими між собою щодо віку (p = 0,380) та маси тіла (p = 0,409). Найбільший об’єм передміхурової залози спостерігався у пацієнтів І групи (135,6 ± 70,9 мл), що асоціюється з найвищими рівнями простатоспецифічного антигену (9,68 ± 3,29 нг/мл) та його щільності (0,08 ± 0,05 нг/мл2). Об’єм видаленої тканини був максимальним у І групі (93,5 ± 20,3 мл), з поступовим зменшенням у IV (71,5 ± 22,6 мл), ІІ (58,1 ± 13,4 мл) та ІІІ (54,6 ± 14,6 мл) групах (p = 0,0001). Найкращі результати в післяопераційний період демонструвала IV група: найменша медіана тривалості уретрального дренування (51 (38; 72) год, p = 0,0011), найнижча частота ускладнень (8,7%, p = 0,001) та найменша середня тривалість госпіталізації (5 (4; 6) діб після операції, p = 0,0021). Частота затримки сечі через закупорку катетера була найвищою в І групі (10,4%) та найнижчою в IV (2,9%, p = 0,049).
Висновки. Отримані результати свідчать, що метод біполярної трансуретральної енуклеорезекції передміхурової залози забезпечує оптимальний баланс між ефективністю видалення гіперпластичної тканини та низькою частотою післяопераційних ускладнень навіть при великих об’ємах залози. У пацієнтів із більш вираженими симптомами й великим об’ємом передміхурової залози механічна енуклеація також демонструє хороші показники ефективності, проте пов’язана з вищим рівнем ускладнень і тривалішою госпіталізацією.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Cornu JN, Ahyai S, Bachmann A, de la Rosette J, Gilling P, Gratzke C, et al. A systematic review and meta-analysis of functional outcomes and complications following transurethral procedures for lower urinary tract symptoms resulting from benign prostatic obstruction: An update. Eur Urol. 2015;67(6):1066-96. doi: 10.1016/j.eururo.2014.06.017.
Welliver C, Helo S, McVary KT. Technique considerations and complication management in transurethral resection of the prostate and photoselective vaporization of the prostate. Transl Androl Urol. 2017;6(4):695-703. doi: 10.21037/tau.2017.07.30.
Saidakova NO, Stus VP, Dmytryschyn SP, Moallim AA, Shylo VN, Melnichuk YM. Epidemiology of benign prostatic hyperplasia in Ukraine. Urologia. 2018;22(4):5-12. doi: 10.26641/2307-5279.22.4.2018.152449.
Khan M, Nesbitt AL, Loganathan A, Antoniou S, Evans G, Smith P, et al. Comparing outcomes of transurethral resection of the prostate in men with greater than or less than 100 cc prostate volume: A single-centre study. J Urol Surg. 2021;8(2):92-7. doi: 10.4274/jus.galenos.2021.0020.
Pasechnikov SP. Assessment of the risk of development of early postoperative complications of transurethral resection of the prostate in patients with benign hyperplasia of the anterior gland. Health Ukr: Urol Nephrol Androl. 2019;15(1):6.
Partin AW, Mangold LA, Lamm DM, Walsh PC, Epstein JI, Pearson JD. Contemporary update of prostate cancer staging nomograms (Partin Tables) for the new millennium. Urology. 2001;58(6):843-8. doi: 10.1016/s0090-4295(01)01441-8.
Liu X, Wang J, Zhang SX, Lin Q. Reference ranges of age-related prostate-specific antigen in men without cancer from beijing area. Iran J Public Health. 2013;42(11):1216-22.
Santana JC, Veiga ML, Braga AANM, Boa SN, Barroso U Jr. Time until maximum flow rate uroflowmetry: A new parameter for predicting failure of transcutaneous electrical nerve stimulation (TENS) in treating children and adolescents with overactive bladder. J Pediatr Urol. 2021;17(4):472.e1-e5. doi: 10.1016/j.jpurol.2021.05.011.
Oranusi CK, Nwofor A, Oranusi IO. Complication rates of open transvesical prostatectomy according to the Clavien-Dindo classification system. Niger J Clin Pract. 2012;15(1):34-7. doi: 10.4103/1119-3077.94094.
Inzunza G, Rada G, Majerson A. Bipolar or monopolar transurethral resection for benign prostatic hyperplasia? Medwave. 2018;18(1):e7134. doi: 10.5867/medwave.2018.01.7134.
