Гостре ураження нирок у пацієнтів з тяжким та критичним перебігом COVID-19
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Гостре ураження нирок (ГУН) характеризується раптовим зниженням функції нирок, зазвичай відзначається підвищенням рівня креатиніну в сироватці крові та/або зниженням діурезу. Це поширене ускладнення серед тяжкохворих пацієнтів із COVID-19, при цьому дослідження повідомляють про частоту виникнення 20–40% в осіб, які були госпіталізовані до відділення інтенсивної терапії (ВІТ). Розвиток ГУН при COVID-19 залежить від багатьох факторів, зокрема наявності системної запальної реакції, сепсису, порушення гомеостазу ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, рабдоміолізу й потенційного прямого вірусного пошкодження. Раннє виявлення ускладнень, пов’язаних із нирками, у пацієнтів із COVID-19 має важливе значення для зниження інвалідизації та смертності серед госпіталізованих хворих.
Мета дослідження: дослідження частоти виникнення, факторів ризику, клінічних характеристик і наслідків ГУН у пацієнтів із тяжким та критичним перебігом COVID-19.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 1311 госпіталізованих пацієнтів із COVID-19 в Київській міській клінічній лікарні № 17 (вересень 2020 р. – грудень 2021 р.), з яких 252 (19,2%) відповідали критеріям тяжкого або критичного перебігу захворювання. Після застосування критеріїв виключення до остаточного аналізу відібрано 221 пацієнта (87,7%), серед яких – 113 (51,1%) жінок та 108 (48,9%) чоловіків. Серед них у 78 (35,3%) випадках під час госпіталізації розвинулося ГУН. Тяжкість ГУН класифікувалася відповідно до критеріїв KDIGO (Kidney Disease: Improving Global Outcomes) на основі рівня креатиніну в сироватці крові, при цьому три стадії відповідали прогресивному порушенню ниркової функції. За результатами аналізу проаналізовано демографічні й клінічні характеристики, перебіг захворювання та лабораторні показники.
Результати. Серед 221 проаналізованого пацієнта 176 (79,6%) були первинно госпіталізовані до інших відділень із подальшим переведенням у ВІТ, тоді як 45 (20,4%) було госпіталізовано безпосередньо з приймального відділення. ГУН виявлено у 78 (35,3%) хворих, і воно частіше відзначалося серед осіб похилого віку (p = 0,048). Поширеність серцево-судинних захворювань і цукрового діабету істотно не відрізнялася між групами з ГУН і без нього, тоді як хронічна хвороба нирок (ХХН) значно частіше діагностувалася у пацієнтів із ГУН (20,5% проти 0,7%, p < 0,0001). Лабораторні показники продемонстрували вищий рівень креатиніну (105 проти 81 мкмоль/л, p < 0,0001), нижчу швидкість клубочкової фільтрації (70,5 проти 84,1 мл/хв/1,73 м2, p < 0,0001) та вищий рівень IL-6 (9,8 (5,2; 38,1) проти 8,4 (4,3; 36,1) пг/мл, p < 0,0001) у пацієнтів із ГУН. При цьому рівні гемоглобіну, лейкоцитів, С-реактивного білка та феритину суттєво не відрізнялися. Застосування нефротоксичних препаратів було значно частішим у пацієнтів із ГУН (65,4% проти 32,9%, p < 0,0001), тоді як показники використання штучної вентиляції легень були подібними (44,9% проти 46,2%, p = 0,854). Хоча перебування у ВІТ було тривалішим у пацієнтів із ГУН (8,9 проти 6,3 дня, p = 0,012), показник загальної смертності істотно не відрізнявся між групами з ГУН та без ГУН (39,7% проти 42,7%, p = 0,959). ГУН найчастіше було вже наявним при надходженні до ВІТ або виникало у 1-й день госпіталізації, з поступовим зниженням частоти нових випадків і вторинним піком після 7-го дня. Аналіз факторів ризику, пов’язаних із розвитком ГУН, продемонстрував, що наявність ХХН (із відношенням шансів (ВШ) = 36,86; 95% довірчий інтервал (ДІ) [4,78–284,1], p < 0,0001) та застосування нефротоксичних препаратів (ВШ = 3,89; 95% ДІ [2,22–6,82], p < 0,0001) були тісно пов’язані з розвитком ГУН. У пацієнтів літнього віку також виявлено значно підвищений ризик виникнення ГУН порівняно з молодшими віковими групами (ВШ = 2,56; 95% ДІ [1,32–4,97], p = 0,048).
Висновки. ГУН є поширеним ускладненням серед пацієнтів, причому літній вік і наявність ХХН є ключовими факторами ризику його розвитку. Застосування нефротоксичних препаратів також продемонструвало сильний зв’язок із розвитком ГУН. Хоча пацієнти з ГУН перебували у ВІТ довше, показник загальної смертності істотно не відрізнявся між пацієнтами з ГУН та без нього. Ці результати підкреслюють важливість ранньої оцінки ризиків і ретельного моніторингу нефротоксичних впливів у пацієнтів у критичному стані.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zhu N, Zhang D, Wang W, Li X, Yang B, Song J, et al. A novel coronavirus from patients with pneumonia in China, 2019. N Engl J Med. 2020;382(8):727-33. doi: 10.1056/NEJMoa2001017.
World Health Organization. WHO Director-General’s opening remarks at the media briefing on COVID-19 [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://www.who.int/dg/speeches/detail/who-director-general-s-opening-remarks-at-the-media-briefing-on-covid-19---11-march-2020.
Rabaan AA, Al-Ahmed SH, Haque S, Sah R, Tiwari R, Malik YS, et al. SARSCoV-2, SARS-CoV, and MERS-COV: A comparative overview. Infez Med. 2020;28(2):174-84.
Huang C, Wang Y, Li X, Ren L, Zhao J, Hu Y, et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet. 2020;395(10223):497-506. doi: 10.1016/S0140-6736(20)30183-5.
Morishita M, Hojo M. Treatment options for patients with severe COVID-19. Glob Health Med. 2023;5(2):99-105. doi: 10.35772/ghm.2023.01024.
Hu B, Guo H, Zhou P, Shi ZL. Characteristics of SARS-CoV-2 and COVID-19. Nat Rev Microbiol. 2021;19(3):141-54. doi: 10.1038/s41579-020-00459-7.
Yang Y, Zhao Y, Zhang F, Zhang L, Li L. COVID-19 in elderly adults: сlinical features, molecular mechanisms, and proposed strategies. Aging Dis. 2020;11(6):1481-95. doi: 10.14336/AD.2020.0903.
Severe Covid-19 GWAS Group; Ellinghaus D, Degenhardt F, Bujanda L, Buti M, Albillos A, et al. Genomewide Association Study of Severe Covid-19 with Respiratory Failure. N Engl J Med. 2020;383(16):1522-34. doi: 10.1056/NEJMoa2020283.
Richardson S, Hirsch JS, Narasimhan M, Crawford JM, McGinn T, Davidson KW, et al. Presenting Characteristics, Comorbidities, and Outcomes Among 5700 Patients Hospitalized With COVID-19 in the New York City Area. JAMA. 2020;323(20):2052-59. doi: 10.1001/jama.2020.6775.
Gameiro J, Fonseca JA, Oliveira J, Marques F, Bernardo J, Costa C, et al. Acute kidney injury in hospitalized patients with COVID-19: A Portuguese cohort. Nefrologia. 2021;41(6):689-98. doi: 10.1016/j.nefro.2021.04.002.
Khwaja A. KDIGO clinical practice guidelines for acute kidney injury. Nephron Clin Pract. 2012;120(4):179-84. doi: 10.1159/000339789.
Batlle D, Soler MJ, Sparks MA, Hiremath S, South AM, Welling PA, et al. Acute Kidney Injury in COVID-19: Emerging Evidence of a Distinct Pathophysiology. J Am Soc Nephrol. 2020;31(7):1380-83. doi: 10.1681/ASN.2020040419.
Su H, Yang M, Wan C, Yi LX, Tang F, Zhu HY, et al. Renal histopathological analysis of 26 postmortem findings of patients with COVID-19 in China. Kidney Int. 2020;98(1):219-27. doi: 10.1016/j.kint.2020.04.003.
Ahmadian E, Hosseiniyan Khatibi SM, Razi SS, Abediazar S, Shoja MM, Ardalan M, et al. Covid-19 and kidney injury: Pathophysiology and molecular mechanisms. Rev Med Virol. 2021;31(3):e2176. doi: 10.1002/rmv.2176.
Sharma P, Uppal NN, Wanchoo R, Shah HH, Yang Y, Parikh R, et al. COVID-19 Associated Kidney Injury: A Case Series of Kidney Biopsy Findings. J Am Soc Nephrol. 2020;31(9):1948-58. doi: 10.1681/ASN.2020050699.
Desai TR, Leeper NJ, Hynes KL, Gewertz BL. Interleukin-6 causes endothelial barrier dysfunction via the protein kinase C pathway. J Surg Res. 2002;104(2):118-23. doi: 10.1006/jsre.2002.6415.
Guan WJ, Ni ZY, Hu Y, Liang WH, Ou CQ, He JX, et al. Clinical Characteristics of Coronavirus Disease 2019 in China. N Engl J Med. 2020;382(18):1708-20. doi: 10.1056/NEJMoa2002032.
Yang X, Yu Y, Xu J, Shu H, Xia J, Liu H, et al. Clinical course and outcomes of critically ill patients with SARS-CoV-2 pneumonia in Wuhan, China: a single-centered, retrospective, observational study. Lancet Respir Med. 2020;8(5):475-81. doi: 10.1016/S2213-2600(20)30079-5.
Pei G, Zhang Z, Peng J, Liu L, Zhang C, Yu C, et al. Renal involvement and early prognosis in patients with COVID-19 pneumonia. J Am Soc Nephrol. 2020;31(6):1157-65. doi: 10.1681/ASN.2020030276.
Cheng Y, Luo R, Wang K, Zhang M, Wang Z, Dong L, et al. Kidney disease is associated with in-hospital death of patients with COVID-19. Kidney Int. 2020;97(5):829-38. doi: 10.1016/j.kint.2020.03.005.
Lim JH, Park SH, Jeon Y, Cho JH, Jung HY, Choi JY, et al. Fatal Outcomes of COVID-19 in Patients with Severe Acute Kidney Injury. J Clin Med. 2020;9(6):1718. doi: 10.3390/jcm9061718.
Portolés J, Marques M, López-Sánchez P, de Valdenebro M, Muñez E, Serrano ML, et al. Chronic kidney disease and acute kidney injury in the COVID-19 Spanish outbreak. Nephrol Dial Transplant. 2020;35(8):1353-61. doi: 10.1093/ndt/gfaa189.
Fidalgo P, Ahmed M, Meyer SR, Lien D, Weinkauf J, Kapasi A, et al. Association between transient acute kidney injury and morbidity and mortality after lung transplantation: a retrospective cohort study. J Crit Care. 2014;29(6):1028-34. doi: 10.1016/j.jcrc.2014.07.024.



