Чоловіки похилого віку з гіперактивним сечовим міхуром у комбінації з інфравезикальною обструкцією (Огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Гіперактивний сечовий міхур (ГСМ) у поєднанні з інфравезикальною обструкцією (ІВО) є однією з найбільш поширених причин розвитку симптомів нижніх сечовивідних шляхів (СНСШ).
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) як основна причина ІВО у чоловіків похилого віку є одним із найчастіших урологічних захворювань, через яке у кожного другого чоловіка віком від 60 років виникають проблеми із сечовипусканням.
За даними багатьох авторів, частота ГСМ зростає з 3% у чоловіків віком 40–44 років до 42% у віці понад 75 років.
СНСШ при ДГПЗ класифікують на: симптоми наповнення, симптоми спорожнення та симптоми після сечовипускання. Попри те що симптоми спорожнення трапляються дещо частіше, симптоми наповнення значно більше турбують пацієнтів, що безпосередньо корелює з якістю їхнього життя. За таких умов обґрунтованим є корегування стратегії та тактики ведення цієї категорії пацієнтів.
Зважаючи на значне поширення поєднаної урологічної патології серед чоловічого населення на тлі його стрімкого старіння в нашій державі, досягнення бажаного покращення здоров’я потребує нових підходів і принципів у діагностиці та лікуванні.
Уродинамічне дослідження (УД) – єдиний об’єктивний метод обстеження, що дозволяє достовірно діагностувати ІВО та ГСМ. Включення результатів дослідження «тиск – потік» у загальний алгоритм передопераційного обстеження дозволяє суттєво зменшити частоту суб’єктивних невдач порівняно з минулим, коли відбір пацієнтів для оперативного лікування здійснювався без урахування уродинамічних показників.
Проведений аналіз літературних джерел свідчить про те, що сьогодні існує низка питань, які виникають при спробі прогнозування результатів ефективності лікування. Більшість попередніх методик і досліджень використовували однофакторний аналіз, розглядаючи один конкретний чинник незалежно від інших змінних. Проте в сучасних умовах необхідно враховувати сукупність параметрів, які можуть суттєво впливати на прогнози (вираженість і тривалість симптомів наповнення та спорожнення сечового міхура, дані УД, результати опитувальників щодо ГСМ тощо). Деякі з цих факторів можливо вивчити лише в експериментальних умовах, зокрема ступінь вираженості й тип ГСМ, вираженість ІВО, ефективність медикаментозного та хірургічного лікування. Ця ситуація зумовлює необхідність створення універсальної методики, яка б забезпечувала позитивні результати проведеного лікування з високим ступенем вірогідності.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Chapple CR, Wein AJ, Abrams P, Dmochowski RR, Giuliano F, Kaplan SA, et al. Lower urinary tract symptoms revisited: a broader clinical perspective. Eur Urol. 2008;54(3):563-9. doi: 10.1016/j.eururo.2008.03.109.
Osman NI, Chapple CR, Abrams P, Dmochowski R, Haab F, Nitti V, et al. Detrusor underactivity and the underactive bladder: a new clinical entity? A review of current terminology, definitions, epidemiology, aetiology, and diagnosis. Eur Urol. 2014;65(2):389-98. doi: 10.1016/j.eururo.2013.10.015.
Abrams P, Cardozo L, Fall M, Griffiths D, Rosier P, Ulmsten U, et al. The standardisation of terminology in lower urinary tract function: report from the standardisation sub-committee of the International Continence Society. Urology. 2003;61(1):37-49. doi: 10.1016/s0090-4295(02)02243-4.
Haylen BT, Maher CF, Barber MD, Camargo S, Dandolu V, Digesu A, et al. An International Urogynecological Association (IUGA) / International Continence Society (ICS) joint report on the terminology for female pelvic organ prolapse (POP). Int Urogynecol J. 2016;27(2):165-94. doi: 10.1007/s00192-015-2932-1.
Abrams P, Cardozo L, Fall M, Griffiths D, Rosier P, Ulmsten U, et al. The standardisation of terminology of lower urinary tract function: report from the Standardisation Sub-committee of the International Continence Society. Neurourol Urodyn. 2002;21(2):167-78. doi: 10.1002/nau.10052.
Link CL, Steers WD, Kusek JW, McKinlay JB. The association of adiposity and overactive bladder appears to differ by gender: results from the Boston Area Community Health survey. J Urol. 2011;185(3):955-63. doi: 10.1016/j.juro.2010.10.048.
Stewart WF, Van Rooyen JB, Cundiff GW, Abrams P, Herzog AR, Corey R, et al. Prevalence and burden of overactive bladder in the United States. World J Urol. 2003;20(6):327-36. doi: 10.1007/s00345-002-0301-4.
Milsom I, Abrams P, Cardozo L, Roberts RG, Thüroff J, Wein AJ. How widespread are the symptoms of an overactive bladder and how are they managed? A population-based prevalence study. BJU Int. 2001;87(9):760-6. doi: 10.1046/j.1464-410x.2001.02228.x.
Patra PB, Patra S. Sex differences in the physiology and pharmacology of the lower urinary tract. Curr Urol. 2013;6(4):179-88. doi: 10.1159/000343536.
Clemens JQ, Goldman HB, Zou KH, Luo X, Russell D, Chapman DS, et al. Patterns of care for newly diagnosed benign prostatic hyperplasia in the United States. J Urol. 2016;196(1):173-8. doi: 10.1016/j.juro.2015.12.109.
Irwin DE, Milsom I, Kopp Z, Abrams P, Artibani W, Herschorn S. Prevalence, severity, and symptom bother of lower urinary tract symptoms among men in the EPIC study: impact of overactive bladder. Eur Urol. 2009;56(1):14-20. doi: 10.1016/j.eururo.2009.02.026.
Chapple CR, Roehrborn CG. A shifted paradigm for the further understanding, evaluation, and treatment of lower urinary tract symptoms in men: focus on the bladder. Eur Urol. 2006;49(4):651-8. doi: 10.1016/j.eururo.2006.02.018.
Hashim H, Abrams P. Is the bladder a reliable witness for predicting detrusor overactivity? J Urol. 2006;175(1):191-4. doi: 10.1016/S0022-5347(05)00067-4.
O’Leary MP, Wei JT, Roehrborn CG, Miner M; BPH Registry and Patient Survey Steering Committee. Correlation of the International Prostate Symptom Score bother question with the Benign Prostatic Hyperplasia Impact Index in a clinical practice setting. BJU Int. 2008;101(12):1531-5. doi: 10.1111/j.1464-410X.2008.07574.x.
Djavan B, Madersbacher S, Klingler C, Marberger M. Urodynamic assessment of patients with acute urinary retention: is treatment failure after prostatectomy predictable? J Urol. 1997;158(5):1829-33. doi: 10.1016/s0022-5347(01)64139-9.
Thomas AW, Cannon A, Bartlett E, Ellis-Jones J, Abrams P. The natural history of lower urinary tract dysfunction in men: minimum 10-year urodynamic follow-up of transurethral resection of prostate for bladder outlet obstruction. J Urol. 2005;174(5):1887-91. doi: 10.1097/01.ju.0000176740.76061.24.
Thomas AW, Cannon A, Bartlett E, Ellis-Jones J, Abrams P. The natural history of lower urinary tract dysfunction in men: minimum 10-year urodynamic follow-up of untreated bladder outlet obstruction. BJU Int. 2005;96(9):1301-6. doi: 10.1111/j.1464-410X.2005.05815.x.
Osman NI, Chapple CR, Wein AJ. Nocturia: current concepts and future perspectives. Acta Physio (Oxf). 2013;207(1):53-65. doi: 10.1111/apha.12013.
Kuo HC. Analysis of the pathophysiology of lower urinary tract symptoms in patients after prostatectomy. Urol Int. 2002;68(2):99-104. doi: 10.1159/000048427.
Nitti VW, Kim Y, Combs AJ. Voiding dysfunction following transurethral resection of the prostate: symptoms and urodynamic findings. J Urol. 1997;157(2):600-3.
Hakenberg OW, Pinnock CB, Marshall VR. The follow-up of patients with unfavourable early results of transurethral prostatectomy. BJU Int. 1999;84(7):799-804. doi: 10.1046/j.1464-410x.1999.00288.x.
Knutson T, Schäfer W, Fall M, Pettersson S, Dahlstrand C. Can urodynamic assessment of outflow obstruction predict outcome from watchful waiting? A four-year follow-up study. Scand J Urol Nephrol. 2001;35(6):463-9. doi: 10.1080/003655901753367569.
Kageyama S, Watanabe T, Kurita Y, Ushiyama T, Suzuki K, Fujita K. Can persisting detrusor hyperreflexia be predicted after transurethral prostatectomy for benign prostatic hypertrophy? Neurourol Urodyn. 2000;19(3):233-40. doi: 10.1002/(sici)1520-6777(2000)19:3<233::aid-nau4>3.0.co;2-m.
Cameron AP, Chung DE, Dielubanza EJ, Enemchukwu E, Ginsberg DA, Helfand BT, et al. The AUA/SUFU Guideline on the Diagnosis and Treatment of Idiopathic Overactive Bladder. J Urol. 2024;212(1):11-20. doi: 10.1097/JU.0000000000003985.
Athanasopoulos A, Chapple C, Fowler C, Gratzke C, Kaplan S, Stief C, et al. The role of antimuscarinics in the management of men with symptoms of overactive bladder associated with concomitant bladder outlet obstruction: an update. Eur Urol. 2011;60(1):94-105. doi: 10.1016/j.eururo.2011.03.054.
Abrams P, Kaplan S, De Koning Gans HJ, Millard R. Safety and tolerability of tolterodine for the treatment of overactive bladder in men with bladder outlet obstruction. J Urol. 2006;175(3):999-1004. doi: 10.1016/S0022-5347(05)00483-0.
Lee KS, Choo MS, Kim DY, Kim JC, Kim HJ, Min KS, et al. Combination treatment with propiverine hydrochloride plus doxazosin controlled release gastrointestinal therapeutic system formulation for overactive bladder and coexisting benign prostatic obstruction: a prospective, randomized, controlled multicenter study. J Urol. 2005;174(4):1334-8. doi: 10.1097/01.ju.0000173630.94559.fd.
