Статеві особливості клініко-психопатологічних та психосоціальних характеристик пацієнтів із розладом нападоподібного переїдання
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Переїдання є основною ознакою багатьох розладів харчової поведінки, зокрема розладу нападоподібного переїдання. Воно пов’язане із серйозними проблемами психічного та фізичного здоров’я, як-от депресія, тривога, зловживання психоактивними речовинами, хронічні соматичні захворювання тощо. Небагато досліджень розладів харчової поведінки залучають чоловіків через те, що значно менше осіб чоловічої статі повідомляють про труднощі з контролем харчової поведінки, попри їх більшу схильність до переїдання.
Мета дослідження: оцінити клініко-психопатологічні характеристики та психосоціальні особливості пацієнтів із розладом нападоподібного переїдання залежно від статі.
Матеріали та методи. Було проведено відкрите когортне дослідження клініко-психопатологічних характеристик і психосоціальних особливостей 163 пацієнтів із розладом нападоподібного переїдання. Після отримання інформованої згоди пацієнти були оцінені за низкою психометричних шкал, а саме: шкалою неконтрольованого переїдання (The Binge Eating Scale – BES), госпітальною шкалою тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale – HADS), тестом емоційного інтелекту Гола. Рівень статистичної значущості р було прийнято на рівні < 0,05. Під час аналізу використано статистичний пакет IBM SPSS Statistics Base v.22.
Результати. Виявлено певні статеві відмінності клініко-психопатологічних і психосоціальних характеристик пацієнтів із розладом нападоподібного переїдання, що надалі враховувались у персоналізованих інтервенціях медико-психологічного супроводу цих хворих. До таких відмінностей варто віднести більшу поширеність у чоловіків компульсивного типу переїдання та значущо частішу наявність змішаних психосоціальних типів переїдання. Чоловіки мали вищий зріст (р < 0,001), більшу вагу (р < 0,001) та вищий індекс маси тіла (р < 0,001), ніж жінки, а також у них частіше відзначали середньотяжкі ступені переїдання. Таким чином, існує вищий ступінь ризику тяжких форм розладу нападоподібного переїдання у чоловіків, попри його вищу поширеність серед жінок. Чоловікам була притаманна достовірно більша амплітуда емоційного тривожного (р = 0,001) і депресивного (р = 0,003) реагування та значущо вищий рівень клінічно вираженої тривоги (р = 0,02). У чоловіків порівняно з жінками простежувалася більша тяжкість переїдання з тривожно-депресивним реагуванням на тлі меншого потенціалу емоційного інтелекту, зокрема емоційної обізнаності, емпатії, управління емоціями (своїми та інших людей). Натомість проблемна самомотивація була притаманна пацієнтам із розладом нападоподібного переїдання незалежно від статі.
Висновки. Результати цього дослідження дають уявлення про статеві особливості клініко-психопатологічних та психосоціальних характеристик пацієнтів із розладом нападоподібного переїдання. Це дозволяє розробити більш ефективні та індивідуалізовані стратегії терапії з персоналізованими за статтю мішенями медико-психологічного втручання щодо пацієнтів із розладом нападоподібного переїдання.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
American Psychiatry Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition, Text Revision (DSM-5-TR) [Internet]. Arlington: American Psychiatric Publishing; 2013. Available from: https://psychiatryonline.org/doi/book/10.1176/appi.books.9780890425787.
Burton AL, Abbott MJ. Conceptualising Binge Eating: A Review of the Theoretical and Empirical Literature. Behavior Change. 2017;34(3):168–98. doi: 10.1017/bec.2017.12.
Harrison JE, Weber S, Jakob R, Chute CG. ICD-11: an international classification of diseases for the twenty-first century. BMC Med Inform Decis Mak. 2021;21(6):206. doi: 10.1186/s12911-021-01534-6.
Giel KE, Bulik CM, Fernandez-Aranda F, Hay P, Keski-Rahkonen A, Schag K, et al. Binge eating disorder. Nature reviews disease primers. 2022;8(1):16. doi: 10.1038/s41572-022-00344-y.
Kessler RC, Berglund PA, Chiu WT, Deitz AC, Hudson JI, Shahly V, et al. The prevalence and correlates of binge eating disorder in the World Health Organization World Mental Health Surveys. Biol Psychiatry. 2013;73(9):904–14. doi: 10.1016/j.biopsych.2012.11.020.
Croll J, Neumark-Sztainer D, Story M, Ireland M. Prevalence and risk and protective factors related to disordered eating behaviors among adolescents: relationship to gender and ethnicity. J Adolesc Health. 2002;31(2):166–75. doi: 10.1016/s1054-139x(02)00368-3.
Yuryeva L, Ogorenko V, Shornikov A. Relationships between binge eating disorder, anxiety and depression in medical students during military conflict. Psychosomatic Med General Pract. 2022;7(1). doi: 10.26766/pmgp.v7i1.355.
Racine SE, Horvath SA. Emotion dysregulation across the spectrum of pathological eating: Comparisons among women with binge eating, overeating, and loss of control eating. Eating Disorders. 2018;26(1):13–25. doi: 10.1080/10640266.2018.1418381.
Smink FR, van Hoeken D, Oldehinkel AJ, Hoek HW. Prevalence and severity of DSM-5 eating disorders in a community cohort of adolescents. Int J Eat Disord. 2014;47(6):610–9. doi: 10.1002/eat.22316.
Ribeiro M, Conceição E, Vaz AR, Machado PP. The prevalence of binge eating disorder in a sample of college students in the north of Portugal. Eur Eat Disord Rev. 2014;22(3):185–90. doi: 10.1002/erv.2283.
Marzilli E, Cerniglia L, Cimino S. A narrative review of binge eating disorder in adolescence: prevalence, impact, and psychological treatment strategies. Adolesc Health Med Ther. 2018;(9):17–30. doi: 10.2147/AHMT.S148050.
Kolar DR, Rodriguez DL, Chams MM, Hoek HW. Epidemiology of eating disorders in Latin America: a systematic review and meta-analysis. Curr Opin Psychiatry. 2016;29(6):363–71. doi: 10.1097/YCO.0000000000000279.
Sinkevych I. Disordered eating: current knowledge and psychological aspects. Psychosomatic Med General Pract. 2023;7(2). doi: 10.26766/pmgp.v7i2.354.
Preti A, Girolamo Gd, Vilagut G, Alonso J, Graaf Rd, Bruffaerts R, et al. The epidemiology of eating disorders in six European countries: results of the ESEMeD-WMH project. J Psychiatr Res. 2009;43(14):1125–32. doi: 10.1016/j.jpsychires.2009.04.003.
