Ендоскопічно-контрольований доступ при перкутанній нефролітотрипсії як метод підвищення безпечності оперативного лікування
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: порівняти безпечність та ефективність перкутанного доступу при мініперкутанній нефролітотрипсії (мПНЛ) з використанням комбінованого (ультразвукового й рентгеноскопічного) контролю та мПНЛ з виконанням мультипараметричного (комбінованого й ретроградно-ендоскопічного) контролю.
Матеріали та методи. 100 довільно обраних пацієнтів із солітарними конкрементами нирки (розміром від 2,0 до 3,0 см) були розподілені на 2 групи залежно від типу перкутанного доступу. До І групи увійшли пацієнти, яким виконували мПНЛ з формуванням перкутанного доступу за допомогою комбінованого ультразвукового та рентгеноскопічного контролю – 54 (54,0%) випадки; до ІІ групи – пацієнти, яким здійснювали мПНЛ з формуванням перкутанного тракту за допомогою мультипараметричного (ультразвукового, флюороскопічного та ретроградно-ендоскопічного) контролю – 46 (46,0%) випадків. Статистично значущих відмінностей у демографічних даних пацієнтів і характеристиках конкрементів не виявлено.
Результати. У групі мПНЛ у хворих, яким застосовували мультипараметрично-контрольований перкутанний доступ, було відзначено зменшення різниці між перед- і післяопераційним гемоглобіном: 8,31 ± 2,51 проти 12,05 ± 2,05 г/л (р < 0,05); зменшення інтраопераційного рентгеноскопічного навантаження – 1 хв 40 с ± 20 с проти 2 хв 30 с ± 30 с (р < 0,05); зменшення тривалості операції – 79,02 ± 15,30 проти 88,33 ± 10,20 хв (р < 0,05) та післяопераційного перебування пацієнтів у стаціонарі – 1,37 ± 0,30 проти 2,42 ± 0,20 дня (р < 0,05). Також у групі мультипараметрично-контрольованого доступу відзначається тенденція до зниження загальної кількості ускладнень – 10,87 проти 14,81% (р = 0,929), рівня больового синдрому – 1,90 ± 1,12 проти 2,60 ± 1,34 бала (р = 0,412) та поліпшення показника повного видалення конкременту (SFR) – 97,83 проти 92,59% (р = 0,233), однак ці значення не набули статистично значущої різниці.
Висновки. При класично-комбінованому (ультразвуковому та рентгеноскопічному) і мультипараметрично-контрольованому (ультразвуковому, рентгеноскопічному та ретроградно-ендоскопічному) перкутанному доступах під час виконання мПНЛ отримано високі показники результативності проведених операцій.
При виконанні перкутанного доступу при мПНЛ з мультипараметричним контролем прослідковується тенденція до зменшення частоти інтраопераційних ускладнень із достовірним зменшенням рівня крововтрати внаслідок забезпечення додаткового візуального контролю транспаренхіматозного доступу, що дозволяє уникнути травматизації структур збиральної системи нирки, особливо в ендоурологів із невеликим досвідом перкутанної хірургії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Nikitin O, Samchuk P, Krasiuk O, Korytskyi A, Komisarenko I, Nasheda S. The historical aspects of urolithiasis. Health Man. 2023;(1):54–60. doi: 10.30841/2307-5090.1.2023.280052.
Böhm WU, Holstiege J, Wenzel S, Fahlenkamp D, Berg W. Modern nephrolithiasis in the complex setting of metaphylaxis: Latest epidemiological data and a nationwide survey in private practices. Urologe A. 2019;58(5):535–42. doi: 10.1007/s00120-019-0927-0.
López M, Hoppe B. History, epidemiology and regional diversities of urolithiasis. Pediatr Nephrol. 2010;25(1):49–59. doi: 10.1007/s00467-008-0960-5.
Romero V, Akpinar H, Assimos DG. Kidney stones: a global picture of prevalence, incidence, and associated risk factors. Rev Urol. 2010;12(2-3):86–96.
Mykoniatis I, Sarafidis P, Memmos D, Anastasiadis A, Dimitriadis G, Hatzichristou D. Are endourological procedures for nephrolithiasis treatment associated with renal injury? A review of potential mechanisms and novel diagnostic indexes. Clin Kidney J. 2020;13(4):531–41. doi: 10.1093/ckj/sfaa020.
Ferraro PM, Taylor EN, Gambaro G, Curhan GC. Dietary and lifestyle risk factors associated with incident kidney stones in men and women. J Urol. 2017;198(4):858–63. doi: 10.1016/j.juro.2017.03.124.
Fernström I, Johansson B. Percutaneous pyelolithotomy: a new extraction technique. Scand J Urol Nephrol. 1976;10(3):257–9.
European Association of Urology. EAU Guidelines [Internet]. In: 37th Annual EAU Congress; 2022 Jul 1-4; Barselona. Amsterdam, Barselona: EAU Guidelines; 2022. Available from: https://uroweb.org/education.
De la Rosette J, Assimos D, Desai M, Gutierrez J, Lingeman J, Scarpa R, et al. The clinical research office of the endourological society percutaneous nephrolithotomy global study: indications, complications, and outcomes in 5803 patients. J Endourol. 2011;25(1):11–7. doi: 10.1089/end.2010.0424.
Lima E, Rodrigues PL, Mota P, Carvalho N, Dias E, Correia-Pinto J, et al. Ureteroscopy-assisted percutaneous kidney access made easy: first clinical experience with a novel navigation system using electromagnetic guidance (IDEAL Stage 1). Eur Urol. 2017;72:610–6. doi: 10.1016/j.eururo.2017.03.011.
Gomes-Fonseca J, Veloso F, Queiros S, Morais P, Pinho ACM, Fonseca JC, et al. Technical Note: Assessment of electromagnetic tracking systems in a surgical environment using ultrasonography and ureteroscopy instruments for percutaneous renal access. Med Phys. 2020;47(1):19–26. doi: 10.1002/mp.13879.
Taguchi K, Hamamoto S, Kato T, Iwatsuki S, Etani T, Okada A, et al. Robot-assisted fluoroscopy-guided renal puncture for endoscopic combined intrarenal surgery: a pilot single centre clinical trial. BJU Int. 2021;127(3):307–10. doi: 10.1111/bju.15291.
Ritter M, Rassweiler MC, Michel MS. The Uro Dyna-CT Enables Three-dimensional Planned Laser-guided Complex Punctures. Eur Urol. 2015;68(5):880–4. doi: 10.1016/j.eururo.2015.07.005.
Taguchi K, Yamashita S, Hamamoto S, Deguchi R, Kawase K, Okada T, et al. Ureteroscopy-assisted puncture for ultrasonography-guided renal access significantly improves overall treatment outcomes in endoscopic combined intrarenal surgery. Int J Urol. 2021;28(9):913–9. doi: 10.1111/iju.14603.
Kang N, Jiang YH, Jiang YG, Wu LY, Zhang JQ, Niu YN, et al. Endoscopic combined ultrasound-guided access vs. ultrasound-guided access in endoscopic combined intrarenal surgery. Beijing Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 2020;52(4):692–6. doi: 10.19723/j.issn.1671-167X.2020.04.018.
Cracco CM, Scoffone CM. Endoscopic combined intrarenal surgery (ECIRS) – tips and tricks to improve outcomes: A systematic review. Turk J Urol. 2020;46(1):46–57. doi: 10.5152/tud.2020.20282.
Gao XS, Liao BH, Chen YT, Feng SJ, Gao R, Luo DY, et al. Different tract sizes of miniaturized percutaneous nephrolithotomy versus retrograde intrarenal surgery: A systematic review and meta-analysis. J Endourol. 2017;31(11):1101–10. doi: 10.1089/end.2017.0547.
Lahme S. Miniaturisation of PCNL. Urolithiasis. 2018;46(1):99–106. doi: 10.1007/s00240-017-1029-3.
Hennessey DB, Kinnear NK, Troy A, Angus D, Bolton DM, Webb DR. Mini PCNL for renal calculi: does size matter? BJU Int. 2017;119(5):39–46. doi: 10.1111/bju.13839.
Postol YaM, Sahalevych AI, Serhiichuk RV, Korytskyi AV, Ozhohin VV, Dubovyi YaO, et al. The use of endoscopic combined intrarenal surgery in the treatment of nephrolithiasis. Zaporozhye Med J. 2022;24(6):734–41. doi: 10.14739/2310-1210.2022.6.259771.
Manikandan R, Mittal JK, Dorairajan LN, Mishra AK, Sreerag KS, Verma A. Endoscopic combined intrarenal surgery for simultaneous renal and ureteral stones: A retrospective study. J Endourol. 2016;30(10):1056–61. doi: 10.1089/end.2016.0329.
Liu YH, Jhou HJ, Chou MH, Wu ST, Cha TL, Yu DS, et al. Endoscopic combined intrarenal surgery versus percutaneous nephrolithotomy for complex renal stones: A systematic review and meta-analysis. J Pers Med. 2022;12(4):532. doi: 10.3390/jpm12040532.
Gomez-Regalado F, Manzo BO, Figueroa-Garcia A, Sanchez-Lopez H, Basulto-Martinez M, Cracco CM, et al. Efficacy of the Endoscopic Combined Intrarenal Surgery for the Treatment of a Staghorn Calculus in Crossed Fused Renal Ectopia. J Endourol Case Rep. 2020;6(3):205–08. doi: 10.1089/cren.2019.0181.
Sergiychuk RV. Minimally invasive percutaneous nephrolithotripsy without nephrostomy [dissertation]. Kyiv: Shupyk National Healthcare University of Ukraine; 2023. 154 p.
Chai CA, Teoh YC, Tailly T, Emiliani E, Inoue T, Tanidir Y, et al. Influence of pre-stenting on RIRS outcomes. Inferences from patients of the Global Multicentre Flexible Ureteroscopy Outcome Registry (FLEXOR). Minerva Urol Nephrol. 2023;75(4):493–500. doi: 10.23736/S2724-6051.23.05239-4.
Abdullatif VA, Sur RL, Abdullatif ZA, Szabo SR, Abbott JE. The Safety and Efficacy of Endoscopic Combined Intrarenal Surgery (ECIRS) versus Percutaneous Nephrolithotomy (PCNL): A systematic review and meta-analysis. Adv Urol. 2022;2022:1716554. doi: 10.1155/2022/1716554.
Nedbal C, Jahrreiss V, Cerrato C, Castellani D, Kamal WK, Hameed Z, et al. Current role of endoscopic combined intrarenal surgery in the management of renal stones: A scoping review. Indian J Urol. 2023;39(4):274–84. doi: 10.4103/iju.iju_249_23.
