Сучасні можливості літолітичної терапії при множинному двобічному сечокислому нефролітіазі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сечокислий уролітіаз є причиною приблизно 10% усіх випадків сечокам’яної хвороби у світі з вищим ризиком виникнення у пацієнтів чоловічої статі, з ожирінням (індекс маси тіла > 30) та цукровим діабетом 2-го типу. Надмірне споживання харчових (дієтичних) кислот у поєднанні з порушенням буферної системи є факторами ризику, що сприяють утворенню каменів у нирках у цих пацієнтів.
При збільшенні рівня сечової кислоти у крові та зниженні рН сечі виникає надлишок сечової кислоти, що призводить до утворення уратних каменів. Таким пацієнтам Американська та Європейська урологічні асоціації рекомендують у схемі лікування пероральні підлужнювачі, такі, як цитрат калію або бікарбонат натрію, щоб запобігти утворенню та викликати розчинення каменів сечової кислоти шляхом підвищення pH сечі під динамічним його контролем. Також активно використовують препарати для зниження рівня сечової кислоти у крові.
Наведено клінічне спостереження ефективного використання літолітичної терапії у пацієнтки із множинним двобічним сечокислим нефролітіазом. Пацієнтка протягом 2 міс отримувала курс антисептичної та літолітичної терапії з корекцією аліментарного режиму.
Результатом проведеного лікування став повний літоліз каменів обох нирок із сталим зниженням показників гіперурикемії, стабілізації рН сечі в діапазоні 6,2–6,8 та відсутності бактеріального росту в сечі під час курсу лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Daudon M, Jungers P, Bazin D, Williams JC Jr. Recurrence rates of urinary calculi according to stone composition and morphology. Urolithiasis. 2018;46(5):459–70. doi: 10.1007/s00240-018-1043-0.
Abou-Elela A. Epidemiology, pathophysiology, and management of uric acid urolithiasis: A narrative review. J Adv Res. 2017;8(5):513–27. doi: 10.1016/j.jare.2017.04.005.
Adomako E, Moe OW. Uric Acid and Urate in Urolithiasis: The Innocent Bystander, Instigator, and Perpetrator. Semin Nephrol. 2020;40(6):564–73. doi: 10.1016/j.semnephrol.2020.12.003.
Kim S, Chang Y, Yun KE, Jung HS, Lee SJ, Shin H, et al. Development of Nephrolithiasis in Asymptomatic Hyperuricemia: A Cohort Study. Am J Kidney Dis. 2017;70(2):173–81. doi: 10.1053/j.ajkd.2017.01.053.
Millman S, Strauss AL, Parks JH, Coe FL. Pathogenesis and clinical course of mixed calcium oxalate and uric acid nephrolithiasis. Kidney Int. 1982;22(4):366–70. doi: 10.1038/ki.1982.183.
Pak CY, Poindexter JR, Peterson RD, Koska J, Sakhaee K. Biochemical distinction between hyperuricosuric calcium urolithiasis and gouty diathesis. Urol. 2002;60(5):789–94. doi: 10.1016/s0090-4295(02)01908-8.
Chou YH, Huang CN, Li WM, Huang SP, Wu WJ, Tsai CC, et al. Clinical study of ammonium acid urate urolithiasis. Kaohsiung J Med Sci. 2012;28(5):259–64. doi: 10.1016/j.kjms.2011.11.004.
Wagner CA, Mohebbi N. Urinary pH and stone formation. J Nephrol. 2010;23(16):165–9.
Tung HT, Liu CM, Huang HS, Lu ZH, Liu CJ. Increased risk of chronic kidney disease in uric acid stone formers with high neutrophil-to-lymphocyte ratio. Sci Rep. 2023;13(1):17686. doi: 10.1038/s41598-023-45034-1.
Tsaturyan A, Bokova E, Bosshard P, Bonny O, Fuster DG, Roth B. Oral chemolysis is an effective, non-invasive therapy for urinary stones suspected of uric acid content. Urolithiasis. 2020;48(6):501–07. doi: 10.1007/s00240-020-01204-8.
Ng DM, Haleem M, Mamuchashvili A, Wang KY, Pan JF, Cheng Y, et al. Medical evaluation and pharmacotherapeutical strategies in management of urolithiasis. Ther Adv Urol. 2021;13:1756287221993300. doi: 10.1177/1756287221993300.
Qiang YC, Guo YG, Wang YQ. The effectiveness and safety of extracorporeal shock wave lithotripsy for the management of kidney stones: A protocol of systematic review and meta analysis. Medicine (Baltimore). 2020;99(19):e19915. doi: 10.1097/MD.0000000000019915.
Kanchi VBR, Pogula VMR, Galeti EH, Nekkanti R. Prospective study on Comparison of outcomes of mini percutaneous nephrolithotomy versus retrograde intrarenal surgery for renal stones of 1-2 cm size. Urol Ann. 2022;14(3):265–72. doi: 10.4103/UA.UA_167_20.
Liu M, Hou J, Xu F, Du H, Liu J, Li N. Minimally invasive nephrolithotomy versus retrograde intrarenal surgery in surgical management of Lower calyceal stones: a systematic review with meta-analysis. Int J Surg. 2023;109(5):1481–8. doi: 10.1097/JS9.0000000000000394.
Liu Y, Zhang H, Wen Z, Jiang Y, Huang J, Wang C, et al. Efficacy and safety of minimally invasive percutaneous nephrolithotomy versus retrograde intrarenal surgery in the treatment of upper urinary tract stones (> 1 cm): a systematic review and meta-analysis of 18 randomized controlled trials. BMC Urol. 2023;23(1):171. doi: 10.1186/s12894-023-01341-3.
Kang DH, Cho KS, Ham WS, Lee H, Kwon JK, Choi YD, et al. Comparison of High, Intermediate, and Low Frequency Shock Wave Lithotripsy for Urinary Tract Stone Disease: Systematic Review and Network Meta-Analysis. PLoS One. 2016;11(7):e0158661. doi: 10.1371/journal.pone.0158661.
Al-Dessoukey AA, Abdallah M, Moussa AS, Sayed O, Abdelbary AM, Abdallah R, et al. Ultraslow full-power shock wave lithotripsy versus slow power-ramping shock wave lithotripsy in stones with high attenuation value: A randomized comparative study. Int J Urol. 2020;27(2):165–70. doi: 10.1111/iju.14158.
Moon KB, Lim GS, Hwang JS, Lim CH, Lee JW, Son JH, et al. Optimal shock wave rate for shock wave lithotripsy in urolithiasis treatment: a prospective randomized study. Korean J Urol. 2012;53(11):790–4. doi: 10.4111/kju.2012.53.11.790.
Ng CF, Lo AK, Lee KW, Wong KT, Chung WY, Gohel D. A prospective, randomized study of the clinical effects of shock wave delivery for unilateral kidney stones: 60 versus 120 shocks per minute. J Urol. 2012;188(3):837–42. doi: 10.1016/j.juro.2012.05.009.
Skolarikos A, Jung H, Neisius A, Petřík A, Somani B, Tailly T. EAU Guidelines. Urolithiasis – limited [Internet]. European Association of Urology; 2024. 117 p. Available from: https://d56bochluxqnz.cloudfront.net/documents/full-guideline/EAU-Guidelines-on-Urolithiasis-2024.pdf.
Hu AM, Brown JN. Comparative effect of allopurinol and febuxostat on long-term renal outcomes in patients with hyperuricemia and chronic kidney disease: a systematic review. Clin Rheumatol. 2020;39(11):3287–94. doi: 10.1007/s10067-020-05079-3.
Deng H, Zhang X, Cheng N, Zhang J, Song C, Sun Y, et al. Asymptomatic hyperuricemia associated with increased risk of nephrolithiasis: a cross-sectional study. BMC Public Health. 2023;23(1):1525. doi: 10.1186/s12889-023-16469-y.
Chen HW, Chen YC, Lee JT, Yang FM, Kao CY, Chou YH, et al. Prediction of the Uric Acid Component in Nephrolithiasis Using Simple Clinical Information about Metabolic Disorder and Obesity: A Machine Learning-Based Model. Nutrients. 2022;14(9):1829. doi: 10.3390/nu14091829.
Tsaturyan A, Bokova E, Bosshard P, Bonny O, Fuster DG, Roth B. Oral chemolysis is an effective, non-invasive therapy for urinary stones suspected of uric acid content. Urolithiasis. 2020;48(6):501–07. doi: 10.1007/s00240-020-01204-8.
Julià F, Costa-Bauza A, Berga F, Grases F. Effect of theobromine on dissolution of uric acid kidney stones. World J Urol. 2022;40(8):2105–11. doi: 10.1007/s00345-022-04059-3.
Gubar AO, Dovbysh MA, Mishchenko OM, Dovbysh IM. Features of the course of urate nephrolithiasis comorbid with metabolic syndrome. Act Issues Pharm Med Sci Pract. 2022;3(40):319–25. doi: 10.14739/2409-2932.2022.3.266616.
Fukuda T, Kawahata R, Tajirika Hi, Ishikawa T, Matsuzaki J. Two cases of ammonium acid urate urinary stones that could not be diagnosed by dual-energy computed tomography. Case Reports. Hinyokika Kiyo. 2024;70(1):13–6. doi: 10.14989/ActaUrolJap_70_1_13.
Gras Martínez RM, Diranzo García M, Álvarez Barrera A, Beltrán Puig M, Martínez Martínez F, López Alcina E. Pharmacological Chemolysis of Uric Acid Lithiasis in A Patient with Crohn’s Disease. Arch Esp Urol. 2023;76(10):823–8. doi: 10.56434/j.arch.esp.urol.20237610.99.
Buchanan L, Canales B, Yamamoto A. Refractory uric acid nephrolithiasis dissolution using phentermine/topiramate: A case report. Urol Case Rep. 2024;54:102748. doi: 10.1016/j.eucr.2024.102748.
