МКХ-11. Стани, пов’язані із сексуальним здоров’ям: коди та обговорення інновацій
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Перехід на МКХ-11 рекомендовано ВООЗ з 1 січня 2022 року. Ця класифікація набула чинності 11 лютого 2022 року. Усі сексуальні розлади, крім парафілій, які у МКХ-11 називають парафілічними розладами і відносять до розділу «Психічні, поведінкові розлади та порушення нейропсихічного розвитку», було виведено з цього класу. Але слід зазначити, що парафілічні розлади одночасно увійшли і до нової рубрики МКХ-11 «Стани, пов’язані із сексуальним здоров’ям». Усі інші сексуальні розлади також було включено до цієї глави. Одним із поштовхів до виділення цієї рубрики стало наступне. ЛГБТ-активісти та організації звернулися до проекту МКХ-11 з вимогою виключити цю патологію зі списку психічних розладів, оскільки її наявність у цьому списку, на їхню думку, порушує права людини. Це звернення не залишилося поза увагою. У МКХ-11 весь блок F64 «Розлади статевої ідентифікації» з МКХ-10 був замінений на «Гендерну невідповідність» («Gender incongruence»). Також у МКХ-11 гендерну невідповідність (трансгендерність) було перенесено з «Психічних розладів та розладів поведінки» МКХ-10 до «Станів, пов’язаних із сексуальним здоров’ям».
Таким чином психічна патологія «була перетворена» на норму за допомогою «депатологізуючого» впливу соціальних факторів. Однак навіть термінологія, яка знайшла свій відбиток у МКХ-11, не подобається лідерам організацій трансгендерів. Вони вважають, що термін «гендерна невідповідність» також є стигматизуючим, оскільки однією його складовою є слово «невідповідність». Проблеми, що увійшли до групи «Стани, пов’язані із сексуальним здоров’ям», представлені в 17 розділі МКХ-11, а саме: (1) сексуальні дисфункції; (2) сексуальні больові розлади; (3) гендерна невідповідність (інконгруентність); (4) зміни в анатомії жіночих статевих органів; (5) зміни в анатомії чоловічих статевих органів; (6) парафілійні розлади; (7) адреногенітальні розлади; (8) інфекції, що переважно передаються статевим шляхом; (9) контакт із службами охорони здоров’я з питань використання контрацептивів.
У статті обговорюються питання щодо сексуальних дисфункцій: необхідна тривалість їх існування для встановлення відповідного діагнозу; обов’язковість наявності діагностичного критерію, згідно з яким сексуальна проблема повинна викликати клінічно значущий дистрес; виключення сексуальної аверсії з категорії сексуальних дисфункцій; перехід надмірного сексуального потягу до рубрики «компульсивний розлад сексуальної поведінки»; обговорення питання про нормальну тривалість статевого акту та ін. Наводиться складена автором таблиця зіставлень сексуальних дисфункцій, а також сексуальних больових розладів у МКХ-10 та МКХ-11. Повідомляється, що із МКБ-11 було повністю виключено розділ F66 «Психологічні та поведінкові порушення, пов’язані із сексуальним розвитком та орієнтацією», який включав і гомосексуальну его-дистонічну орієнтацію.
Також обговорюється часткова депатологізація парафілій, яка знайшла відображення у МКХ-11, що базується на відсутності діагностичного критерію наявності дистресу, обумовленого ними. Згідно з цим підходом, якщо такий дистрес відсутній і людина повністю приймає спрямованість свого статевого потягу, то йдеться про психічно здорову людину, у якої має місце парафілія, а при неприйнятті парафілії та наявності обумовленого нею дистресу – про парафільний розлад, що належить до психічної патології. Це повною мірою стосується і педофілії. Звертає увагу відсутність мазохізму серед перелічених парафільних розладів. На думку автора, з медичної точки зору часткова депатологізація парафілій, що знайшла відображення в МКХ-11, є науково необґрунтованою, результатом впливу виключно соціальних факторів, і при встановленні діагнозу цих розладів доцільно використовувати традиційний підхід до їх визначення.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
World Health Organization. ICD-11. ICD-11 International Classification of Diseases for Mortality and Morbidity Statistics. Eleventh Revision [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://icdcdn.who.int/icd11referenceguide/en/html/index.html#1.1.0Part1purposeandmultipleusesofICD.
World Health Organization. Executive committee. One hundred and thirty-ninth session EB139/7. Provisional agenda item 6.5 April 15, 2016 International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems: Update on the Eleventh Revision. Report of the Secretariat [Internet]. Geneva: WHO; 2016. Available from: https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/EB139/B139_7-ru.pdf.
World Health Organization. ICD-10. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision [Internet]. Geneva: WHO; 2019. Available from: https://icd.who.int/browse10/2019/en.
Reed GM, Drescher J, Krueger RB, Atalla E, Cochran SD, First MB, et al. Disorders related to sexuality and gender identity in the ICD-11: revising the ICD-10 classification based on current scientific evidence, best clinical practices, and human rights considerations. World Psychiatry. 2016;15(3):205–21. doi: 10.1002/wps.20354.
Kocharyan GS. Sexual disorders and anatomical problems that prevent sexual intercourse. Kharkov: DISA PLUS Ltd; 2021. 250 p.
Vvedensky GE, Matevosyan SN. Sexual disorders in the ICD-11 project: methodological and clinical problems. Soc Clin Psychiatr. 2017;(3):102–5.
Parameshwaran S, Chandra PS. The New Avatar of Female Sexual Dysfunction in ICD-11–Will It Herald a Better Future? J Psychosexual Health. 2019;1(2):111–3. doi: 10.1177/2631831819862408journals.sagepub.com/home/ssh.
Jаderek I, Lew-Starowicz M. Changes in the Diagnosing of Sexual Dysfunctions of Women in ICD-11 Classification. Przegląd Seksuologiczny. 2018;(2):12–20.
Psychiatry and Neurosciences. The norm in sexuality [Internet]. 2017. Available from: https://psyandneuro.ru/rubriki/mysli-mjortvogo-lososja/normav-seksualnosti/.
Kocharyan GS. Transsexuality: diagnostic approaches and clinical observation. Health of Man. 2019;68(1):80–5.
World Health Organization. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics [Internet]. Geneva: WHO; 2024. Available from: https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#1189253773.
World Health Organization. The ICD-10 Classification of Mental and Behavioural Disorders. Diagnostic criteria for research [Internet]. Geneva: WHO; 1993. 262 p. Available from: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/37108/9241544554.pdf.
World Health Organization. The ICD-10 classification of mental and behavioral disorders: clinical descriptions and diagnostic guidelines [Internet]. Geneva: WHO; 1992. 377 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9241544228.
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition. United States: American Psychiatric Association; 2013. 947 p.
Kocharyan GS. Diminished libido, its manifestations and definitions of hypoactive sexual desire disorder. Health of Man. 2021;79(4):90–7. doi: 10.30841/2307-5090.4.2021.252407.
Kocharyan GS. Hyposexuality and its overcoming. Kharkov: Publisher O. A. Miroshnichenko; 2024. 390 p.
McMahon CG, Althof S, Waldinger MD, Porst H, Dean J, Sharlip I, et al. An evidence-based definition of lifelong premature ejaculation: report of the International Society for Sexual Medicine Ad Hoc Committee for the Definition of Premature Ejaculation. BJU Int. 2008;102(3):338–50. doi: 10.1111/j.1464-410X.2008.07755.x.
Althof SE, Abdo CH, Dean J, Hackett G, McCabe M, McMahon CG, et al. International Society for Sexual Medicine’s guidelines for the diagnosis and treatment of premature ejaculation. J Sex Med. 2010;7(9):2947–69. doi: 10.1111/j.1743-6109.2010.01975.x.
Vasilchenko GS. On the normal duration of the frictional (copulatory) stage of sexual intercourse. In the book: Probl Sexopathol Infertility. Kyiv; 1973, p. 28–32.
Vasilchenko GS, editor. General sexopathology: A guide for doctors. Moskow: Medicine, 1977. 488 p.
Vasilchenko GS, editor. Special sexopathology (Guide for doctors). Vol. 2. Moskow: Medicine; 1983. 352 p.
Gorpynchenko II. Characteristics of sexual disorders in patients with chronic prostatitis: Author’s abstract of the dissertation of a candidate of medical sciences. Kyiv; 1977. 19 p.
Lanzberg IA, Livshits OZ. Chronic prostatitis in the structure of sexual disorders. Questions of sexopathology (materials of a scientific-practical conference). Moskow: Proceedings of the Moscow Research Institute of Psychiatry of the Ministry of Health of the RSFSR; 1969, p. 96–9.
Kocharyan GS. Ejaculation disorders and their treatment. Kharkiv: Publishing house Virovets AP «Apostrophe»; 2012. 328 p.
Kocharyan GS. Premature ejaculation: a modern view of the problem. Health of Man. 2018;64(1):61–4.
Kocharyan GS. Sexual dysfunctions in patients with chronic prostatitis: models of formation. Health of Man. 2012;41(2):114–22.
Kocharyan GS. Biogenic determinants of premature ejaculation. Health of Man. 2014;49(2):64–8.
Santtila P, Jern P, Westberg L, Walum H, Pedersen CT, Eriksson E, et al. The dopamine transporter gene (DAT1) polymorphism is associated with premature ejaculation. J Sex Med. 2010;7(4):1538–46. doi: 10.1111/j.1464-410X.2010.09809.x.
Carnes P. Out of the shadows: Understanding sexual addiction. Minneapolis: CompCare; 1983. 171 p.
Orford J. Excessive appetites: A psychological view of the addictions. Chichester, England: John Wiley & Sons; 1985. 420 p.
Weiss D. The Final Freedom: Pioneering Sexual Addiction Recovery. Fort Worth, Tex: Discovery Press; 1998. 169 p.
Irons R, Schneider JP. Differential Diagnosis of Addictive Sexual Disorders Using the DSM-IV. Sex Addiction Compulsivity. 1996;(3):7–21.
Goldmeier D, Leiblum SR. Persistent genital arousal in women – a new syndrome entity. Int J STD AIDS. 2006;17(4);215–6.
Leiblum SR, Nathan SG. Persistent sexual arousal syndrome: A newly discovered pattern of female sexuality. J Sex Marital Ther. 2001;27(4) 365–80. doi: 10.1080/009262301317081115.
Waldinger MD, Venema PL, van Gils AP, Schutter EM, Schweitzer DH. Restless genital syndrome before and after clitoridectomy for spontaneous orgasms: a case report. J Sex Med. 2010;7(2):1029–34. doi: 10.1111/j.1743-6109.2009.01571.x.
Waldinger MD, Venema PL, van Gils APG, Schweitzer DH. New insights into restless genital syndrome: Static mechanical hyperesthesia and neuropathy of the nervus dorsalis clitoridis. J Sex Med. 2009;6(10):2778–87. doi: 10.1111/j.1743-6109.2009.01435.x.
Kocharyan GS. Disorder in the form of constant genital arousal, irritable genital syndrome: prevalence, diagnostic criteria, clinical manifestations (part I). Health of Man. 2015;53(2):69–74.
Kocharyan GS. Disorder in the form of constant genital arousal, irritable genital syndrome: formation (part II). Health of Man. 2015;54(3):75–8.
Kocharyan GS. Disorder in the form of constant genital arousal, irritable genital syndrome: therapeutic aspect (part III). Health of Man. 2015;54(3):79–83.
Kocharyan GS. Hypersexuality. Kharkov: DISA PLUS Ltd; 2020. 263 p.
Akademik ru. Assigned sex [Internet]. 2011. Available from: https://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1319975.
Drescher J. Out of DSM: Depathologizing Homosexuality. Behav Sci. 2015;5(4):565–75. doi:10.3390/bs5040565.