Трансцервікальна черезміхурова простатектомія у хворих на доброякісну гіперплазію простати
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Відкриті простатектомії (черезміхурова, залобкова) є операціями першого вибору при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати (ДГП) великих розмірів. Через недоліки черезміхурової простатектомії (травма детрузора, неможливість візуалізації ложа простати, необхідність дренування сечового міхура надлобковим дренажем, великий післяопераційний ліжко-день) та залобкової (транскапсулярної) простатектомії (глибина операційного доступу, можливість кровотечі з капсулярних вен простати, неможливість виконання симультанних операцій при захворюваннях сечового міхура через вузький отвір у шийці сечового міхура) ми запропонували трансцервікальну черезміхурову простатектомію.
Мета дослідження: аналіз техніки виконання та оцінювання безпосередніх (стаціонарних) результатів трансцервікальної черезміхурової простатектомії у хворих на ДГП великих розмірів (більше 80 мл).
Матеріали та методи. Представлені безпосередні (стаціонарні) результати трансцервікальної черезміхурової простатектомії у 50 хворих на ДГП, які були оперовані в урологічному відділенні Вінницької обласної лікарні ім. М. І. Пирогова у період із травня 2023 р. до лютого 2024 р. Середній вік хворих становив 67,8±5,5 року, середній індекс маси тіла – 27,3±1,4, середній об’єм простати – 92,9±33,4 мл.
Трансцервікальну черезміхурову простатектомію виконували шляхом поперечного розсічення шийки сечового міхура довжиною до 2–2,5 см, видалення гіперплазованих вузлів простати, прошиванням простатичних артерій, встановленням у сечовий міхур триходового катетера Фолі з фіксацією до нього грузу та системи зрошення сечового міхура, зшиванням шийки сечового міхура з капсулою простати. У випадках паренхіматозної кровотечі із ложа простати виконували тригонізацію заднього півкола шийки сечового міхура у просвіт ложа за допомогою двох П-подібних кетгутових швів. Уретральний катетер видаляли на 7-му добу після операції.
Результати. Середній час виконання операції становив 68,7±12,8 хв, середня інтраопераційна крововтрата – 219,7±23,5 мл. У 5 (10%) хворих видаляли конкременти із сечового міхура через шийку. Одному хворому (2%) виконали гемотрансфузію через помірну кровотечу із ложа простати та крововтрату на 2-гу добу після операції. Одному хворому виконали двобічну симультанну передочеревинну пахвинну герніопластику сітчастими імплантами у зв’язку з косими грижами. Середній післяопераційний ліжко-день становив 9,2±1,9 дні. Летальних випадків не зафіксовано.
Заключення. Наш перший досвід виконання трансцервікальної черезміхурової простатектомії у хворих на ДГП великих розмірів продемонстрував її надійний інтраопераційний гемостаз із низькою інтраопераційною крововтратою та низьким відсотком гемотрансфузій, а також низьким відсотком безпосередніх (стаціонарних) післяопераційних ускладнень. Потрібно провести подальші дослідження безпосередніх та віддалених результатів виконання трансцервікальної черезміхурової простатектомії порівняно із залобковою та черезміхуровою простатектоміями, а також оцінити акт сечовипускання за допомогою урофлоуметрії.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Gorovyi VI, Shaprinskiy VO, Baralo IV, editors. Zalobkova prostatectomy in surgical treatment of benign hyperplasia of the prostate helper. Vinnytsia: TVORY; 2021. 336 p.
Gorovyi VI, Shaprynskyi VO, Kapshuk OM, Tserkovniuk RH, Moraru-Burlesku RP, Yatsyna OI. Surgical treatment of benign prostatic hyperplasia of large size: percutaneous prostatectomy (opening, laparoscopic, robot-assisted). Vinnytsia: TVORY; 2023. 380.
Gratzke C, Bachmann A, Descazeaud A, Drake MJ, Madersbacher S, Mamoulakis C, et al. EAU Guidelines on the Assessment of Non-neurogenic Male Lower Urinary Tract Symptoms including Benign Prostatic Obstruction. Eur Urol. 2015;67(6):1099–109.doi: 10.1016/j.eururo.2014.12.038.
Sotelo R, Spaliviero M, Garcia-Segui A, Hasan W, Novoa J, Desai MM, et al. Laparoscopic retropubic simple prostatectomy. J Urol. 2005;173(3):757–60. doi: 10.1097/01.ju.0000152651.27143.b0.
Coldrey E. A modification of Millin’s retropubic prostatectomy. Br Med J. 1951;2(4730):530. doi: 10.1136/bmj.2.4730.530.
Baur H, Altwein JE. Retropubic transcervical prostatectomy without catheter as a modification of the Millin technique. In: Jakse G, Bouffioux C, de Leval J, Janknegt RA, editors. Benign prostatic hyperplasia. Berlin, Heidelberg: Springer; 1992, p. 23–5. doi: 10.1007/978-3-642-77480-5_4.
Ballesteros JJ, Fernandez AG, Boque RL, Puntas EP. Evidencias de la mejoria de los standares de calidad en la cirugia retropubica por H.B.P. Arch Esp Urol. 2005;58:859–66.
Saha SK. Transcervical prostatectomy. Urol. 1980;16:481–4.
Saha SK. Transcervical prostatectomy in perspective. Scan J Urol Nephrol. 1992;26(4):339–43. doi: 10.3109/00365599209181223.
Saha SK. Foundation in operative surgery. Gründung: Jaypee Brothers Medical Publishers; 2009. 530 p.
