Сечова кислота в житті чоловіка
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сечова кислота (СК) виконує важливі функції в організмі людини, насамперед як антиоксидант, що захищає клітини від пошкоджень, спричинених вільними радикалами. Водночас СК – кінцевий продукт метаболізму пуринів, що містяться в багатьох продуктах харчування та утворюються в організмі природним шляхом. Нормальний вміст цього показника, що також залежить від статі та віку пацієнтів, сприяє стабільній роботі нирок та запобігає накопиченню солей СК у суглобах. Рівень СК у сироватці крові є важливим медичним показником, який може вказувати на наявність певних захворювань, таких як подагра, серцево-судинні захворювання. Надмірне вироблення СК та зниження її виведення через нирки є основними причинами розвитку гіперурикемії.
Відомо, що гіперурикемія є другим за частотою метаболічним захворюванням після цукрового діабету в усьому світі. Загальнонаціональне опитування у США продемонструвало, що рівень поширеності гіперурикемії є значним: 20,0% жінок і 20,2% чоловіків. Нещодавній звіт із Китаю засвідчив, що у 2000–2017 рр. показники поширеності гіперурикемії постійно зростали з 8,5% до 18,4%.
На сьогодні не існує єдиного погляду щодо призначення уратзнижувальної терапії (УЗТ) за наявності критичних значень СК, які асоціюються з додатковими ризиками. Основні відмінності полягають у гендерній різниці щодо порогового значення СК сироватки крові у чоловіків та жінок. Так, у більшості досліджень гіперурикемія визначається при рівні сечової кислоти вище 357 мкмоль/л (6 мг/дл) для жінок та 416,5 мкмоль/л (7 мг/дл) для чоловіків. Відомо, що до факторів, які порушують розщеплення СК, належать надмірна маса тіла, зловживання алкоголем, стреси. Високий рівень СК у крові може скоротити тривалість життя на кілька років, особливо чоловіків.
Значну роль у метаболізмі СК відіграють статеві гормони. Водночас дані щодо впливу чоловічих статевих гормонів на рівень СК не такі однозначні, оскільки результати багатьох досліджень демонструють різні результати щодо взаємозв’язку між рівнем загального тестостерону та рівнем СК. Питання про те, чи може чоловічий гормональний статус незалежно впливати на рівень СК, як у випадку з жіночими статевими гормонами, залишається відкритим.
СК впливає майже на всі основні параметри сперми. Існують суперечливі дані щодо впливу СК на передміхурову залозу (ПЗ). Існує потенційний причинно-наслідковий зв’язок між вищими генетично прогнозованими рівнями СК та підвищеним ризиком розвитку раку ПЗ. Результати досліджень виявили також взаємозв’язок між гіперурикемією та андрогенною алопецією, діабетичною ретинопатією, серцевою недостатністю та іншими нозологіями у чоловіків. Традиційним залишається питання корекції безсимптомної гіперурикемії з огляду різних потенційних уражень органів та систем, рекомендацій провідних ревматологічних Настанов, а також побічних ефектів УЗТ, не дивлячись на обнадійливі дані щодо відсутності клінічно значимого негативного впливу на якість сперми та репродуктивні гормони у чоловіків.
Безсимптомна гіперурикемія асоціюється з безліччю соматичних захворювань, виникненням і прогресуванням хронічної хвороби нирок та з точки зору доказової бази потребує тільки застосування заходів з модифікації способу життя. Консенсус експертів щодо діагностики та лікування пацієнтів з гіперурикемією та високим серцево-судинним ризиком в оновленнях 2023 р. та Австрійське товариство ревматології та реабілітації для пацієнтів із подагрою та гіперурикемією у 2022 р. запропонували рекомендації щодо способу життя та харчування, включно зі споживанням вишні (сорт Монморансі), яка може знизити рівень СК.
Модифікація способу життя з певними дієтичними заходами, особливо у чоловіків, – найважливіший і економічно ефективний фактор, який слід використовувати при безсимптомній гіперурикемії та подагрі. Рішуча прихильність до їх впровадження гарантує покращений контроль показників обміну СК, симптомів запалення, зменшення ризику ураження різних органів та систем.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Multidisciplinary Expert Task Force on Hyperuricemia and Related Diseases. Chinese Multidisciplinary Expert Consensus on the Diagnosis and Treatment of Hyperuricemia and Related Diseases. Chin Med J (Engl). 2017;130(20):2473–88. doi: 10.4103/0366-6999.216416.
Chen-Xu M, Yokose C, Rai SK, Pillinger MH, Choi HK. Contemporary Prevalence of Gout and Hyperuricemia in the United States and Decadal Trends: The National Health and Nutrition Examination Survey, 2007-2016. Arthritis Rheumatol. 2019;71(6):991–9. doi: 10.1002/art.40807.
Li Y, Shen Z, Zhu B, Zhang H, Zhang X, Ding X. Demographic, regional and temporal trends of hyperuricemia epidemics in mainland China from 2000 to 2019: a systematic review and meta-analysis. Glob Health Action. 2021;14(1):1874652. doi: 10.1080/16549716.2021.1874652.
Desideri G, Castaldo G, Lombardi A, Mussap M, Testa A, Pontremoli R, et al. Is it time to revise the normal range of serum uric acid levels? Eur Rev Med Pharmacol Sci. 2014;18(9):1295–306.
Gherghina ME, Peride I, Tiglis M, Neagu TP, Niculae A, Checherita IA. Uric Acid and Oxidative Stress-Relationship with Cardiovascular, Metabolic, and Renal Impairment. Int J Mol Sci. 2022;23(6):3188. doi: 10.3390/ijms23063188.
Kuwabara M, Niwa K, Hisatome I, Nakagawa T, Roncal-Jimenez CA, Andres-Hernando A, et al. Asymptomatic Hyperuricemia Without Comorbidities Predicts Cardiometabolic Diseases: Five-Year Japanese Cohort Study. Hypertension. 2017;69(6):1036–44. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.11 6.08998.
Toyama T, Furuichi K, Shimizu M, Hara A, Iwata Y, Sakai N, et al. Relationship between Serum Uric Acid Levels and Chronic Kidney Disease in a Japanese Cohort with Normal or Mildly Reduced Kidney Function. PLoS One. 2015;10(9):e0137449. doi: 10.1371/journal.pone.0137449.
FitzGerald JD, Dalbeth N, Mikuls T, Brignardello-Petersen R, Guyatt G, Abeles AM, et al. 2020 American College of Rheumatology Guideline for the Management of Gout. Arthritis Care Res (Hoboken). 2020;72(6):744–60. doi: 10.1002/acr.24180.
Chernenko VV, Savchuk VY, Zheltovska NI, Chernenko DV, Bondare YuM. Current Possibilities in the Correction of Hyperuricemia in Patients with Urolithiasis and Uric Acid Hypercrystallization. Health Man. 2019;(3):70–4. doi: 10.30841/2307-5090.3.2019.185785.
Wang Y, Charchar FJ. Establishment of sex difference in circulating uric acid is associated with higher testosterone and lower sex hormone-binding globulin in adolescent boys. Sci Rep. 2021;11(1):17323. doi: 10.1038/s41598-021-96959-4.
Yahyaoui R, Esteva I, Haro-Mora JJ, Almaraz MC, Morcillo S, Rojo-Martínez G, et al. F. Effect of long-term administration of cross-sex hormone therapy on serum and urinary uric acid in transsexual persons. J Clin Endocrinol Metab. 2008;93(6):2230–3. doi: 10.1210/jc.2007-2467.
Halperin Kuhns VL, Woodward OM. Sex Differences in Urate Handling. Int J Mol Sci. 2020;21(12):4269. doi: 10.3390/ijms21124269.
Li T, Walsh JR, Ghishan FK, Bai L. Molecular cloning and characterization of a human urate transporter (hURAT1) gene promoter. Biochim Biophys Acta. 2004;1681(1):53–8. doi: 10.1016/j.bbaexp.2004.10.001.
Tsai MK, Hung KC, Liao CC, Pan LF, Hung CL, Yang DH. The Association between Serum Testosterone and Hyperuricemia in Males. J Clin Med. 2022;11(10):2743. doi: 10.3390/jcm11102743.
Han Y, Zhang Y, Cao Y, Yin Y, Han X, Di H, et al. Exploration of the association between serum uric acid and testosterone in adult males: NHANES 2011-2016. Transl Androl Urol. 2021;10(1):272–82. doi: 10.21037/tau-20-1114.
Zhou H, Zhou B, Sun X, Zhuo F, Zhao J, Li L. Serum uric acid level in male patients with androgenetic alopecia: A prospective study in China. Am J Med Sci. 2023;366(5):355–9. doi: 10.1016/j.amjms.2022.12.032.
Yang Y, Zhou W, Wang Y, Zhou R. Gender-specific association between uric acid level and chronic kidney disease in the elderly health checkup population in China. Ren Fail. 2019;41(1):197–203. doi: 10.1080/0886022X.2019.1591994.
Kuwata H, Okamura S, Hayashino Y, Tsujii S, Ishii H. Diabetes Distress and Care Registry at Tenri Study Group. Serum uric acid levels are associated with increased risk of newly developed diabetic retinopathy among Japanese male patients with type 2 diabetes: A prospective cohort study (diabetes distress and care registry at Tenri [DDCRT 13]). Diabetes Metab Res Rev. 2017;33(7). doi: 10.1002/dmrr.2905.
Wannamethee SG, Papacosta O, Lennon L, Whincup PH. Serum uric acid as a potential marker for heart failure risk in men on antihypertensive treatment: The British Regional Heart Study. Int J Cardiol. 2018;252:187–92. doi: 10.1016/j.ijcard.2017.11.083.
Bowman GL, Shannon J, Frei B, Kaye JA, Quinn JF. Uric acid as a CNS antioxidant. J Alzheimers Dis. 2010;19(4):1331–6. doi: 10.3233/JAD-2010-1330.
Schwarzschild MA, Schwid SR, Marek K, Watts A, Lang AE, Oakes D, et al. Serum urate as a predictor of clinical and radiographic progression in Parkinson disease. Arch Neurol. 2008;65(6):716–23. doi: 10.1001/archneur.2008.65.6.nct 70003.
Paganoni S, Zhang M, Quiroz ZA, Jaffa M, Yu H, Cudkowicz ME, et al. Uric acid levels predict survival in men with amyotrophic lateral sclerosis. J Neurol. 2012;259(9):1923–8. doi: 10.1007/s00415-012-6440-7.
Banihani SA. Role of Uric Acid in Semen. Biomolecules. 2018;8(3):65. doi: 10.3390/biom8030065.
Crawley WT, Jungels CG, Stenmark KR, Fini MA. U-shaped association of uric acid to overall-cause mortality and its impact on clinical management of hyperuricemia. Redox Biol. 2022;51:102271. doi: 10.1016/j.redox.2022.1022 71.
Siroosbakht S, Rezakhaniha S, Namdari F, Rezakhaniha B. Is there relationship between serum uric acid levels and lower urinary tract symptoms, prostate volume, and PSA in men without cancer? A prospective population-based study. Androl. 2021;53(10):e14200. doi: 10.1111/and.14200.
Kukko V, Kaipia A, Talala K, Taari K, Tammela TLJ, Auvinen A, et al. Allopurinol and risk of benign prostatic hyperplasia in a Finnish population-based cohort. Prostate Cancer Prostatic Dis. 2018;21(3):373–8. doi: 10.1038/s41391-017-0031-8.
Deng Y, Huang J, Wong MCS. Association between serum uric acid and prostate cancer risk in East Asian populations: a Mendelian randomization study. Eur J Nutr. 2023;62(3):1323–9. doi: 10.1007/s00394-022-03076-7.
Hwang J, Ryu S, Ahn JK. Higher Levels of Serum Uric Acid Have a Significant Association with Lower Incidence of Lower Urinary Tract Symptoms in Healthy Korean Men. Metabol. 2022;12(7):649. doi: 10.3390/metabo12070649.
Kim BJ, Baek S, Ahn SH, Kim SH, Jo MW, Bae SJ, et al. Higher serum uric acid as a protective factor against incident osteoporotic fractures in Korean men: a longitudinal study using the National Claim Registry. Osteoporos Int. 2014;25(7):1837–44. doi: 10.1007/s00198-014-2697-2.
Li C, Wang Y, Mu R, Zhao J, Yao Z, Zhai J, et al. Urate-lowering agents do not have clinically relevant negative effects on sperm quality and reproductive hormones in men with gout: a prospective open-label cohort study. Rheumatol Int. 2024;44:1245–53. doi: 10.1007/s00296-024-05572-x.
Sautner J, Eichbauer-Sturm G, Gruber J, Lunzer R, Puchner RJ. 2022 update of the Austrian Society of Rheumatology and Rehabilitation nutrition and lifestyle recommendations for patients with gout and hyperuricemia. Wien Klin Wochenschr. 2022;134(13-14):546–54. doi: 10.1007/s00508-022-02054-7.
Borghi C, Domienik-Karłowicz J, Tykarski A, Filipiak KJ, Jaguszewski MJ, Narkiewicz K, et al. Expert consensus for the diagnosis and treatment of patients with hyperuricemia and high cardiovascular risk: 2023 update. Cardiol J. 2024;31(1):1–14. doi: 10.5603/cj.98254.
Kushnirenko S, Savytska L, Bevzenko T, Rotova S, Lysianska O, et al. Asymptomatic and Symptomatic Hyperuricemia: an Innovative Treatment Strategy. Fam Med Eur Pract. 2023;(3):63–70. doi: 10.30841/2786-720X.3.2023.289351.