Зв’язок між емоційними розладами та тривалістю ремісії при хронічному простатиті/синдромі хронічного тазового болю
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Причина хронічного простатиту/ синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ) часто є багатофакторною і до кінця невідомою. Незважаючи на обмеження та варіації розміру вибірки, дизайну дослідження та діагностичних процедур, існує багато досліджень, результати яких свідчать про зв’язок між ХП/СХТБ та психологічними проблемами. Існуючі дані не дозволяють зробити висновок про те, чи є емоційні проблеми фактором ризику для ХП/СХТБ, чи це низка симптомів, що пов’язані із загостренням цього захворювання.
Мета дослідження: вивчити зв’язок субклінічної тривожності, депресії та стресу із загостренням урологічної симптоматики у пацієнтів із ХП/СХТБ.
Матеріали та методи. Обстежено 78 хворих зі встановленим діагнозом ХП/СХТБ (середній вік – 46,9±9,3 року). Усі хворі були направлені з різних урологічних клінік, пройшли ретельне урологічне обстеження та підписали інформовану згоду на участь у дослідженні.
Для комплексного оцінювання симптомів ХП/СХТБ та динаміки симптомів простатиту використовували шкалу National Institutes of Health Chronic Prostatitis Symptom Index (NIH-CPSI). Емоційний стан пацієнтів та його зв’язок зі стресом визначали за допомогою опитувальника «Шкала депресії, тривожності та стресу-21» (DASS-21). За пацієнтами спостерігали протягом року і більше. Оцінювали кінцеву точку дослідження, а саме – загострення урологічної симптоматики. Дизайн дослідження було заплановано як дослідження «випадок–контроль». До групи 1 («випадок») включено 28 пацієнтів, у яких за опитувальником DASS-21 зафіксовано депресію, тривожність і стрес одночасно. До групи 2 («контроль») увійшли 26 пацієнтів з відсутністю депресії, тривожності та стресу, відповідні за віком та іншими факторами групі 1.
Результати. Показник якості життя (QoL) NIH-CPSI у групі 1 значно вищий, ніж у групі 2 – 8,13±1,4 бала та 5,42±1,4бала відповідно по групах. Показники болю та дизурії істотноне відрізнялися в обох групах. Усі показники DASS-21 угрупі 1 були достовірно вищими.Однак це було зумовлено умовами дослідження. У групу 1 включено пацієнтів, у якихпоказники депресії, тривоги та стресу відповідали помірним симптомам, до групи 2увійшли пацієнти, у яких рівні цихпоказників були нижчими за помірні. Крім того,тривалість ремісії у пацієнтів групи 1 була значно меншою, ніж у групі 2.
Також було досліджено коефіцієнти кореляції між балами за шкалою та тривалістю ремісії. Тривалість ремісії ХП/ СХТБ була пов’язана із сильними негативними зв’язками з оцінкою якості життя NIH-CPSI (rs=–0,666), оцінкою депресії DASS-21 (rs=–0,779), загальною оцінкою DASS-21 (rs =–0,603) і мала помірну кореляцію з показником стресу DASS-21 (rs =–0,364). Було виявлено взаємний вплив показників двох шкал один на одного, а саме: оцінка QoL NIH-CPSI мала значну позитивну кореляцію з оцінкою депресії DASS-21 (rs =0,714) і помірну позитивну кореляцію з оцінкою стресу DASS-21 (rs =0,305).
Висновки. Результати дослідження продемонстрували, що ознаки депресії формують афективний стиль реагування на стрес і тісно пов’язані з тривалістю ремісії. Доведено, що інструментом для діагностики емоційних розладів та можливого прогнозування наступних загострень ХП/СХТБ може бути опитувальник DASS-21.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Pontari MA, Ruggieri MR. Mechanisms in prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. J Urol. 2008;179: 61–7. http://doi.org/10.1016/j.juro.2008.03.139.
Maeda K, Shigemura K, Fujisawa M. A review of current treatments for chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome under the UPOINTS system. Int J Urol. 2023, 30: 431–6. https://doi.org/10.1111/iju.15149.
Gorpynchenko I, Nurimanov K, Poroshina T, Savchenko V, Drannik G, Shulyak A. Antibiotic therapy effectiveness as an outcome predictor of complex treatment in chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. Cent European J Urol. 2021;74(2):241–8. https://doi.org/10.5173/ceju.2021.0195.R2.
Gorpinchenko II, Nurimanov KR, Poroshina TV, et al. Clinical, laboratory and ultrasonographic correlates of prostate calcifications in patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. Cent European J Urol. 2024; https://doi.org/10.5173/ceju.2022.222.
Stamatiou K, Trinchieri M, Perletti G et al. Chronic prostatitis and related psychological problems. Which came first: The chicken or the egg? A systematic review. Arch Ital di Urol e Andr. 2023; 95. https://doi.org/10.4081/aiua.2023.11300.
Shulyak A, Gorpynchenko I, Drannik G, et al. The effectiveness of the combination of rectal electrostimulation and an antidepressant in the treatment of chronic abacterial prostatitis. Cent European J Urol. 2019; 72: 66–70. https://doi.org/10.5173/ceju.2018.1719.
Chung SD, Huang CC, Lin HC. Chronic prostatitis and depressive disorder: a three-year population-based study. J Affect Disord. 2011; 134:404–9.19. https://doi.org/10.1016/j.jad.2011.05.046.
Tripp DA, Curtis Nickel J, Landis JR et al. Predictors of quality of life and pain in chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: findings from the National Institutes of Health chronic prostatitis cohort study. BJU Int. 2004;94:1279–82.20. https://doi.org/10.1111/j.1464-410x.2004.05157.x.
Koh JS, Ko HJ, Wang SM, et al. The impact of depression and somatic symptoms on treatment outcomes in patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: a preliminary study in a naturalistic treatment setting. Int J Clin Pract. 2014; 68:478–85.21.
Gorpynchenko I, Nurimanov K, Nedogonova O, Poroshina T, Savchenko V, Leonenko A, et al. Extracorporeal shock wave therapy in the treatment of chronic calculous prostatitis. Health Man. 2023;(3):6–12. doi: 10.30841/2786-7323.3.2023.290616.
Coker AO, Coker OO, Sanni D. Psychometric properties of the 21-item Depression Anxiety Stress Scale (DASS-21). Afr Res Rev. 2018;12(2):135–42. https://doi.org/10.4314/afrrev.v12i2.13.
Lovibond SH, Lovibond PF. Manual for the Depression Anxiety Stress Scales (2nd ed.). Sydney: Psychology Foundation of Australia, 1995.
Alfonsson S, Wallin E, Maathz P. Factor structure and validity of the Depression, Anxiety and Stress Scale-21 in Swedish translation. J Psychiatr Ment Health Nurs. 2017;24(2–3):154–62. https://doi.org/10.1111/jpm.12363
Gusakova I, Konovalov S, Hmel L. Depression, anxiety and stress (according to DASS-21 test results) among students of Vinnytsya National Medical University. Bulletin of the Vinnytsia National Medical University, 2023;27,1,17–21. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(1)-03.
Antony MM, Bieling PJ, Cox BJ et al. Psychometric properties of the 42-item and 21-item versions of the Depression Anxiety Stress Scales in clinical groups and a community sample. Psychological Assessment. 1998;10(2):176–81. https://doi/org.10.1037/1040-3590.10.2.176
Beaufort IN, De Weert-Van Oene GH, Buwalda VAJ et al. The Depression, Anxiety and Stress Scale (DASS-21) as a screener for depression in substance use disorder in patients: A pilot study. European Addiction Research. 2017;23(5):260–8. https://doi.org/10.1159/000485182.
Litwin MS, McNaughton-Collins M, Fowler FJ et al. The National Institutes of Health chronic prostatitis symptom index: development and validation of a new outcome measure. Chronic Prostatitis Collaborative Research Network. J Urol. 1999;162(2):369–75. https://doi.org/10.1016/s0022-5347(05)68562-x
Clemens JQ, Calhoun EA, Litwin MS et al. Rescoring the NIH Chronic Prostatitis Symptom Index (NIHCPSI): Nothing New. Prostate Cancer Prostatic Dis. 2009;12(3):285–7. https://doi/org/10.1038/pcan.2009.22.
Wagenlehner FM, van Till JW, Magri V et al. National Institutes of Health Chronic Prostatitis Symptom Index (NIH-CPSI) symptom evaluation in multinational cohorts of patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. Eur Urol. 2013;63(5):953–9. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2012.10.042.
Tripp DA, Curtis Nickel J, Landis JR, Wang YL, Knauss JS; CPCRN Study Group. Predictors of quality of life and pain in chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: findings from the National Institutes of Health Chronic Prostatitis Cohort Study. BJU Int. 2004; Dec;94(9):1279–82. doi: 10.1111/j.1464-410X.2004.05157.x. PMID: 15610105.
Ku JH, Jeon YS, Kim ME, et al. Psychological problems in young men with chronic prostatitis-like symptoms. Scand J Urol Nephrol. 2002; 36(4):296–301. https://doi.org/10.1080/003655902320248272.
