Сучасні методи діагностики та лікування хворих з пізніми стадіями гідронефрозу, спричиненого стриктурою мисково-сечовідного сегмента
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стриктура мисково-сечовідного сегмента (МСС) є однією з найпоширеніших патологій в урології, що призводить до розвитку гідронефрозу. У більшості випадків гідронефроз має безсимптомний перебіг і пацієнти звертаються до лікаря вже на пізніх стадіях хвороби, коли розвиваються виражені структурно-функціональні зміни у нирці. Рання діагностика дає можливість зупинити або уповільнити прогресування погіршення функції нирки і забезпечити ефективність лікування.
Мета дослідження: оцінювання ефективності діагностики та лікування пізніх стадій гідронефрозу, що виникли внаслідок стриктури МСС.
Матеріали та методи. З 2013 р. до 2021 р. у клініці ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України» були обстежені і пройшли лікування 37 пацієнтів з пізніми стадіями гідронефрозу (чоловіків – 23, жінок – 14). Вік пацієнтів становив від 10 до 71 року. У всіх хворих причиною гідронефрозу була стриктура МСС.
Пацієнтам були проведені загальноклінічні та біохімічні аналізи крові та сечі, рентгенівські методи дослідження, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ультразвукова допплерографія судин нирок, динамічна нефросцинтиграфія, мультиспиральна комп’ютерна томографія із 3D-підсиленням.
Результати. Під час аналізу клінічного обстеження 30 (81%) хворим була призначена та проведена лапароскопічна пластика МСС за методом Андерсона-Хайнса. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. У віддалений післяопераційний період рецидиву стриктури МСС не виявлено. Ефективність цього методу лікування становила 96,7%. У всіх пацієнтів значно покращилася секреторна функція прооперованої нирки. Водночас 7 (19%) пацієнтам із 37 зберегти нирку не вдалося.
Висновки. Застосування лапароскопічної пластики МСС за методом Андерсона-Хайнса при лікуванні пізніх стадій гідронефрозу дає можливість досягнути хороших клінічних результатів як у найближчий, так і у віддалений післяопераційний період. Подальше розроблення наукових даних у плані вивчення патогенетично обґрунтованих методів ранньої діагностики, пошук нових критеріїв оцінювання функціонального резерву блокованої нирки, визначення біомаркерів, що дозволять прогнозувати ризики виникнення рецидивів стриктури МСС та здійснювати моніторинг ефективності проведеного лікування, є актуальним і перспективним напрямком.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Patel K, Batura D. An overview of hydronephrosis in adults. Br J Hosp Med (Lond). 2020;81(1):1–8. doi: 10.12968/hmed.2019.0274.
Ilgi M, Bayar G, Abdullayev E, Cakmak S, Acinikli H, Kirecci S, et al. Rare causes of Hydronephrosis in Adults and Diagnosis Algorithm: Analysis of 100 Cases During 15 years. Cureus. 2020;12(5):e8226. doi: 10.7759/cureus8226.
Solinas A, Cau L, Fanari M, Flaviani I, Manca F, Melis M. Giant hydronephrosis secondary to ureterocele with duplex system in adults: Report of a case. Arch Ital Urol Androl. 2020;92(4). doi: 10.4081/aiua.2020.4.318.
Szydelko T, Tuchen T, Litarski A, Urbanczyk G, Apoznanski W, Janczak D. Laparoscopic Anderson-Hynes procedure as a treatment of ureteropelvic junction obstruction caused by fibroepithelial polip. Wideochir Inne Tech Malo Inwazyine. 2013;8:361–3. doi: 10.5114/wiitm.2011.35636.
Chub OI, Reshetnyak SO, Dumansky YV, Maltsev AV. Hydronephrotic form of multicystic kidney dysplasia complicated by septic pyelonephritis: a clinical case in an adult. Počki. 2022;11(2):113–20. doi: 10.22141/2307-1257.11.2.2022.369.
Mavlyanov FSh, Karimov ZB, Yakubov GA, Mavlyanov ShKh. Criteria for prediction of the functional state of the kidneys in children after congenital upper urinary tract obstruction in children after surgical treatment. Eur J Mol Clin Med. 2020;7(3):2780–85.
Mesrobian HG, Mirza SP. Hydronephrosis: a view from the inside. Pediatr Clin North Am. 2012;59(4):839–51. doi: 10.1016/j.pcl.2012.05.008.
Krajewski W, Wojciechowska J, Dembowski J, Zdrojowy R, Szydełko T. Hydronephrosis in the course of ureteropelvic junction obstruction: An underestimated problem? Current opinions on the pathogenesis, diagnosis and treatment. Adv Clin Exp Med. 2017;26(5):857–64. doi: 10.17219/acem/59509.
Savenkov VI, Maltsev AV, Shchukin DV, Levchenko DA. Optimization of the algorithm of examination of patients before and after surgery for hydronephrosis. Clin Surg. 2016;11:39–42.
Mavlyanov FS, Mavlyanov SH. Clinical case of good result of surgical treatment of congenital bilateral hydronephrosis of III degree. Uzbek J Case Rep. 2021;1(1):22–5. doi: 10.55620/ujcr.1.1.2021.6.
Chen WN, Ye XJ, Liu SІ, Xiong LL, Huang XB, Xu T, et al. Comparison of three surgical methods of ureteropelvic junction obstruction in therapeutic effect and complication. Beijng Da Xue Bao. 2014;48(5):817–21. doi: 10.1186/s12894-019-0544-7.
Shepelik OV, Zhuravchak AZ, Shulyak OV. Algorithm for choosing the optimal method of treatment of hydronephrosis caused by pyeloureteral segment stricture. Health Man. 2015;3(54):121–24.
Kaura KS, Kumar M, Sokhal AK, Gupta AK, Purkait B, Saini D, et al. Giant hydronephrosis: still a reality! Turk J Urol. 2017;43(3):337–44. doi: 10.5152/tud.2017.78379.
García-Aparicio L, Blázquez-Gómez E, Martin O, Krauel L, de Haro I, Rodó J. Bacterial characteristics and clinical significance of ureteral double-J stents in children. Actas Urol Esp. 2015;39(1):53–6. doi: 10.1016/j.acuro.2014.04.008.
Meszobian HG, Halligan DB, Wakin TB. Identification of urine biomarkers-candidates in ureteropelvic junction obstruction: a comprehensive proteomic approach. J Urol. 2010;184(2):709–14.
Savenkov V. Morphogenesis of connective tissue in patients with hydronephrosis caused by ureteric segment stricture of various etiologies. Clin Surg. 2015;(2):57–9.