Концептуальна модель та психокорекційні заходи медико-психологічного консультування пацієнтів із проблемним гемблінгом, що спровокований алекситимією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті проаналізована концептуальна модель та психокорекційні заходи медико-психологічного консультування пацієнтів із проблемним гемблінгом, що спровокований алекситимією. Визначено, що установча діяльність, психоедукація, психокорекційний вплив у просторі інтегративно-еклектичного підходу, а також контрольно-ревізійна діяльність медичного психолога, які органічно входять до складу розробленої моделі медико-психологічного консультування пацієнтів з коморбідним поєднанням алекститимічного розладу з ігровою адикцією. Їх якісна та ефективна реалізація дозволить кардинально змінити психоемоційний статус цієї категорії хворих з патологічного на більш оптимальний, одночасно корегуючи і потяг до азартних ігор, і прояви алекситимічного радикалу у структурі особистості.
Акцентується увага на необхідності врахування ключових моментів під час організації терапевтичного впливу на таких пацієнтів, включаючи коморбідність патологічного гемблінгу з іншими психічними дисфункціями та емоційними розладами.
Пропонується інтегративно-еклектичний підхід, що включає когнітивно-поведінкову терапію, психодраму, трансактний аналіз, логотерапію та інші техніки. Основна мета – не лише подолання симптомів ігрової залежності, але й трансформація особистості пацієнта. Важливим елементом є психоедукація, спрямована на підвищення обізнаності пацієнтів про їх стан та методи боротьби з ним.
Крім того, описана програма психокорекції ігрової адиктивної поведінки пацієнтів з алекситимією враховує виділені концептуальні умови досягнення психотерапевтичного ефекту у цієї категорії хворих та базуються на визначених найбільш ефективних психотехнологіях. Її практична реалізація дозволить якісно реалізувати усі стратегічні напрями терапевтичного психологічного впливу на цю категорію пацієнтів.
Доведено, що реалізація концептуальної моделі та психокорекційних заходів має велике значення для покращення якості життя пацієнтів, що страждають на проблемний гемблінг, спровокований алекситимією, та дозволяє суттєво підвищити ефективність психологічної допомоги цій категорії пацієнтів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Liga. Life. In Ukraine, over the course of three years, 739 individuals from the stale type of gambling gamblers were registered [Internet]. Liga. Life. 2023. Available from: https://life.liga.net/all/news/v-ukraine-za-tri-goda-zaregistrirovali-739-chelovek-s-zavisimostyu-ot-azartnyh-igr.
Law of Ukraine. On state regulation of activities related to the organization and conduct of gambling [Internet]. 2020. Order No. 768-IX; 2020 Jul 14. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text.
Salnikova A. Alexithymia and ludomania: the mediating role of stress. Psychosomat Med General Pract. 2022;6(4):51–3.
Sokol L, Fuch MG. Cognitive behavioral therapy. Practical guidance. Kyiv: Dialectics; 2021, p. 384.
Urkaev VS. Psychocorrection of gaming adaptive behavior in persons of early youth [dissertation]. Kyiv: Kostyuk Institute of Psychology; 2021. 204 p.
Burda G. Cognitive-behavioral therapy for generalized anxiety disorder. Psychosomatic Med General Pract. 2017;2(1):e020117.
Mitrovic DV, Brown J. Poker mania and problem gambling: a study of distorted cognitions, motivation and alexithymia. J Gambling Stud. 2009;25(4):489–502. doi: 10.1007/s10899-009-9140-1.
Tai S, Turkington D. The evolution of cognitive behavior therapy for schizophrenia: current practice and recent developments. Schizophr Bull. 2009;35(5):865–73. doi: 10.1093/schbul/sbp080.
Magdysiuk L, Pavlova B, Hnatoiko I. Medical-psychological counseling of people with cardiovascular diseases. Collection of scientific works of RDSU. Psychol: Reality Prospects. 2020;14:144–9.
Magdysiuk LI, Fedorenko RP. Medical-psychological counseling: a teaching guide. Lutsk: Veza-Druk; 2020. 56 p.
Frolova OV. Psychoeducation as a method of socio-psychological prevention of mental and psychological health of students [Internet]. IQHolding. 2019. Available from: http://iqholding.com.ua.
Freeman D, Dunn G, Startup H, Pugh K, Cordwell J, Mander H, et al. Effects of cognitive behaviour therapy for worry on persecutory delusions in patients with psychosis (WIT): a parallel, single-blind, randomized controlled trial with a mediation analysis. Lancet Psychiatry. 2015;2(4):305–13. doi: 10.1016/s2215-0366(15)00039-5.
Gottlieb JD, Gidugu V, Maru M, Tepper MC, Davis MJ, Greenwold J, et al. Randomized controlled trial of an internet cognitive behavioral skills-based program for auditory hallucinations in persons with psychosis. Psychiatr Rehabil J. 2017;40(3):283–92. doi: 10.1037/prj0000258.
Hazell CM, Hayward M, Cavanagh K, Jones A-M, Strauss C. Guided self-help cognitive behaviour Intervention for VoicEs (GiVE): Results from a pilot randomized controlled trial in a transdiagnostic sample. Schizophrenia Res. 2018;195:441–7. doi: 10.1016/j.schres.2017.10.004.
Naeem F, Johal R, McKenna C, Rathod S, Ayub M, Lecomte T, et al. Cognitive Behavior Therapy for psychosis based Guided Self-help (CBTp-GSH) delivered by frontline mental health professionals: Results of a feasibility study. Schizophrenia Res. 2016;173(1-2):69–74. doi: 10.1016/j.schres.2016.03.003.
Oleynyk NO, Benkivska AM. Psychological features of the alexithymic radical in the personality structure. Naukovyy Visnyk Khersons’koho Derzhavnoho Univ. 2018;3(1):94–9.
Zavhorodnya OV, Stepura YE, Shatalina VV. Alexithymia in “conditionally healthy” people: difficulties and possibilities of correction. Psychol Personal. 2020;2(18):247–62.
Wunderlich U, Wiedemann G, Buchkremer G. Sind psychosoziale Interventionen bei schizophrenen Patienten wirksam? Eine Metaanalyse. 1996;6(1):4–13.
Vasheka TV, Tukayev SV, Palamar BI, Dolhova OM, Fedorchuk SV. The relationship of alexithymia with individual-typological properties, emotional sphere, and mental states of the personality. Clin Preventive Med. 2019;3-4(9-10):100–07. doi: 10.31612/2616-4868.4(10).2019.04.
Brabban A, Byrne R, Longden E, Morrison A. The importance of human relationships, ethics and recovery-orientated values in the delivery of CBT for people with psychosis. Psychosis. Psychol Soc Integrative Approaches. 2016;8:1–10. doi: 10.1080/17522439.2016.1259648.
Johnstone L. Psychological Formulation as an Alternative to Psychiatric Diagnosis. J Humanistic Psychol. 2017;58(1):30–46. doi: 10.1177/0022167817722230.
McTiernan K, Jackman L, Robinson L, Thomas M. A thematic analysis of the multidisciplinary team understanding of the 5P team formulation model and its evaluation on a psychosis rehabilitation unit. Com Mental Health J. 2020;57:579–88. doi: 10.1007/s10597-020-00684-7.
Kuzikova SB. Theory and practice of age-related psychocorrection: a textbook. Sumy: Universytets’ka knyha; 2020. 300 p.
Tsarenko L, Weber T, Voytovych M, Grytsenyuk L, Kochubey V, Grydkovets’ L. Fundamentals of rehabilitation psychology: overcoming the consequences of crisis: a textbook. Kyiv: b/v; 2018. 212 p.
Tytarenko TM, Dvornyk MS, Klymchuk VO. Socio-psychological technologies for the recovery of personality after traumatic events: a practical guide. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD; 2019. 220 p.
Ellis A. Overcoming resistance: Rational-emotive therapy with difficult clients. New York: Springer; 1985, n/p.
