Адаптація оцінки ускладнень ендоскопічної хірургії нефролітіазу за класифікацією Сlavіen–Dindo
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Більшість лікарів-урологів застосовують ендоскопічні методи в лікуванні хворих на сечокам’яну хворобу (СКХ).
Мета дослідження: адаптація класифікації Сlavіen–Dindo для узагальнення і систематизації ускладнень ендоскопічної хірургії нефролітіазу та формування лікувальної тактики.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів із СКХ протягом 2017–2023 рр., котрі лікувались у клініці сечокам’яної хвороби ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України». Кількість хворих – 986: чоловіків – 506 (58%), жінок – 480 (42%), вік пацієнтів становив від 5 до 80 років.
Пацієнти були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 470 (43%) хворих з простими каменями (поодинокі камені нирки, сечоводу різної локалізації). До ІІ групи включено 516 (57%) осіб із складними каменями нирок (коралоподібні камені різних розмірів, множинні камені, камені нирки і миски нирки, камені нирки і сечоводу).
Результати. Проведений аналіз ускладнень при ендоскопічній хірургії нефролітіазу за класифікацією Сlavіen–Dindo у 986 хворих на уролітіаз продемонстрував, що частота інтраопераційних ускладнень становить 1,5%, післяопераційних – 25,9%. Водночас тяжкість інтраопераційних ускладнень за класифікацією Сlavіen–Dindo не розглядали внаслідок суб’єктивності її оцінки.
Адаптована класифікація Сlavіen–Dindo у систематизації післяопераційних ускладнень ендоскопічної хірургії нефролітіазу встановила ступінь і частоту ускладнень: І ступінь – 17,2%, ІІ ступінь – 10,5%, ІІІа ступінь – 3,2%, ІІІб ступінь – 5,5%, ІV–V ступені – 0,3%.
Резидуальними камені нирки після їх ендоскопічного видалення вважали тільки при операціях з приводу простих каменів (І група). Їх необхідно включати в число ускладнень (ІІІб ступеня), що потребують додаткового лікування під загальним знеболенням.
Великих розмірів коралоподібні та множинні камені нирок (ІІ група – складні камені) за умови продовження запланованого етапного лікування слід трактувати як один етап ендоскопічної хірургії. Резидуальними правомірно вважали залишки каменів після переведення цієї категорії хворих на амбулаторне лікування.
Висновки. Універсальна класифікація хірургічних ускладнень за Сlavіen–Dindo доступно адаптується при ендоскопічній хірургії уролітіазу і може використовуватися в клінічній практиці, що розширює можливості об’єктивно оцінювати ступінь тяжкості післяопераційних ускладнень і вчасно застосовувати адекватне лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Rassweiler JJ, Renner C, Eisenberger F. The management of complex stones. BJU Int. 2000;8(86):919–28. doi: 10.1046/j.1464-410x.2000.00906.x.
Vozianov SO, Chernenko VV, Chernenko DV, Sokolenko ST. Contact pneumatic lithotripsy in the treatment of urolithiasis. Men’s Health. 2018;3(66):94–7.
Chernenko VV, Shilo VM, Chernenko DV, Klyus AL. Contact pneumatic lithotripsy of ureteral stones, possible complications, ways of prevention and treatment. Men’s Health. 2010;35(4):114–6.
Chernenko DV, Chernenko BB, Zheltovskaya NI. Treatment of patients with residual kidney stones after percutaneous nephrolithotripsy. Men’s Health. 2014;3(62):116–8.
Golovko SV, Kobirnichenko AA, Balabanyk VR, Kravchuk VM. Experience of percutaneous nephrolithotripsy of large kidney stones. Urol. 2022;26(1):20–5. doi: 10.26641/2307-5279.26.1.2022.260486.
Chernenko DV. Experience of application and peculiarities of the technique of percutaneous nephrolithotripsy. Men’s Health. 2016;(1):40–4.
Dindo D, Demartines N, Clavien PA. Classification of surgical complications: a new proposal with evaluation in a cohort of 6336 patients and results of a survey. Ann Surg. 2004;240(2):205–13. doi: 10.1097/01.sla.0000133083.54934.ae.
Gonzalgo ML, Pavlovich CP, Trock BJ, Link RE, Sullivan W, Su LM. Classification and trends of postoperative morbidities following laparoscopic radical prostatectomy. J Urol. 2005;174(1):135–9. doi: 10.1097/01.ju.0000161607.04334.26.
Chernenko VV, Shilo VM, Saydakova NO, Chernenko DV. Risk factors for complications after certain endoscopic methods of stone removal in patients with nephrolithiasis. Urol. 2012;16(2):41–9.
Kocak B, Koffron AJ, Baker TB, Salvalaggio PR, Kaufman DB, Fryer JP, et al. Proposed classification of complications after live donor nephrectomy. Urol. 2006;67(5):927–31. doi: 10.1016/j.urology.2005.11.023.
Mitropoulos D, Artibani W, Graefen M, Remzi M, Rouprêt M, Truss M, et al. Reporting and grading of complications after urologic surgical procedures: an ad hoc EAU guidelines panel assessment and recommendations. Eur Urol. 2012;61(2):341–9. doi: 10.1016/j.eururo.2011.10.033.
Clavien PA, Barkun J, de Oliveira ML, Vauthey JN, Dindo D, Schulick RD, et al. The Clavien-Dindo classification of surgical complications: five-year experience. Ann Surg. 2009;250(2):187–96. doi: 10.1097/SLA.0b013e3181b13ca2.
