Стан андрoгеннoгo забезпечення та еректильна функція у чоловіків із хронічним дистресом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання стану андрогенного забезпечення та еректильної функції у чоловіків із хронічним дистресом.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 чоловіків, яких було розподілено на дві групи. До І групи увійшли 30 внутрішньо переміщених осіб з проявами хронічного дистресу, середній вік яких становив 50,50±3,83 року. До ІІ групи включено 20 практично здорових чоловіків, які постійно проживали в Полтавській області (середній вік – 51,95±4,60 року).
Усім чоловікам проводили загальноклінічне обстеження, визначали індекс маси тіла, оцінку депресії за госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS), оцінку симптомів андрогенодефіциту за опитувальником старіння чоловіків (AMS). Ступінь тяжкості еректильної дисфункції визначали за опитувальником «Міжнародний індекс еректильної функції» (МІЕФ-15). У крові визначали лютеїнізуючий гормон (ЛГ), фолікулостимулювальний гормон (ФСГ), тестостерон загальний (Тз), тестостерон вільний (Тв), естрадіол (Е), кортизол (К).
Результати. Згідно з HADS, у пацієнтів І групи середній бал домену тривожності становив 12,03±1,50 бала, середній бал домену депресії – 13,93±1,49 бала, загальний бал – 26,0±2,64 бала. У ІІ групи середній бал домену тривожності становив 2,20±0,88 бала, середній бал домену депресії – 2,60±1,00, загальний бал – 4,80±1,40 бала. Порівняння загального бала І групи та загального бала ІІ групи є статистично значущим (р<0,05).
Згідно з AMS, у чоловіків І групи клінічні прояви андрогенного дефіциту більш виражені порівняно з контрольною групою (45,93±3,30 та 13,30±2,04 бала відповідно; р<0,001). Аналіз результатів анкетування МІЕФ-15 виявив зниження всіх показників еректильної функції у чоловіків І групи порівняно з ІІ групою.
Дослідження гормонального стану показало зниження рівня Тз у чоловіків І групи у пoрiвнянні з пoказниками ІІ групи 9,30±2,84 та 15,27±0,96 нг/мл відповідно (р<0,001). Середнiй рiвень Тв у чоловіків І групи був зниженим в порівнянні з ІІ групою і становив 10,23±1,38 та 17,39±1,03 пг/мл відповідно (р<0,001). Рiвнi ЛГ та ФСГ у чoлoвiкiв І групи були у межах нoрмальних вiкoвих кoливань i статистично достовірно не вiдрiзнялися вiд аналoгiчних пoказникiв ІІ групи. Середнiй рiвень Е у чoлoвiкiв із хронічним дистресом був достовірнo підвищеним у порівнянні з контрольною групою і становив 0,25±0,05 та 0,11±0,03 нмoль/л відповідно (р<0,001). Середнiй рiвень К у чoлoвiкiв із хронічним дистресом був достовірнo підвищеним порівняно з контрольною групою і становив 13,33±2,19 та 6,72±1,33 мкг/дл відповідно (р<0,001).
Висновки. 1. Результати анкетування свідчать, що хронічний дистрес є чинником, що погіршує статеву функцію у чоловіків. Крім порушення еректильної функції, про що свідчить зниження відповідного інтегративного показника МІЕФ-15 «еректильна функція», в обстежених виявили: зниження ступеня статевого бажання, погіршення оргастичних відчуттів, зменшення частоти сім’явивержень та оргазмів.
2. Кортизол є важливим гормоном, що формує захисні реакції в стресових ситуаціях, але втрачає свої позитивні властивості при хронічному дистресі. Тривале підвищення рівня кортизолу може призвести до патологічного стану, який супроводжується підвищенням індексу маси тіла, депресією, тривожністю, зниженням рівня тестостерону та еректильною дисфункцією.
3. Зниження рівня тестостерону при хронічному дистресі та вісцеральному ожирінні у чоловіків не супроводжується компенсаторним підвищенням рівнів ЛГ та ФСГ. Це, можливо, пояснюється посиленням ароматизації тестостерону у вісцеральній жировій тканині та зниженням реакції гіпофізу на розвиток андрогендефіцитного стану внаслідок поєднаного ураження центральної та периферичної ланок регуляції синтезу тестостерону.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Turna J, Zhang J, Lamberti N, Patterson B, Simpson W, Francisco AP, et al. Anxiety, depression and stress during the COVID-19 pandemic: results from a cross-sectional survey. J. Psychiatr. Res. 2021;137:96–103. doi: 10.1016/j.jpsychires.2021.02.059.
Pisaruk A, Shatilo V, Chyzhova V, Koshel N, Pisaruk L, Ivanov S. Posttraumatic stress disorder: online poll of people who experienced war stress in Ukraine in 2022. Ageing Longevity. 2022;3(2):57–62. doi: 10.47855/jal9020-2022-2.
Limone P, Toto GA, Messina G. Impact of the COVID-19 pandemic and the Russia-Ukraine war on stress and anxiety in students: A systematic review. Front. Psychiatry. 2022;13:1081013. doi: 10.3389/fpsyt.2022.1081013.
Shields GS, Sazma MA, Mc-Cullough AM, Yonelinas AP. The effects of acute stress on episodic memory: A meta-analysis and integrative review. Psychol Bull. 2017;143(6):636. doi: 10.1037/bul0000100.
Lupien SJ, Juster RP, Raymond C, Marin MF. The effects of chronic stress on the human brain: From neurotoxicity, to vulnerability, to opportunity. Front Neuroendocrinol. 2018;49:91–105. doi: 10.1016/j.yfrne.2018.02.001.
Conrad CD, Ortiz JB, Judd JM. Chronic stress and hippocampal dendritic complexity: Methodological and functional considerations. Physiol Behav. 2017;178:66–81. doi: 10.1016/j.physbeh.2016.11.017.
Stefanaki C, Pervanidou P, Boschiero D, Chrousos GP. Chronic stress and body composition disorders: implications for health and disease. Hormones. 2018;17:33–43. doi: 10.1007/s42000-018-0023-7.
Cohen S, Gianaros PJ, Manuck SB. A stage model of stress and disease. Perspect Psychol Sci. 2016;11:456–63 doi: 10.1177/1745691616646305.
O’Donovan A, Cohen BE, Seal KH, Bertenthal D, Margaretten M, Nishimi K, et al. Elevated risk for autoimmune disorders in Iraq and Afghanistan veterans with posttraumatic stress disorder. Biol Psychiatry. 2015;77(4):365–74. doi: 10.1016/j.biopsych.2014.06.015.
Cohen S, Janicki-Deverts D, Doyle WJ, Miller GE, Frank E, Rabin BS, et al. Chronic stress, glucocorticoid receptor resistance, inflammation, and disease risk. Proc Natl Acad Sci USA. 2012;109:5995–99. doi: 10.1073/pnas.1118355109.
Slavich GM, Shields GS. Assessing lifetime stress exposure using the Stress and Adversity Inventory for Adults (Adult STRAIN): An overview and initial validation. Psychosomatic Med. 2018;80(1):17. doi: 10.1097/PSY.0000000000000534.
Belda X, Fuentes S, Daviu N, Nadal R, Armario A. Stress-induced sensitization: the hypothalamic–pituitary–adrenal axis and beyond. Stress. 2015;18(3):269–79. doi: 10.3109/10253890.2015.1067678.
Rohleder N. Stress and inflammation – The need to address the gap in the transition between acute and chronic stress effects. Psychoneuroendocrinol. 2019;105:164–71. doi: 10.1016/j.psyneuen.2019.02.021.
Peng Z, Peng S, Lin K, Zhao B, Wei L, Tuo Q, et al. Chronic stress-induced depression requires the recruitment of peripheral Th17 cells into the brain. J Neuroinflam. 2022;19:186. doi: 10.1186/s12974-022-02543.
Kazakou P, Nicolaides NC, Chrousos GP. Basic concepts and hormonal regulators of the stress system. Horm Res Paediatr. 2023;96(1):8–16. doi: 10.1159/000523975.
Russell G, Lightman S. The human stress response. Nat. Rev. Endocrinol. 2019;15(9):525–34. doi: 10.1038/s41574-019-0228-0.
Meyer JS, Novak MA. Minireview: Hair cortisol: A novel biomarker of hypothalamic-pituitary-adrenocortical activity. Endocrinol. 2012;153:4120–27. doi: 10.1210/en.2012-1226.
Vyas S, Rodrigues AJ, Silva JM, Tronche F, Almeida OFX, Sousa N, et al. Chronic stress and glucocorticoids: From neuronal plasticity to neurodegeneration. Neural Plast. 2016;2016:6391686. doi: 10.1155/2016/6391686.
Grippo AJ, Francis J, Beltz TG, Felder RB, Johnson AK. Neuroendocrine and cytokine profile of chronic mild stress-induced anhedonia. Physiol Behav. 2005:84:697–706. doi: 10.1016/j.physbeh.2005.02.011.
Mora M, Serra-Prat M, Palomera E, Puig-Domingo M. Metabolic and hormonal contributors to survival in the participants of the Mataro Ageing Study at 8 years followup. Clin Endocrinol. 2014;81:775–83. doi: 10.1111/cen.12467.
Crewther BT, Hecht M, Grillot RL, Eisenbruch AB, Catena T, Potts N, et al. Day-to-day coordination of the stress and reproductive axes: A continuous-time analysis of within-person testosterone and cortisol relationships in athletic and healthy men. Physiol Behav. 2023;263:114104. doi: 10.1016/j.physbeh.2023.114104.
Raise-Abdullahi P, Meamar M, Vafaei AA, Alizadeh M, Dadkhah M, Shafia S, et al. Hypothalamus and post-traumatic stress disorder: a review. Brain Sci. 2023;13(7):1010. doi: 10.3390/brainsci13071010.
de Kloet ER, Joëls M. The cortisol switch between vulnerability and resilience. Mol. Psychiatr. Published online January 4, 2023. doi: 10.1038/s41380-022-01934-8.
Knezevic E, Nenic K, Milanovic V, Knezevic NN. The Role of Cortisol in Chronic Stress, Neurodegenerative Diseases, and Psychological Disorders. Cells. 2023:12(23):2726. doi: 10.3390/cells12232726.
Hryn VH, Svintsytska NL, Piliuhin V, Ustenko RL, Katsenko AL. The use of injection-corrosive method in the study of extraorganic bloodstream of human intact stomach. Wiad Lek. 2017;70(4):742–4.
