Статева конституція і сексуальна біографія

Анотація

Статева конституція – один із головних чинників, що визначає вираженість статевого потягу. За визначенням G. S. Vasilchenko (1977), «… під статевою конституцією розуміють сукупність стійких біологічних властивостей, що складаються під впливом спадкових чинників і умов розвитку у пренатальний період та період раннього онтогенезу. Статева конституція лімітує діапазон індивідуальних потреб на певному рівні статевої активності та характеризує індивідуальний спротив патогенним чинникам, які характеризуються вибірковістю до статевої сфери».

Поняття «статева конституція» набуло значного поширення в спеціальній літературі. Для визначення статевої конституції чоловіків G. S. Vasilchenko розробив і вперше апробував шкалу її векторного визначення, яка враховує сім показників, а саме: І вектор – вік пробудження сексуального лібідо, II вектор – вік першої еякуляції, III вектор – трохантерний індекс, IV вектор – характер оволосіння лобка, V вектор – максимальний ексцес, VІ вектор – час між одруженням та входженням у смугу умовно-фізіологічного ритму (УФР), що дорівнює двом-трьом статевим актам на тиждень, VII вектор – вік чоловіка, в якому він перейшов на УФР.

Перші чотири вектори (I–IV) тісно пов’язані з генотипом людини. Їх використовують для визначення генотипічного індексу статевої конституції – Кг, який є середнім арифметичним цих векторів. V–VII вектори застосовують для визначення конституціонально модельованого індексу статевої активності (Ка). Середню арифметичну усіх семи векторів (I–VII) називають фенотипічним індексом статевої конституції (Кф).

Після визначення значень усіх векторів статевої конституції також визначається індекс Ка/Кг, який дає змогу визначити, наскільки сексуальна активність чоловіка відповідає його конституціональним можливостям. Так, цей показник у групі осіб «умовна норма» становив 1,18.

У статті наводяться дані щодо жіночої статевої конституції та шкали її векторного визначення, яку розроблено та апробовано I. L. Botneva (1983).

Надаються рекомендації щодо визначення статевої конституції людини. Крім того, у статті наводяться клінічні спостереження автора, які свідчать про вплив на сексуальну активність сексуальної біографії з метою її врахування при визначенні цієї конституції.