Аналіз показників мінеральної щільності кісткової тканини, показника якості кісткової тканини (TBS) та транспорту солей у пацієнтів з нефролітіазом

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олег Нікітін
Сергій Пасєчніков
Сергій Головко
Ілля Кордубайло
Ольга Нішкумай

Анотація

Мета дослідження: визначення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ), показника якості кісткової тканини (TBS) та аналіз транспорту солей у пацієнтів з наявністю та відсутністю сечокам’яної хвороби (СКХ).


Матеріали та методи. З метою якісної оцінки кристалурії було проведено дослідження транспорту солей. Оцінювання структурно-функціонального стану кісткової тканини виконували на базі Українського центру остеопорозу ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» шляхом рентгенівської абсорбціометрії апарата «Hologic Discovery».


У дослідження були включені 80 осіб (15 чоловіків і 65 жінок), середній вік пацієнтів становив 58 років. Учасники дослідження були розподілені на дві групи залежно від наявності СКХ. До І групи (n=32) увійшли пацієнти без СКХ із соматичними захворюваннями в стадії ремісії, які не мали ознак критеріїв виключення. Остеопороз встановлено у 9 (28,1%) жінок цієї групи. До ІІ групи (n=48) були включені хворі на СКХ. Остеопороз діагностовано у 18 (37.5%) жінок та у 3 (6,25%) чоловіків цієї групи.


Результати. У ході дослідження було встановлено, що МЩКТ у межах норми було у 21 (26.2%) хворого, відхилення МЩКТ у межах остеопенії – у 29 (36,3%) хворих, остеопороз – у 30 (37.6%) пацієнтів, а саме: у 27 (33,8%) жінок та у 3 (3,8%) чоловіків.


Аналіз стану МЩКТ продемонстрував, що нормальні денситометричні показники були співставними в обох групах (31,2% без СКХ та 22,9% у пацієнтів з нефролітіазом; p>0,05). Випадки остеопенії у пацієнтів із СКХ (33,3%) та без СКХ (40,7%) і кількість випадків виявленого остеопорозу також вірогідно не відрізнялись (43,8% та 28,1% відповідно; p>0,05).


Під час рентгенівської абсорбціометрії виявлено, що показник якості кісткової тканини TBS був вірогідно нижчий у пацієнтів з наявністю СКХ (p<0,05). Порівняльний аналіз транспорту солей продемонстрував, що рівень сечової кислоти у крові пацієнтів із СКХ був вірогідно вище (p=0,02), ніж показники пацієнтів без нефролітіазу.


Висновки. Результати дослідження свідчать про необхідність проведення ультразвукового дослідження нирок та транспорту солей при перевірці МЩКТ у пацієнтів групи ризику остеопорозу з метою ранньої діагностики нефролітіазу та корекції кристалурії. Позаяк зниження показника TBS навіть при нормальній МЩКТ є також підвищеним фактором ризику переломів кісток, своєчасне проведення його визначення та корекція – надто важливі у пацієнтів з нефролітіазом.


Отримані дані свідчать про необхідність проведення кореляційного аналізу факторів ризику в групі пацієнтів з нефролітіазом, зокрема впливу стану кісткової системи, показника TBS та кристалурії.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Нікітін, О., Пасєчніков, С., Головко, С., Кордубайло, І., & Нішкумай, О. (2023). Аналіз показників мінеральної щільності кісткової тканини, показника якості кісткової тканини (TBS) та транспорту солей у пацієнтів з нефролітіазом. Здоров’я чоловіка, (4), 67–72. https://doi.org/10.30841/2786-7323.4.2023.298562
Номер
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Біографії авторів

Олег Нікітін, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри урології

Сергій Пасєчніков, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

доктор медичних наук, професор, кафедра урології

Сергій Головко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

доктор медичних наук, професор, кафедра урології

Ілля Кордубайло, КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня»

лікар-інтерн за спеціальністю «хірургія»

Ольга Нішкумай, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

доктор медичних наук, професор, кафедра внутрішньої медицини № 2

Посилання

Pasiechnikov SP, Voziyanov SO, Lisoviy VM. Urology: textbook for students. higher med. educat. institutions. In: Pasechnikov SP, editor. Kiev: New Book; 2013. 189 p.

Chewcharat A, Curhan G. Trends in the prevalence of kidney stones in the United States from 2007 to 2016. Urolithiasis. 2021;49(1):27–39. doi: 10.1007/s00240-020-01210-w.

Samchuk P, Krasiuk O, Iskenderov R, Metelskyi S, Klymenko Ya, Hrytsai V. Urolithiasis: modern approaches to classification, diagnosis, and treatment. Health Man. 2023;(2):60–7. doi: 10.30841/2786-7323.2.2023.286440.

Mao Y, Hu W, Liu L, Liu Q. Association Between Gestational Diabetes Mellitus and Future Risk of Kidney Stones. Front Public Health. 2022;(10):843383. doi: 10.3389/fpubh.2022.843383.

Kordubailo I, Nikitin O, Nishkumai O, Samchuk P. Urolithiasis and osteoporosis are sensitive issues of well-being. Ukrainian Scientific Med Youth J. 2021;127(4):38–43. doi: 10.32345/USMYJ.4(127).2021.38-43.

Caudarella R, Vescini F, Buffa A, Sinicropi G, Rizzoli E, La Manna G, et al. Bone mass loss in calcium stone disease: focus on hypercalciuria and metabolic factors. J Nephrol. 2003;16(2):260–6.

Letavernier E, Bazin D, Daudon M. Description of Stone Morphology and Crystalluria Improve Diagnosis and Care of Kidney Stone Formers. Healthcare (Basel). 2022;11(1):2. doi: 10.3390/healthcare11010002.

National Institute for Health and Care Excellence. NICE: Clinical Guideline [CG146] – Osteoporosis: assessing the risk of fragility fracture [Internet]. NICE; 2012. 16 p. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg146.

Rendina D, De Filippo G, Iannuzzo G, Abate V, Strazzullo P, Falchetti A. Idiopathic Osteoporosis and Nephrolithiasis: Two Sides of the Same Coin? Int J Mol Sci. 2020;21(21):8183. doi: 10.3390/ijms21218183.

Geraghty RM, Davis NF, Tzelves L, Lombardo R, Yuan C, Thomas K, et al. Best Practice in Interventional Management of Urolithiasis: An Update from the European Association of Urology Guidelines Panel for Urolithiasis 2022. Eur Urol Focus. 2023;9(1):199–208. doi: 10.1016/j.euf.2022.06.014.

Kanis JA, Harvey NC, McCloskey E, Bruyère O, Veronese N, Lorentzon M, et al. Algorithm for the management of patients at low, high and very high risk of osteoporotic fractures. Osteoporos Int. 2020;31(1):1–12. doi: 10.1007/s00198-019-05176-3.

Hans D, Goertzen AL, Krieg MA, Leslie WD. Bone microarchitecture assessed by TBS predicts osteoporotic fractures independent of bone density: the Manitoba study. J Bone Miner Res. 2011;26(11):2762–9. doi: 10.1002/jbmr.499.

Isakova T, Nickolas TL, Denburg M, Yarlagadda S, Weiner DE, Gutiérrez OM, et al. KDOQI US Commentary on the 2017 KDIGO Clinical Practice Guideline Update for the Diagnosis, Evaluation, Prevention, and Treatment of Chronic Kidney Disease-Mineral and Bone Disorder (CKD-MBD). Am J Kidney Dis. 2017;70(6):737–51. doi: 10.1053/j.ajkd.2017.07.019.

Li Z, Li L, Zheng J, Li M, Wu S, Xin K, et al. Associations between lumbar bone mineral density, serum 25-hydroxyvitamin D and history of kidney stones in adults aged 30-69 years in the USA (NHANES 2011-2018). BMJ Open. 2023;13(5):e070555. doi: 10.1136/bmjopen-2022-070555.

Tostivint IN, Castiglione V, Alkouri R, Bertocchio J, Inaoui R, Daudon M, et al. How useful is an oral calcium load test for diagnosing recurrent calcium stone formers? Uro. 2022;(50):577–87.

Dent EL, Ryan MJ. Fifty years of impact on treating bone disease: a commentary on Gasser et al. Clin Sci (Lond). 2022;136(22):1657–9. doi: 10.1042/CS20220040.

Barcelos A, Gonçalves J, Mateus C, Canhão H, Rodrigues AM. Costs of incident non-hip osteoporosis-related fractures in postmenopausal women from a payer perspective. Osteoporos Int. 2023;34(12):2111–9. doi: 10.1007/s00198-023-06881-w.

Abdalbary M, Sobh M, Elnagar S, Elhadedy MA, Elshabrawy N, Abdelsalam M, et al. Management of osteoporosis in patients with chronic kidney disease. Osteoporos Int.2022;33(11):2259–74. doi: 10.1007/s00198-022-06462-3.