Урологічні порушення у хворих із спінальними дуральними артеріовенозними фістулами

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Дмитро Щеглов
Олег Свиридюк
Олеся Слободян
Юрій Самоненко
Максим Гудим
Микола Виваль

Анотація

Спінальні дуральні артеріовенозні фістули (СДАВФ) – найчастіша судинна мальформація спинного мозку. Проте вони залишаються недіагностованою патологією і у випадку невчасного лікування є причиною значної інвалідизації. СДАВФ можуть дебютувати порушеннями сечовипускання, еректильною дисфункцією та імітувати різноманітні патології. Водночас переважна більшість випадків – складна для діагностики. Урологічні аспекти СДАВФ мають вирішальне значення для правильного оцінювання та лікування у пацієнтів з урологічними порушеннями.


Мета дослідження: проаналізувати урологічні порушення у хворих із спінальними дуральними артеріовенозними фістулами та їх перебіг після хірургічного лікування.


Матеріали та методи. У ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» з червня 2009 р. до січня 2023 р. Хірургічно проліковані 67 пацієнтів із артеріовенозними мальформаціями спинного мозку. У 44 (65,7%) хворих діагностовано СДАВФ (артеріовенозні мальформації спинного мозку І типу за Anson–Spetzler). Серед досліджуваної групи було 30 (68,2%) чоловіків і 14 (31,8%) жінок віком 32–67 років (середній вік – 59,6 року).


Варіанти лікування СДАВФ включали ендоваскулярну емболізацію, мікрохірургічне роз’єднання або їхню комбінацію. Для порівняння клінічних результатів до та після лікування використовували модифіковану шкалу Aminoff–Logue.


Після лікування пацієнти були розподілені на три категорії: стан покращився, залишився без змін або погіршився.


Результати. У результаті дослідження встановлено, що у 6 (13,6%) пацієнтів були СДАВФ шийного відділу хребта, у 20 (61,9%) – грудного, у 15 (21,1%) – поперекового та 3 (6,8%) – крижового.


Основними початковими симптомами СДАВФ були порушення ходи, сенсорні розлади та парестезії. Найпоширенішими симптомами на момент встановлення остаточного діагнозу були порушення сечовипускання у 36 (81,8%) пацієнтів, парапарез – у 37 (84,1%), порушення чутливості – у 30 (68,1%), проблеми з дефекацією – у 17 (38,6%), біль у спині та ногах – у 21 (47,8%) пацієнта, еректильна дисфункція – в 11 (25,0%) хворих.


Після проведення тотального роз’єднання фістули сприятливий клінічний результат спостерігали у 31 (93,9%) із 33 пацієнтів. Зменшення проблем із сечовипусканням та випадків еректильних розладів відбулося у 19 (52,7%) пацієнтів. У 17 (47,3%) хворих фіксували залишкові симптоми.


Висновки. Раннє втручання та усунення патологічного артеріовенозного шунтування є необхідним для неврологічного покращення у пацієнтів із СДАВФ, проте розлади сечовипускання залишаються у половини пацієнтів навіть після успішного лікування.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Щеглов, Д., Свиридюк, О., Слободян, О., Самоненко, Ю., Гудим, М., & Виваль, М. (2023). Урологічні порушення у хворих із спінальними дуральними артеріовенозними фістулами. Здоров’я чоловіка, (4), 41–48. https://doi.org/10.30841/2786-7323.4.2023.298557
Номер
Розділ
Урологія
Біографії авторів

Дмитро Щеглов, ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»

доктор медичних наук, нейрохірург, директор

Олег Свиридюк, ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»

кандидат медичних наук, нейрохірург, старший науковий співробітник

Олеся Слободян, ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»

нейрохірург

Юрій Самоненко, ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»

нейрохірург

Максим Гудим, ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»

нейрохірург

Микола Виваль, ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України»

нейрохірург, старший науковий співробітник

Посилання

Peng Y, Ren Y, Hou J, Zhang C, He M, Huang B, Chen T, Li J. Clinical outcomes and prognostic factors in the surgical treatment of spinal dural arteriovenous fistulas: a retrospective study of 118 patients. Sci Rep. 2023;13(1):18266. doi: 10.1038/s41598-023-45599-x.

Bao YH, Ling F. Classification and therapeutic modalities of spinal vascular malformations in 80 patients. Neurosurgery. 1997;40(1):75–81. doi: 10.1097/00006123-199701000-00017.

Clark S, Powell G, Kandasamy J, Lee M, Nahser H, Pigott T. Spinal dural arteriovenous fistulas – presentation, management and outcome in a single neurosurgical institution. Br J Neurosurg. 2013;27(4):465–70. doi: 10.3109/02688697.2012.752433.

Cecchi PC, Musumeci A, Faccioli F, Bricolo A. Surgical treatment of spinal dural arterio-venous fistulae: long-term results and analysis of prognostic factors. Acta Neurochir (Wien). 2008;150(6):563–70. doi: 10.1007/s00701-008-1560-7.

Jellema K, Tijssen CC, Sluzewski M, van Asbeck FW, Koudstaal PJ, van Gijn J. Spinal dural arteriovenous fistulas – an underdiagnosed disease. A review of patients admitted to the spinal unit of a rehabilitation center. J Neurol. 2006;253(2):159–62. doi: 10.1007/s00415-005-0936-3.

Jellema K, Sluzewski M, van Rooij WJ, Tijssen CC, Beute GN. Embolization of spinal dural arteriovenous fistulas: importance of occlusion of the draining vein. J Neurosurg Spine. 2005;2(5):580–3. doi: 10.3171/spi.2005.2.5.0580.

Krings T, Coenen VA, Weinzierl M, Reinges MH, Mull M, Thron A, et al. Spinal dural arteriovenous fistula associated with a spinal perimedullary fistula: case report. J Neurosurg Spine. 2006;4(3):241–5. doi: 10.3171/spi.2006.4.3.241.

Jablawi F, Schubert GA, Dafotakis M, Pons-Kühnemann J, Hans FJ, Mull M. Long-Term Outcome of Patients with Spinal Dural Arteriovenous Fistula: The Dilemma of Delayed Diagnosis. AJNR Am J Neuroradiol. 2020;41(2):357–63. doi: 10.3174/ajnr.A6372.

Saladino A, Atkinson JL, Rabinstein AA, Piepgras DG, Marsh WR, Krauss WE, et al. Surgical treatment of spinal dural arteriovenous fistulae: a consecutive series of 154 patients. Neurosurgery. 2010;67(5):1350–7. doi: 10.1227/NEU.0b013e3181ef2821.

Steinmetz MP, Chow MM, Krishnaney AA, Andrews-Hinders D, Benzel E, Masaryk T, et al. Outcome after the treatment of spinal dural arteriovenous fistulae: a contemporary single institution series and meta-analysis. Neurosurgery. 2004;55:77–87.

Sherif C, Gruber A, Bavinzski G, Standhardt H, Widhalm G, Gibson D, et al. Long-term outcome of a multidisciplinary concept of spinal dural arteriovenous fistulae treatment. Neuroradiology. 2008;50(1):67–74. doi: 10.1007/s00234-007-0303-4.

Khurana VG, Perez-Terzic CM, Petersen RC, Krauss WE, et al. Singing paraplegia: a distinctive manifestation of a spinal dural arteriovenous fistula. Neurol. 2002;58:1279–81. doi: 10.1212/WNL.58.8.1279.

Wakao N, Imagama S, Ito Z, Wang C, Li G, He C, et al. Clinical outcome of treatments for spinal dural arteriovenous fistulas: results of multivariate analysis and review of the literature. Spine (Phila Pa 1976). 2012;37(6):482–8. doi: 10.1097/BRS.0b013e31822670df.

Sheikh SI, Busl KM, Ning M, Venna N. Spinal dural arteriovenous fistula mimicking prostate hyperplasia. J Emerg Med. 2011;41(6):e137–40. doi: 10.1016/j.jemermed.2008.05.017.