Ранні та віддалені результати відкритих уретропластик та зміни хірургічних підходів до вибору методик хірургічного втручання: 18-річний досвід
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: визначення тактичних підходів до вибору методик лікування та оцінювання результатів проведення різних видів уретропластик у пацієнтів зі стриктурами та облітераціями уретри.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати 1362 хірургічних втручань у пацієнтів зі стриктурами та облітераціями уретри різної етіології та складності за 2003–2020 рр. Ретроспективно оцінено клінічні дані історій хвороб 173 (12,7%) пацієнтів із довгими стриктурами та облітераціями сечівника. Вік хворих становив від 13 до 85 років (середній вік – 44,6±1,2 року).
Для детального вивчення результатів хірургічних корекцій довгих стриктур та облітерацій уретри пацієнтів було розподілено на дві групи: група А – 50 (28,9%) пацієнтів, які були прооперовані за 2003–2014 рр., та група В – 123 (71,1%) пацієнти, які були прооперовані за 2015–2020 рр.
Локалізацію та довжину стриктури, ступінь спонгіофіброзу оцінювали за результатами ультрасонографії та ретроградної або мікційної уретроцистографії, а також у деяких пацієнтів за даними спіральної комп’ютерної томографії в ангіорежимі.
За видами хірургічних операцій пацієнтів було розподілено на три групи: букальна пластика уретри, уретро-уретро- або уретро-простатоанастомоз (УУА) та замісна пластика шкірно-фасціальним лоскутом.
Цифровий матеріал математично оброблений та проведено оцінку вірогідності різниці за критерієм Хі-квадрат для якісних ознак та за t-test для кількісних ознак.
Результати. Проведений ретроспективний аналіз 18-річного досвіду хірургічного лікування пацієнтів із стриктурами та облітераціями сечівника у ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України» виявив зміну відсотка використання різних видів уретропластик хірургами в бік методик з доведеними кращими результатами. Під час аналізу результатів операцій у 173 пацієнтів виявлено збільшення кількості замісних та аугментаційних букальних пластик з роками та зменшення кількості уретро уретро та уретро-простатоанастомозів. Це свідчить про зростання частоти успішних результатів у другий період дослідження (накопиченого досвіду) з 68,0% до 86,2%.
Через зміну менеджменту лікування пацієнтів зі стриктурами уретри визначається вірогідне покращення результатів хірургічного лікування таких пацієнтів у 2,9 раза, відповідно спостерігається і вірогідне зменшення рецидивів лікування на 18,2%.
Висновки. Кількість уретро-уретроанастомозів зменшилась на 20,0%, а кількість проведених букальних пластик уретри збільшилась на 91,6%. Отримані дані відповідають світовим результатам досліджень.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Dubey D. The current role of direct vision internal urethrotomy and self-catheterization for anterior urethral strictures. Indian J Urol. 2011;27(3):392–6. doi: 10.4103/0970-1591.85445.
Rusakov VI. Surgery of the urethra. Moscow: Medicine; 1991. 270 p.
Levy ME, Elliott SP. Graft Use in Bulbar Urethroplasty. Urol Clin North Am. 2017;44(1):39–47. doi: 10.1016/j.ucl.2016.08.009.
Joshi P, Kaya C, Kulkarni S. Approach to bulbar urethral strictures: Which technique and when? Turk J Urol. 2016;42(2):53–9. doi: 10.5152/tud.2016.12989.
Barbagli G, Selli C, Tosto A, Palminteri E. Dorsal free graft urethroplasty. J Urol. 1996;155(1):123–6.
Latini JM, McAninch JW, Brandes SB, Chung JY, Rosenstein D. SIU/ICUD Consultation On Urethral Strictures: Epidemiology, etiology, anatomy, and nomenclature of urethral stenoses, strictures, and pelvic fracture urethral disruption injuries. Urology. 2014;83(3):1–7. doi: 10.1016/j.urology.2013.09.009.
Kurtzman JT, Sukumar S, Pan SM, Mendonca S, Lai Y, Pagan CA, et al. The Impact of Preoperative Oral Health on Buccal Mucosa Graft Histology. J Urol. 2021;206(3):655–61. doi: 10.1097/JU.0000000000001829.
Clavien PA, Barkun J, de Oliveira ML, Vauthey JN, Dindo D, Schulick RD, et al. The Clavien-Dindo classification of surgical complications: five-year experience. Ann Surg. 2009;250(2):187–96. doi: 10.1097/SLA.0b013e3181b13ca2.
Vozianov SA, Gorpinchenko II, Shamraev SN, Babyuk IA, Ridchenko MA. Experience in surgical treatment of patients with complicated strictures and obliterations of the urethra. Men’s health. 2016;58(3):37–42.
Cruz-Diaz O, Castellan M, Gosalbez R. Use of buccal mucosa in hypospadias repair. Curr Urol Rep. 2013;14(4):366–72. doi: 10.1007/s11934-013-0334-9.
Markiewicz MR, Lukose MA, Margarone JE 3rd, Barbagli G, Miller KS, Chuang SK. The oral mucosa graft: a systematic review. J Urol. 2007;178(2):387–94. doi: 10.1016/j.juro.2007.03.094.
Cotter KJ, Hahn AE, Voelzke BB, Myers JB, Smith TG 3rd, Elliott SP, et al. Trends in Urethral Stricture Disease Etiology and Urethroplasty Technique From a Multi-institutional Surgical Outcomes Research Group. Urology. 2019;130:167–74. doi: 10.1016/j.urology.2019.01.046.
Dubey D, Vijjan V, Kapoor R, Srivastava A, Mandhani A, Kumar A, et al. Dorsal onlay buccal mucosa versus penile skin flap urethroplasty for anterior urethral strictures: results from a randomized prospective trial. J Urol. 2007;178(6):2466–9. doi: 10.1016/j.juro.2007.08.010.
Pfalzgraf D, Kluth L, Isbarn H, Reiss P, Riechardt S, Fisch M, et al. The Barbagli technique: 3-year experience with a modified approach. BJU Int. 2013;111(3):132–6. doi: 10.1111/j.1464-410X.2012.11399.x.
Vozianov S, Shamraev S, Ridchenko M, Shamraeva D. Comparative analysis of immediate results and complications of open urethroplasty. Iran J War Public Health. 2022;14(4):425–31.
