Аналіз якісних порушень еякуляту безплідних чоловіків у рамках підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Оцінка стану сперматогенезу має важливе діагностичне значення при різних формах порушення репродуктивної функції. З цією метою розроблено низку методів, заснованих на дослідженні морфології статевих клітин на різних стадіях їхнього розвитку.
Спермограма – початкова ланка в ланцюзі лабораторних досліджень, що дозволяє оцінити чоловічу репродуктивну функцію: кількість сперматозоїдів, їхню рухливість, життєздатність та морфологію. Проте виникає необхідність в розробленні алгоритму дослідження сперматозоїдів для отримання не лише кількісних, а й якісних показників. Разом зі стандартною спермограмою за рекомендаціями ВООЗ від 2021 року необхідно виконувати і такі аналізи, як визначення рівнів фрагментація ДНК сперматозоїдів та оксидативного стресу, виявлення антиспермальних антитіл тощо.
Мета дослідження: аналіз якісних порушень еякуляту безплідних чоловіків у рамках підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Матеріали та методи. Під час дослідження у рамках підготовки до ДРТ проводили аналіз зразків еякуляту 39 безплідних чоловіків. Середній вік пацієнтів становив 36,2±5,8 року. Виконували спермограму за рекомендаціями ВООЗ від 2021 року, аналізували рівні фрагментації ДНК сперматозоїдів методом SCD, визначали наявність антиспермальних антитіл методом, заснованим на реакції преципітації.
Результати. Проаналізовано кореляцію між рівнем фрагментації ДНК сперматозоїдів та концентрацією сперматозоїдів в усьому еякуляті (r Spearman = –0,397; p<0,05). Було виявлено кореляцію між рівнем фрагментації ДНК та часткою активнорухливих сперматозоїдів (r Spearman =–0,32; p<0,05). Визначено пряму кореляцію між рівнем фрагментації та часткою нерухливих чоловічих статевих клітин (r Spearman = 0,403; p<0,01), а саме: зі збільшенням кількості нерухливих сперматозоїдів збільшується відсоток клітин із фрагментацією ДНК. Доведено, що призначення антибіотикотерапії та антиоксидантів пацієнтам до запліднення як природного зачаття, так і in vitro є корисним, особливо в осіб з високим відсотком сперматозоїдів із пошкодженою ДНК.
Висновки. Результати дослідження свідчать про важливість комплексної оцінки параметрів еякуляту. Визначення взаємозалежних показників є важливим підходом в обстеженні чоловіків із порушенням фертильності різного генезу та ефективним інструментом у діагностуванні якісних відхилень показників еякуляту.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Agarwal A, Mulgund A, Hamada A, Chyatte MR. A unique view on male infertility around the globe. Reprod Biol Endocrinol. 2015;13:37. doi: 10.1186/s12958-015-0032-1.
Salonia A, Bettocchi C, Carvalho J, Corona G, Jones TH, Kadioglu A, et al. EAU Guidelines on Sexual and Reproductive Health. Eur Urol. 2021;80(3):333–57.doi: 10.1016/j.eururo.2021.06.007.
Levine H, Jørgensen N, Martino-Andrade A, Mendiola J, Weksler-Derri D, Mindlis I, Pinotti R, et al. Temporal trends in sperm count: a systematic review and meta-regression analysis. Hum Reprod Update. 2017;23(6):646–59. doi: 10.1093/humupd/dmx022.
Merzenich H, Zeeb H, Blettner M. Decreasing sperm quality: a global problem? BMC Public Health. 2010 Jan 19;10:24. doi: 10.1186/1471-2458-10-24.
Barratt CLR, Björndahl L, De Jonge CJ, Lamb DJ, Osorio MF, McLachlan R, Oates RD, et al. The diagnosis of male infertility: an analysis of the evidence to support the development of global WHO guidance-challenges and future research opportunities. Hum Reprod Update. 2017;23(6):660–80. doi: 10.1093/humupd/dmx021.
Akhigbe RE, Dutta S, Hamed MA, Ajayi AF, Sengupta P, Ahmad G. Viral Infections and Male Infertility: A Comprehensive Review of the Role of Oxidative Stress. Front Reprod Health. 2022;4:782915. doi: 10.3389/frph.2022.782915.
Stus VP, Polion YM, Polion MU. Recovery of spermatogenesis in patients with excretory-toxic infertility. Health Man. 2016;2(57):143–6. doi: 10.30841/2307-5090.2(57).2016.82978.
Naz RK, Butler TS. Antibodies to prostate-specific antigen in immunoinfertile women and men. J Reprod Immunol. 2013;97(2):217–22. doi: 10.1016/j.jri.2012.11.005.
Condorelli RA, Russo GI, Calogero AE, Morgia G, La Vignera S. Condorelli RA, et al. Chronic prostatitis and its detrimental impact on sperm parameters: a systematic review and meta-analysis. J Endocrinol Invest. 2017;40(11):1209–18. doi: 10.1007/s40618-017-0684-0.
Cuppett VA, Sikka SC, Naz RK. Presence of PSA antibodies in seminal plasma of infertile men. Front Biosci (Elite Ed). 2017;9(2):258–65. doi: 10.2741/e800.
Yasin AL, Yasin AL, Basha WS. The Epidemiology of Anti-Sperm Antibodies Among Couples with Unexplained Infertility in North West Bank, Palestine. J Clin Diagn Res. 2016;10(3):QC01-3. doi: 10.7860/JCDR/2016/15788.7380.
Lu SM, Li X, Wang SL, Yang XL, Xu YZ, Huang LL, et al. Success rates of in vitro fertilization versus intracytoplasmic sperm injection in men with serum anti-sperm antibodies: a consecutive cohort study. Asian J Androl. 2019;21(5):473–7. doi: 10.4103/aja.aja_124_18.
Lotti F, Baldi E, Corona G, Lombardo F, Maseroli E, Degl’Innocenti S, et al. Epididymal more than testicular abnormalities are associated with the occurrence of antisperm antibodies as evaluated by the MAR test. Hum Reprod. 2018;33(8):1417–29. doi: 10.1093/humrep/dey235.
Eini F, Kutenaei MA, Zareei F, Dastjerdi ZS, Shirzeyli MH, Salehi E. Effect of bacterial infection on sperm quality and DNA fragmentation in subfertile men with Leukocytospermia. BMC Mol Cell Biol. 2021;22(1):42. doi: 10.1186/s12860-021-00380-8.
Lettieri G, D’Agostino G, Mele E, Cardito C, Esposito R, Cimmino A, Giarra A, et al. Discovery of the Involvement in DNA Oxidative Damage of Human Sperm Nuclear Basic Proteins of Healthy Young Men Living in Polluted Areas. Int J Mol Sci. 2020;21(12):4198. doi: 10.3390/ijms21124198.
Hekmatdoost A, Lakpour N, Sadeghi MR. Sperm chromatin integrity: etiologies and mechanisms of abnormality, assays, clinical importance, preventing and repairing damage. Avicenna J Med Biotechnol. 2009;1(3):147–60.
Qasemi M, Mahdian R, Amidi F. Cell-free DNA discoveries in human reproductive medicine: providing a new tool for biomarker and genetic assays in ART. J Assist Reprod Genet. 2021;38(2):277–88. doi: 10.1007/s10815-020-02038-4.
Ribas-Maynou J, Benet J. Single and Double Strand Sperm DNA Damage: Different Reproductive Effects on Male Fertility. Genes (Basel). 2019;10(2):105. doi: 10.3390/genes10020105.
Sharma R, Ahmad G, Esteves SC, Agarwal A. Terminal deoxynucleotidyl transferase dUTP nick end labeling (TUNEL) assay using bench top flow cytometer for evaluation of sperm DNA fragmentation in fertility laboratories: protocol, reference values, and quality control. J Assist Reprod Genet. 2016;33(2):291–300. doi: 10.1007/s10815-015-0635-7.
Küçük N. Sperm DNA and detection of DNA fragmentations in sperm. Turk J Urol. 2018;44(1):1–5. doi: 10.5152/tud.2018.49321.
Ribas-Maynou J, Benet J. Single and Double Strand Sperm DNA Damage: Different Reproductive Effects on Male Fertility. Genes (Basel). 2019;10(2):105. doi: 10.3390/genes10020105.
Llavanera M, Delgado-Bermúdez A, Ribas-Maynou J, Salas-Huetos A, Yeste M. A systematic review identifying fertility biomarkers in semen: a clinical approach through Omics to diagnose male infertility. Fertil Steril. 2022;118(2):291–313. doi: 10.1016/j.fertnstert.2022.04.028.
Esteves SC, Zini A, Coward RM, Evenson DP, Gosálvez J, Lewis SEM, et al. Sperm DNA fragmentation testing: Summary evidence and clinical practice recommendations. Andrologia. 2021;53(2):e13874. doi: 10.1111/and.13874.
Qasemi M, Mahdian R, Amidi F. Cell-free DNA discoveries in human reproductive medicine: providing a new tool for biomarker and genetic assays in ART. J Assist Reprod Genet. 2021;38(2):277–88. doi: 10.1007/s10815-020-02038-4.
Takeshima T, Usui K, Mori K, Asai T, Yasuda K, Kuroda S, Yumura Y. Oxidative stress and male infertility. Reprod Med Biol. 2020;20(1):41–52. doi: 10.1002/rmb2.12353.
Fraczek M, Hryhorowicz M, Gaczarzewicz D, Szumala-Kakol A, Kolanowski TJ, Beutin L, Kurpisz M. Can apoptosis and necrosis coexist in ejaculated human spermatozoa during in vitro semen bacterial infection? J Assist Reprod Genet. 2015;32(5):771–9. doi: 10.1007/s10815-015-0462-x.
de Paula T, Bibancos M, Rocha AM, Serafini P, Hassun PA, Freitas TV, Motta ELA. Empirical oral antibiotic and anti-inflammatory treatment of recurrent subclinical prostate and seminal vesicles with high sperm DNA fragmentation. In: 25th Annual Meeting of ESHRE, Amsterdam, the Netherlands. Session 36: Male fertility 2. Human Reproduction. 2009;24(1):i56–i57. doi: 10.1093/humrep/dep735.
Calogero AE, Condorelli RA, Russo GI, La Vignera S. Conservative Nonhormonal Options for the Treatment of Male Infertility: Antibiotics, Anti-Inflammatory Drugs, and Antioxidants. Biomed Res Int. 2017;2017:4650182. doi: 10.1155/2017/4650182.
Allouche-Fitoussi D, Breitbart H. The Role of Zinc in Male Fertility. Int J Mol Sci. 2020;21(20):7796. doi: 10.3390/ijms21207796.
Ahmadi S, Bashiri R, Ghadiri-Anari A, Nadjarzadeh A. Antioxidant supplements and semen parameters: An evidence based review. Int J Reprod Biomed. 2016;14(12):729–36.
Sabetian S, Jahromi BN, Vakili S, Forouhari S, Alipour S. The Effect of Oral Vitamin E on Semen Parameters and IVF Outcome: A Double-Blinded Randomized Placebo-Controlled Clinical Trial. Biomed Res Int. 2021;2021:5588275. doi: 10.1155/2021/5588275.
Державний комітет статистики. Таблиці народжуваності, смертності та середньої очікуваної тривалості життя: статистичний бюлетень 2017 – 2021. Київ: Державна служба статистики України; 2021. 51 p.
World Health Organization. WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen, sixth edition. Geneva: WHO; 2021. 276 p.
Bibancos M, Rocha AM. Sperm DNA fragmentation decreases after oral anti-inflammatory and antibiotic treatment. FertnSter. 2008;90:467–8. doi: 10.1016/j.fertnstert.2008.07.326.
Candela L, Boeri L, Capogrosso P, Cazzaniga W, Pozzi E, Belladelli F, et al. Correlation among isolated teratozoospermia, sperm DNA fragmentation and markers of systemic inflammation in primary infertile men. PLoS One. 2021;16(6):e0251608. doi: 10.1371/journal.pone.0251608.
