Комбінований (ультразвуковий та флюороскопічний) контроль при виконанні міні-черезшкірної нефролітотомії у хворих на нефролітіаз
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Черезшкірна нефролітотомія (ЧНЛТ) є класичною операцією за наявністю великих конкрементів у нирках. Стандартним доступом вважають канал розміром 24–30 Fr. Менші доступи (<18 Fr) спочатку були введені для використання в педіатрії, але зараз все частіше застосовують у лікуванні осіб дорослого віку.
Доступ до порожнинної системи нирки в більшості клінік виконують під рентгенівським контролем, однак комбінація цього методу з ультразвуковим контролем демонструє низку переваг над методикою моноконтролю.
Мета дослідження: аналіз результатів лікування пацієнтів із конкрементами нирок методом міні-черезшкірної нефролітотомії (міні-ЧНЛТ) під флюороскопічним та комбінованим (ультразвуковим та флюороскопічним) контролем, визначення оптимального методу контролю під час пункції, дилатації та інтраопераційної оцінки стану Stone-free.
Матеріали та методи. У ході реалізації поставленої мети дослідження було проведено ретроспективний аналіз медичної документації на базі ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України». У дослідження увійшли 178 історій хвороб пацієнтів віком від 18 до 72 років із конкрементами нирок, яким міні-ЧНЛТ у 95 випадках була виконана під комбінованим контролем (Група 1), у 83 випадках – під флюороскопічним контролем (Група 2).
Досліджувалися клінічно значущі показники, включаючи динаміку післяопераційного креатиніну в сироватці крові та гемоглобіну, крововтрату, загальний час операції, тривалість іонізуючого опромінення та тривалість перебування в лікарні. Післяопераційні ускладнення, що виникли у хворих протягом перебування у стаціонарі, були класифіковані за системою Clavien-Dindo.
Для оцінки стану Stone-free на етапі виписки зі стаціонару пацієнтам виконували УЗД нирок та оглядову урографію. Для порівняння антропометричних показників та клінічних результатів, пов’язаних з обома методиками контролю при міні-ЧНЛТ, використовували t-критерій Стьюдента та критерій хі-квадрат. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою STATISTICA 10 (StatSoft.Inc). Дані виражені як середнє ± стандартнее відхилення або відсоток з рівнем значущості p<0,05.
Результати. Групи пацієнтів були ідентичні за віком, статтю, антропометричними показниками та характеристиками конкрементів. Проте середній час операції при міні-ЧНЛТ під комбінованим контролем був значно коротшим (96,2±23,0 проти 127,4±33,1 хв; р<0,05). Середня тривалість іонізуючого опромінення була значно меншою у групі із комбінованим контролем (10,6±4,8 проти 284,0±86,0 с; p<0,05).
Висновки. Комбінований контроль пропонує більш широкий діапазон доступу до порожнинної системи нирки та створення безпечного черезшкірного робочого каналу в режимі real-time. Міні-ЧНЛТ під комбінованим контролем має співставні клінічні результати із втручанням під флюороскопічним контролем при значно нижчих показниках тривалості операції та зниженні часу опромінення пацієнта та операційної бригади.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Druskin SC, Ziemba JB. Minimally Invasive («Mini») Percutaneous Nephrolithotomy: Classification, Indications, and Outcomes. Curr Urol Rep. 2016;17(4):30. doi: 10.1007/s11934-016-0591-5.
European Association of Urology. EAU Guidelines. Edn. presented at the EAU Annual Congress Milan 2023 [Internet]. Netherlands: EAU; 2023. Available from: https://uroweb.org/eau-guidelines/citing-usage-republication.
Lipkin ME, Preminger GM. Risk reduction strategy for radiation exposure during percutaneous nephrolithotomy. Curr Opin Urol. 2012;22(2):139–43. doi: 10.1097/MOU.0b013e32834fc36a.
Husillos A, Mayor de Castro J, Boyano F, Ruiz G, Aragón J et al. Radiological risk and radiation of the percutaneous nephrolithotomy patient. Actas Urol Esp. 2013;37(7):452–3. doi: 10.1016/j.acuro.2013.01.010.
Chen TT, Preminger GM, Lipkin ME. Minimizing radiation exposure during percutaneous nephrolithotomy. Minerva Urol Nefrol. 2015;67(4):347–54.
Tzou DT, Tailly TO, Stern KL. Ultrasound-Guided PCNL – Why Are We Still Performing Exclusively Fluoroscopic Access? Curr Urol Rep. 2023;24(7):335–43. doi: 10.1007/s11934-023-01163-8.
Iordache A, Baston C, Guler-Margaritis SS, Angelescu E, Cerempei V, Olivier T, et al. Ultrasound for kidney access in percutaneous nephrolithotomy: a contemporary review. Med Ultrason. 2018;20(4):508–14. doi: 10.11152/mu-1618.
Ng FC, Yam WL, Lim TYB, Teo JK, Ng KK, Lim SK. Ultrasound-guided percutaneous nephrolithotomy: Advantages and limitations. Investig Clin Urol. 2017;58(5):346–52. doi: 10.4111/icu.2017.58.5.346.
Arabzadeh BR, Maleki S, Shafiee A, Shobeiri P. Ultrasound versus fluoroscopy as imaging guidance for percutaneous nephrolithotomy: A systematic review and meta-analysis. PLoS One. 2023;18(3):e0276708. doi: 10.1371/journal.pone.0276708.
Hosier GW, Hakam N, Hamouche F, Cortez X, Charondo L, Yang H, et al. Ultrasound-Only Percutaneous Nephrolithotomy Is Safe and Effective Compared to Fluoroscopy-Directed Percutaneous Nephrolithotomy. J Endourol. 2023;37(6):634–41. doi: 10.1089/end.2022.0761.
Pillai S, Kriplani A, Chawla A, Somani B, Pandey A, Prabhu R, et al. Acute Kidney Injury Post-Percutaneous Nephrolithotomy (PNL): Prospective Outcomes from a University Teaching Hospital. J Clin Med. 2021;10(7):1373. doi: 10.3390/jcm10071373.
de la Rosette JJ, Opondo D, Daels FP, Giusti G, Serrano A, Kandasami SV, et al. Categorisation of complications and validation of the Clavien score for percutaneous nephrolithotomy. Eur Urol.2012;62(2):246–55. doi: 10.1016/j.eururo.2012.03.055.
Usawachintachit M, Masic S, Allen IE, Li J, Chi T. Adopting Ultrasound Guidance for Prone Percutaneous Nephrolithotomy: Evaluating the Learning Curve for the Experienced Surgeon. J Endourol. 2016;30(8):856–63. doi: 10.1089/end.2016.0241.
Jagtap J, Mishra S, Bhattu A, Ganpule A, Sabnis R, Desai MR. Which is the preferred modality of renal access for a trainee urologist: ultrasonography or fluoroscopy? Results of a prospective randomized trial. J Endourol. 2014;28(12):1464–9. doi: 10.1089/end.2014.0229.
Agarwal M, Agrawal MS, Jaiswal A, Kumar D, Yadav H, Lavania P. Safety and efficacy of ultrasonography as an adjunct to fluoroscopy for renal access in percutaneous nephrolithotomy (PCNL). BJU Int. 2011;108(8):1346–9. doi: 10.1111/j.1464-410X.2010.10002.x.
Karami H, Rezaei A, Mohammadhosseini M, Javanmard B, Mazloomfard M, Lotfi B. Ultrasonography-guided percutaneous nephrolithotomy in the flank position versus fluoroscopy-guided percutaneous nephrolithotomy in the prone position: a comparative study. J Endourol. 2010;24(8):1357–61. doi: 10.1089/end.2009.0099.
