Сечокам’яна хвороба: сучасні підходи до класифікації, діагностики та лікування
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сечокам’яна хвороба (СКХ) – найбільш поширене і прогресуюче захворювання сечовидільної системи, яке характеризується частими загостреннями і важким перебігом. Це складне захворювання, викликане різними причинами, в якому задіяні кілька біохімічних процесів, що відбуваються не тільки в сечовивідній системі, а й у всьому організмі. СКХ залежить від географічних, кліматичних, етнічних, дієтичних та генетичних факторів. За останні 20 років спостерігається зростання показників поширеності даного захворювання.
Перебіг СКХ характеризується виникненням гострого та хронічного пієлонефриту та частим рецидивуванням, що призводить до виникнення ниркової недостатності, інвалідизації та летальних наслідків.
Конкременти можуть утворюватися de novo у будь-якому місці сечовивідних шляхів. Патофізіологія СКХ відрізняється залежно від місця утворення конкременту і залежить від ендогенних та екзогенних факторів. Камені сечових шляхів класифікують залежно від етіології, локалізації, розміру, кількості, частоти виникнення та рентгеноконтрастності.
Основні симптоми СКХ включають біль різного характеру; мікроскопічну гематурію; дизурію, яка найчастіше вказує на знаходження каменю у сечовому міхурі або на низьке розташування у сечоводах; відходження кристалів сечових солей або конкрементів; підвищення температури тіла.
Встановлення діагнозу СКХ базується на ретельно зібраному анамнезі та фізикальному обстеженні, що дозволяє визначити правильний напрямок діагностичних заходів, які включають лабораторні та інструментальні методи діагностики.
Ультразвукова діагностика використовується як основний метод візуалізації конкрементів, проте останнім часом комп’ютерна томографія без контрастного підсилення стала стандартом діагностики гострого болю у попереку, замінивши внутрішньовенну урографію.
Вибір лікування базується на багатьох параметрах, таких, як кількість, розмір, морфологія, форма, об’єм, рухливість, твердість та розташування конкрементів і є індивідуальним для кожного пацієнта. Розрізняють два основні підходи: консервативнее лікування та хірургічне втручання.
Медикаментозне лікування СКХ застосовують насамперед для попередження повторного утворення нових каменів або збільшення тих включень, які вже присутні в органах. Медикаментозна терапія проводиться з метою нормалізації процесів в організмі, збій яких призводить до розвитку патології. Проте консервативне лікування має свої обмеження і найчастіше застосовується як симптоматичне. Відкриті лапароскопічні втручання останнім часом застосовуються рідко, більшої популярності набули малоінвазивні методи: екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія; уретерореноскопія; черезшкірна нефролітотомія.
Враховуючи збільшення показників поширеності СКХ в Україні та інвалідизації (третє місце серед загального спектра причин інвалідності в урологічній практиці), у статті проведено аналіз та огляд сучасних підходів до класифікації, ранньої і точної діагностики та обрання своєчасного та вірного методу лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Pasechnikov SP, Vozianov SO, Lisovy VM, Kostev FI, Lyulko OO, Sarychev LP, et al. Urology: National textbook for students of higher medical educational institutions of the IV level of accreditation. Vinnytsia: New Book; 2013. 422 p.
Türk C, Petřík A, Sarica K, Seitz C, Skolarikos A, Straub M, Knoll T. EAU Guidelines on Interventional Treatment for Urolithiasis. Eur Urol. 2016;69(3):475–82. doi: 10.1016/j.eururo.2015.07.041.
Parmar MS. Kidney stones. BMJ. 2004;328(7453):1420–4. doi: 10.1136/bmj.328.7453.1420.
Ilyuk I. Urolithiasis [Internet]. 2018. Available from: http://vipusknik.bsmu.edu.ua/news/sechokam%E2%80%99yana-khvoroba.
Pearle MS, Goldfarb DS, Assimos DG, Curhan G, Denu-Ciocca CJ, Matlaga BR, et al. Medical management of kidney stones: AUA guideline. J Urol. 2014;192(2):316–24. doi: 10.1016/j.juro.2014.05.006.
Pasechnikov SP, Sheremet RZ. Urinary stone disease: modern principles of patient management. Med Aspects Men’s Health. 2016:12–20.
Chhiber N, Sharma M, Kaur T, Singla S. Mineralization in health and mechanism of kidney stone formation. Int J Pharm Science Invention. 2014;3:25–31.
Aggarwal KP, Narula S, Kakkar M, Tandon C. Nephrolithiasis: molecular mechanism of renal stone formation and the critical role played by modulators. Biomed Res Int. 2013;2013:292953. doi: 10.1155/2013/292953.
Ennis JL, Asplin JR. The role of the 24-h urine collection in the management of nephrolithiasis. Int J Surg. 2016;36(Pt D):633–7. doi: 10.1016/j.ijsu.2016.11.020.
Gottlieb M, Long B, Koyfman A. The evaluation and management of urolithiasis in the ED: A review of the literature. Am J Emerg Med. 2018;36(4):699–706. doi: 10.1016/j.ajem.2018.01.003.
Cunningham P, Noble H, Al-Modhefer AK, Walsh I. Kidney stones: pathophysiology, diagnosis and management. Br J Nurs. 2016;25(20):1112–6. doi: 10.12968/bjon.2016.25.20.1112. PMID: 27834524.
Shoag J, Tasian GE, Goldfarb DS, Eisner BH. The new epidemiology of nephrolithiasis. Adv Chronic Kidney Dis. 2015;22(4):273–8. doi: 10.1053/j.ackd.2015.04.004.
Ingimarsson JP, Krambeck AE, Pais VM Jr. Diagnosis and Management of Nephrolithiasis. Surg Clin North Am. 2016;96(3):517–32. doi: 10.1016/j.suc.2016.02.008.
Kalwar SR, Mahar N, Lal M, Memon MM, Qureshi HH, Hussain M. Evaluation of predictive factors of renal function recovery in renal failure secondary to urinary tract obstruction. J Pak Med Assoc. 2023;73(6):1203–06. doi: 10.47391/JPMA.6339.
Alelign T, Petros B. Kidney Stone Disease: An Update on Current Concepts. Adv Urol. 2018;2018:3068365. doi: 10.1155/2018/3068365.
Antonelli JA, Maalouf NM, Pearle MS, Lotan Y. Use of the National Health and Nutrition Examination Survey to calculate the impact of obesity and diabetes on cost and prevalence of urolithiasis in 2030. Eur Urol. 2014;66(4):724–9. doi: 10.1016/j.eururo.2014.06.036.
Almomani EY, Jarrar W, Alhadid A, Hamadneh L, Qablan A, Almomani HY. Shedding light on pharmacists’ knowledge of kidney stones’ etiology and treatment. Pharm Pract (Granada). 2022;20(3):2712. doi: 10.18549/Pharm-Pract.2022.3.2712.
Nagendra V, Dhande R, Mishra G, Reddy NG, Gowda H. Hematuria as a Sign of Kidney Stone Disease Evaluated Using Computed Tomography: A Review. Cureus. 2023;15(4):e38064. doi: 10.7759/cureus.38064.
Salinawati B, Hing EY, Fam XI, Zulfiqar MA. Accuracy of ultrasound versus computed tomography urogram in detecting urinary tract calculi. Med J Malaysia. 2015;70(4):238–42.
Fisang C, Anding R, Müller SC, Latz S, Laube N. Urolithiasis – an interdisciplinary diagnostic, therapeutic and secondary preventive challenge. Dtsch Arztebl Int. 2015;112(6):83–91. doi: 10.3238/arztebl.2015.0083.
Pathan SA, Mitra B, Straney LD, Afzal MS, Anjum S, Shukla D, et al. Delivering safe and effective analgesia for management of renal colic in the emergency department: a double-blind, multigroup, randomised controlled trial. Lancet. 2016;387(10032):1999–2007. doi: 10.1016/S0140-6736(16)00652-8.
Pathan SA, Mitra B, Cameron PA. A Systematic Review and Meta-analysis Comparing the Efficacy of Nonsteroidal Anti-inflammatory Drugs, Opioids, and Paracetamol in the Treatment of Acute Renal Colic. Eur Urol. 2018;73(4):583–595. doi: 10.1016/j.eururo.2017.11.001.
Safaie A, Tavoli M, Babaniamansour S, Aliniagerdroudbari E, Mousavi A, Sotoodehnia M, et al. Intravenous morphine plus ibuprofen or ketorolac versus intravenous morphine alone in reducing renal colic pain intensity in emergency department: A randomized, doubleblind clinical trial. Turk J Emerg Med. 2022;22(1):8–14. doi: 10.4103/2452-2473.336108.
Heers H, Stay D, Wiesmann T, Hofmann R. Urolithiasis in Germany: Trends from the National DRG Database. Urol Int. 2022;106(6):589–95. doi: 10.1159/000520372.
Chen K, Mi H, Xu G, Liu L, Sun X, Wang S, Meng Q, Lv T. The Efficacy and Safety of Tamsulosin Combined with Extracorporeal Shockwave Lithotripsy for Urolithiasis: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. J Endourol. 2015;29(10):1166–76. doi: 10.1089/end.2015.0098.
Dasgupta R, Cameron S, Aucott L, MacLennan G, Thomas RE, Kilonzo MM, et al. Shockwave Lithotripsy Versus Ureteroscopic Treatment as Therapeutic Interventions for Stones of the Ureter (TISU): A Multicentre Randomised Controlled Non-inferiority Trial. Eur Urol. 2021;80(1):46–54. doi: 10.1016/j.eururo.2021.02.044.
Cui X, Ji F, Yan H, Ou TW, Jia CS, He XZ, Gao W, Wang Q, Cui B, Wu JT. Comparison between extracorporeal shock wave lithotripsy and ureteroscopic lithotripsy for treating large proximal ureteral stones: a meta-analysis. Urology. 2015;85(4):748–56. doi: 10.1016/j.urology.2014.11.041.
Tzelves L, Geraghty R, Mourmouris P, Chatzikrachtis N, Karavitakis M, Somani B, et al. Shockwave Lithotripsy Complications According to Modified Clavien-Dindo Grading System. A Systematic Review and Meta-regression Analysis in a Sample of 115 Randomized Controlled Trials. Eur Urol Focus. 2022;8(5):1452–60. doi: 10.1016/j.euf.2021.11.002.
Ayoub EM, Bourgi A, Alsouki J, Merhej S, Conort P. Fluoroless endourological surgery for high burden renal and proximal ureteric stones: A safe technique for experienced surgeons. Arab J Urol. 2021;19(4):438–44. doi: 10.1080/2090598X.2021.1901357.
Drake T, Grivas N, Dabestani S, Knoll T, Lam T, Maclennan S, et al. What are the Benefits and Harms of Ureteroscopy Compared with Shock-wave Lithotripsy in the Treatment of Upper Ureteral Stones? A Systematic Review. Eur Urol. 2017;72(5):772–86. doi: 10.1016/j.eururo.2017.04.016.
Santiago JE, Hollander AB, Soni SD, Link RE, Mayer WA. To Dust or Not To Dust: a Systematic Review of Ureteroscopic Laser Lithotripsy Techniques. Curr Urol Rep. 2017;18(4):32. doi: 10.1007/s11934-017-0677-8.
Geraghty R, Abourmarzouk O, Rai B, Biyani CS, Rukin NJ, Somani BK. Evidence for Ureterorenoscopy and Laser Fragmentation (URSL) for Large Renal Stones in the Modern Era. Curr Urol Rep. 2015;16(8):54. doi: 10.1007/s11934-015-0529-3.
Kumar A, Kumar N, Vasudeva P, Kumar Jha S, Kumar R, Singh H. A prospective, randomized comparison of shock wave lithotripsy, retrograde intrarenal surgery and miniperc for treatment of 1 to 2 cm radiolucent lower calyceal renal calculi: a single center experience. J Urol. 2015;193(1):160–4. doi: 10.1016/j.juro.2014.07.088.
Cordes J, Sommerauer M, Laturnus JM, Jocham D. Accidental destruction of stone trapping baskets: new knowledge on the interaction of baskets, stone trapping devices, guide wires and lithotriptors – a brief review. Aktuel Urol. 2013;44(4):277–9. doi: 10.1055/s-0033-1345204.
Kronenberg P, Hameed BZ, Somani B. Outcomes of thulium fibre laser for treatment of urinary tract stones: results of a systematic review. Curr Opin Urol. 2021;31(2):80–6. doi: 10.1097/MOU.0000000000000853.
Martov AG, Ergakov DV, Guseynov M, Andronov AS, Plekhanova OA. Clinical Comparison of Super Pulse Thulium Fiber Laser and High-Power Holmium Laser for Ureteral Stone Management. J Endourol. 2021;35(6):795–800. doi: 10.1089/end.2020.0581.
Lv J, Wang N, Zhu Y, Luo Q, Li Y, Li J. A meta-analysis and systematic review of holmium laser treatment of bladder stones. Transl Androl Urol. 2021;10(8):3465–75. doi: 10.21037/tau-21-563.
Ercil H, Altunkol A, Alma E, Goren MR, Sener NC, Kuyucu F, et al. Comparison of Ho:Yag laser and pneumatic lithotripsy combined with transurethral prostatectomy in high burden bladder stones with benign prostatic hyperplasia. Asian J Surg. 2016;39(4):238–42. doi: 10.1016/j.asjsur.2015.03.010.
Rodríguez D, Sacco DE. Minimally invasive surgical treatment for kidney stone disease. Adv Chronic Kidney Dis. 2015;22(4):266–72. doi: 10.1053/j.ackd.2015.03.005.
Shahat AA, Kamel AA, Taha TM, Abonnoor AEI, Reda A, Faddan AA, et al. A randomised trial comparing transurethral to percutaneous cystolithotripsy in boys. BJU Int. 2022;130(2):254–61. doi: 10.1111/bju.15693.
Patel SR, Nakada SY. The modern history and evolution of percutaneous nephrolithotomy. J Endourol. 2015;29(2):153–7. doi: 10.1089/end.2014.0287.
