Гіпносугестивна терапія гіпоактивного статевого потягу, який поєднано з ослабленою лубрикацією. Клінічне спостереження

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Гарнік Кочарян

Анотація

Пацієнтка Ч., 30 років, заміжня. Має двох доньок. Чоловікові 29 років. Житлові умови нормальні. Стосунки з чоловіком добрі, вони люблять одне одного. Зазначає, що спонтанно сексуальне бажання і збудження в неї не виникають, а з’являються тільки під час кунілінгусу. Водночас наявне повне збереження еротичного лібідо. Сексом із чоловіком займаються 5-6 разів на тиждень і тільки виключно за його пропозицією. Спочатку ініціатором звернення до лікаря був чоловік, оскільки вона до нього «охолола». Її такий стан речей не турбує, але оскільки чоловіка це не влаштовує, то вона самостійно звернулася по лікувальну допомогу.


До перших пологів була дуже пристрасна, будь-які сексуальні дисфункції були відсутні. Інтерес до сексу пропав на 5–6-у місяці першої вагітності. Через 1,5 міс після перших пологів знову почала жити статевим життям. Відтоді, окрім відсутності спонтанно виникаючого бажання здійснити статевий акт, виникла недостатня лубрикація піхви. Шкідливих звичок не має. Гінекологічно здорова. Хронічних захворювань немає.


Виникнення сексуальної проблеми у пацієнтки ми пов’язали з першою вагітністю. Однак надалі після пологів жодних змін у її сексуальній сфері не відбулося. У зв’язку з відсутністю явних соматичних причин розладу сексуальної функції, а також ефективністю гіпносугестивної терапії (остаточний діагностичний висновок зроблено з урахуванням результатів лікування), ми дійшли висновку, що її сексуальний розлад є наслідком існуючих інерційних зрушень в організмі, що законсервували сексуальні дисфункції, які від самого початку були зумовлені факторами, пов’язаними з вагітністю. Сформувалася програма (стереотип) сексуального реагування, існування якої зберігалося протягом тривалого часу, хоча вплив чинників, пов’язаних із першою вагітністю, був відсутній.


Проведено п’ять сеансів гіпносугестивної терапії (програмування, моделювання). Отримані результати свідчили про повне усунення сексуальних проблем. Якщо до початку лікування у пацієнтки сексуальне лібідо не виникало навіть під час прелюдії, то в результаті терапії воно почало з’являтися ще до пестощів і поцілунків, і жінка стала частим ініціатором сексуальних контактів. Це відбулось одразу після першого сеансу гіпнозу. До початку лікування лубрикація не виникала у пацієнтки під час прелюдії, а з’являлася тільки під час кунілінгусу. При проведенні третього сеансу гіпнозу у пацієнтки було відчуття вологості в піхві, а коли вона прийшла додому, то виявилося, що в піхві було багато лубрикату. Після цього сеансу під час пестощів і поцілунків була достатня його кількість для проведення статевого акту, але менша, ніж до розвитку розладу. Після четвертого сеансу гіпнотерапії під час пестощів і поцілунків почала виділятися велика кількість змазки. Більше того, лубрикація за наявності сексуального бажання стала виникати ще до пестощів і поцілунків.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Кочарян, Г. (2023). Гіпносугестивна терапія гіпоактивного статевого потягу, який поєднано з ослабленою лубрикацією. Клінічне спостереження. Здоров’я чоловіка, (2), 40–44. https://doi.org/10.30841/2786-7323.2.2023.286436
Номер
Розділ
Сексологія та андрологія
Біографія автора

Гарнік Кочарян, Навчально-науковий інститут післядипломної освіти Харківського національного медичного університету

Кочарян Гарнік Суренович,

доктор медичних наук, професор, кафедра сексології, психотерапії та медичної психології

Посилання

Laumann EO, Paik A, Rosen RC. Sexual Dysfunction in the United States. JAMA. 1999;281(6):537–44. doi: 10.1001/jama.281.6.537.

Kocharyan GS. Prevalence of diminished libido and hypoactive sexual desire disorder. Health Man. 2021;79(4):72–8. doi: 10.30841/2307-5090.4.2021.252399.

Laumann EO, Gagnon JH, Michael RT, Michaels S. The Social Organization of Sexuality: Sexual Practices in the United States. Chicago: University of Chicago Press; 1994.

Kocharyan GS, Kocharian AS. Psychotherapy sexual disorders and marital conflicts. Moscow: Medicine; 1994. 224 p.

Kocharyan GS. Anxious sexual failure expectation syndrome in males and its treatment. Kh.: Osnova, 1995. 279 p.

Kocharyan GS. Hypnosuggestive therapy in the sexological practice: models of intervention. Health Man. 2013;452:84–91.

Kocharyan GS. Correction of Homosexual Desire in a Male Adolescent. A Case from Clinical Practice. Addiction Res Adolescent Behav. 2022;5(4). doi: 10.31579/2688-7517/053.

Aslan G, Aslan D, Kizilyar A, Ispahi C, Esen A. A prospective analysis of sexual functions during pregnancy. Int J Impot Res. 2005;17(2):154–7. doi: 10.1038/sj.ijir.3901288.

Corbacioglu Esmer A, Akca A, Akbayir O, Goksedef BP, Bakir VL. Female sexual function and associated factors during pregnancy. J Obstet Gynaecol Res. 2013;39(6):1165–72. doi: 10.1111/jog.12048.

Leite AP, Campos AA, Dias AR, Amed AM, De Souza E, Camano L. Prevalence of sexual dysfunction during pregnancy. Rev Assoc Med Bras (1992). 2009;55(5):563–8. doi: 10.1590/s0104-42302009000500020.

Del Río Olvera FJ, Sánchez-Sandoval Y, García-Rojas AD, Rodríguez-Vargas S, Ruiz-Ruiz J. The Prevalence of the Risk of Sexual Dysfunction in the First and Third Trimesters of Pregnancy in a Sample of Spanish Women. Int J Environ Res Public Health. 2023;20(5):3955. doi: 10.3390/ijerph20053955.

Corbacioglu EA, Akca A, Akbayir O, Goksedef BP, Bakir VL. Female sexual function and associated factors during pregnancy. J Obstet Gynaecol Res. 2013;39(6):1165–72. doi: 10.1111/jog.12048.

Malarewicz A, Szymkiewicz J, Rogala J. Sexuality of pregnant women. Ginekol Pol. 2006;77(9):733–9.

Vasilchenko GS. Urogenital sexological disorders complicated by persistent violation of nervous regulation mechanisms (a secondary pathogenetic form of premature ejaculation). Special sexopathology: a guide for physicians. Ed. by G.S. Vasilchenko. Vol. 2. Moscow: Medicine; 1983, 267–72 p.

Kocharyan GS. Hypnosuggestive therapy of psychogenic lubrification disorder associated with psychogenic orgasm disorder. Bulletin of the Kharkov State University. Series «Psychology, political science». 1999;(439):226–9.