Особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів у сечі хворих на уретеролітіаз
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: дослідити особливості змін рівнів активності реноспецифічних ензимів N-ацетил-β-D-глюкозамінідази (НАГ) та β-галактозидази (β-Гал) як індикаторів функціонального стану паренхіми нирки у сечі хворих на уретеролітіаз залежно від мінерального складу конкрементів та локалізації їх у сечоводі.
Матеріали та методи. Обстежено 81 пацієнта на однобічний уретеролітіаз (чоловіків – 45, жінок – 36), середній вік хворих становив 43,2±9,7 року. У досліджуваних пацієнтів розміри каменів становили у середньому 1,1±0,38 см. Активність НАГ та β-Гал визначали у сечі до видалення конкременту.
Усіх пацієнтів було розподілено на групи: 1-а група – 33 хворих з кальційоксалатними каменями, 2-а група – 18 осіб із сечокислими каменями, 4-а група – 12 пацієнтів із фосфорнокислими каменями. До контрольної групи увійшли 28 практично здорових осіб.
Залежно від локалізації конкременту хворих було розподілено на підгрупи: локалізація каменів у верхній третині сечовода – підгрупа 1а (n=17), у середній третині – підгрупа 2а (n=23), у нижній третині сечоводу – підгрупа 3а (n=41).
Сечу для аналізу отримували під час катетеризації сечоводу з боку ураження конкрементом перед застосуванням лікувальних засобів та після фізіологічного сечовипускання.
Результати. Рівні активності НАГ та β-Гал у сечі з боку ураження конкрементом (ниркова миска) у 81 пацієнта статистично достовірно відрізнялися від аналогічних показників у сечі із сечового міхура після фізіологічного сечовипускання у тих самих хворих (р<0,001–0,02). У сечі хворих на однобічний уретеролітіаз значних змін рівнів активності НАГ і β-Гал залежно від мінерального складу конкрементів не виявлено, виняток становили хворі на фосфорнокислий уролітіаз. Інтенсивність рівнів активності (як НАГ, так і β-Гал) у сечі цих хворих була найбільш виражена у верхній третині сечоводу (група 1а), найменш виражена – у нижній третині сечоводу (група 3а), різниця статистично вірогідна (р<0,001–0,02).
Висновки. Аналіз змін рівнів сечової активності НАГ та β-Гал дозволяє об’єктивно оцінити функціональний стан канальцевого нефротелію у хворих на уретеролітіаз до хірургічного втручання, а у післялікувальний період допоможе здійснити контроль за ефективністю лікування.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Chernenko DV. Calcium-oxalate nephrolithiasis. Peculiarities of the clinical course, treatment and metaphylaxis [abstract]. Kyiv; 2020. 32 p.
Chernenko VV, Chernenko DV, Zheltovska NI, Savchuk VY, Bondarenko YuM, Klyus AL, et al. Hyper crystalluria as a factor in the development of urolithiasis, diagnosis and directions of treatment. Health Man. 2022;(4):77–84.
Apolikhin OI, Sivkov AV, Konstantinova OV, Slominskii PA, Tupitsyna TV, Kalinichenko DN. [Early diagnosis of risk for developing calcium oxalate urolithiasis]. Urol. 2017;(3):5–8. doi: 10.18565/urol.2017.3.5-8.
Ozhogin VV. Modern methods of treatment of proximal ureterolithiasis. Health Man. 2021;(3):95–101.
Wagner CA. Etiopathogenic factors of urolithiasis. Arch Esp Urol. 2021;74(1):16–23.
Filippova TV, Litvinova MM, Rudenko VI, Gadzhieva ZK, Rapoport LM, Kazilov YB, et al. [Genetic factors for monogenic forms of calcium urolithiasis]. Urol. 2018;(4):154–60.
Nytkin DM, Gaponenko AD. Current aspects of metaphylactics of calcium urolithiasis: practical recommendations. Health Man. 2021;(2):14–20.
Kustov AV, Strelnikov AI, Moryganov MA, Airapetyan AO, Smirnov PR, Lyalyakina EV, et al. [Mineralogical composition of urinary stones, risk factors and metabolic disturbances in patients with calcium-oxalate urolithiasis]. Urol. 2017;(4):22–6.
Vozianov SO, Chernenko VV. Nikulina GG, Myhal L, Zheltovska NI, Chernenko DV, et al. Enzymological indicators of ischemic damage of the kidney parenchyma in patients with urolithiasis (Clinical-experimental study) Health Man. 2020;(3):42–5.
Vozianov SO, Chernenko VV, Mygal LYa, Nikulina GG, Zheltovska NI, Chernenko D, et al. Patent for the invention No. 1133601, UA, IPC (2016.01), G01N 33/48 (2006.01), A61B 10/00. «A method of assessing the degree of ischemic damage of the renal tubular epithelium in patients with phosphate nephrolithiasis». Bul State Institution IU National Academy of Sciences of Ukraine. 2017;(3):1–6.
Babaeva NI, Lypytskaya IYa, Tvorogova MG, Tytov VN. Diagnostic significance of the activity of Ν-acetyl-β-D-glucosaminidase activity in urine (literature review). Lab Case. 1991;(1):9–16.
Mohkam M, Ghafari A. The Role of Urinary N-acetyl-beta-glucosaminidase in Diagnosis of Kidney Diseases. Ped Nephrol. 2015;3(3):84–91. doi: 10.22037/jpn.v3i3.9365.
Melnyk AA. Diagnostic role of Ν-acetyl-β-D-glucosaminidase as an early marker of kidney damage. Kidneys. 2016;(4):37–47. doi: 10.22141/2307-1257.4.18.2016.84327.
Hultberg B, Isaksson A. Enzyme immunoassay of beta-hexosaminidase isoenzymes in human urine and renal cortex with monoclonal antibodies. Enzyme. 1989;42(1):25–30. doi: 10.1159/000469003.
Vozianov SO, Chernenko VV, Savchuk VY, Chernenko DV, Sokolenko ST, Bondarenko YuM. Contact pneumatic ureterolithotripsy using the LMA Stone-Breaker lithotripter and the search for ways to increase its effectiveness. Health Man. 2021;(2):26–31.
Seimivskyi DA, Petersburghskyi VF, Mygal LYa, Pirogov VO, Nikulina GG, Serbina IE. Enzymological criteria for determining the volume and sequence of diagnostic methods for congenital obstruction of the ureter in children (methodological recommendations). Kyiv; 2005. 22 p.
Chernenko VV, Myhal LYa, Nikulina GG, Chernenko DV, Zheltovska NI, Klyus LA, et al. Method of diagnosis of ischemic damage of tubular nephrothelium in patients with phosphoric acid nephrolithiasis. Bul State University IU National Academy of Sciences of Ukraine. 2016;(6):1–4.
Myhal LYa, Nikulina GG, Serbina IE, Seimivskyi DA, Petersburgskyi VF. Diagnostic informativeness of enzymological indicators of lysosomal origin in children with congenital obstruction of the upper urinary tract. Lab Diagnosis. 2012;(3):15–9.
Chernenko VV, Klyus AL, Savchuk VI, Zheltovskaya NI. Features of treatment and metaphylaxis of phosphoric acid nephrolithiasis. In: Materials Scie and Pract Conf. Actual Issues of Modern Urology, Sexology, Andrology. Dnipro; 2014, p. 28-38.
Klyus AL. Metaphylaxis of phosphoric acid nephrolithiasis taking into account the prerequisites for the occurrence of recurrent stone formation [abstract]. Kyiv: Hold Institute of Urology National Academician of Medical Sciences of Ukraine; 2014. 19 p.
Vozianov SO, Slobodyaniuk VA. Criteria for evaluating the functional reserve of a blocked kidney in obstructive uropathy. Bulletin of the Vinnytsia National Med. University. 2016;20(2):409–14.
Borisov SO. Pathogenetic role of enzymatic activity of N-acetyl-β-D-glucosaminidase in monitoring pharmacocorrection in acute pyelonephritis complicated by diabetes in an experiment. Urol. 2020;24(4):344–53. doi: 10.26641/2307-5279.24.4.2020.224414.
Harty J. Prevention and management of acute kidney injury. Ulster Med J. 2014;83(3):149–57.
