Цитомегаловірус: епідеміологія, етіологія, клініка, діагностика, значення в репродуктології, лікування та профілактика

Ігор Горпинченко; Юрій Гурженко; Володимир Спиридоненко; Олена Гурженко

doi:10.30841/2307-5090.1.2023.280043

PDF

Опубліковано: бер 31, 2023

DOI: https://doi.org/10.30841/2307-5090.1.2023.280043

Ключові слова:

цитомегаловірус, епідеміологія, етіологія, клініка, діагностика, репродуктологія, лікування, профілактика,

Ігор Горпинченко

ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України», Український інститут сексології та андрології, Україна

http://orcid.org/0000-0002-0366-8570

Юрій Гурженко

ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України», Україна

http://orcid.org/0000-0002-9116-2157

Володимир Спиридоненко

ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України», Україна

http://orcid.org/0000-0002-7366-7282

Олена Гурженко

Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна

http://orcid.org/0000-0002-8044-5530

Анотація

Цитомегаловірусна інфекція є однією з найважчих інфекцій, що спричинює численні ураження різних систем і органів. Цитомегаловірус (ЦМВ) вражає імунну систему, головний мозок, органи дихання, травлення, сечовидільної системи тощо. Роль ЦМВ у формуванні перешкод до природного запліднення або запліднення за допомогою екстракорпоральних технологій у чоловіків є маловивченою та потребує подальшого дослідження. У більшості хвороба перебігає без будь-яких клінічних проявів, проте інколи ЦМВ може становити небезпеку, особливо для вагітних.

Найбільшої актуальності у чоловіків ЦМВ може набути у разі реалізації природнього шляху запліднення з ураженням кінетичних показників еякуляту та впливом вторинного імунного дефіциту на різні показники спермоплазми.

Відкритим питанням залишаються можливості впливу ЦМВ на генетичний матеріал сперматозоїду, що бере участь у програмі екстракорпорального запліднення. Результати більшості досліджень свідчать про гіпотетичну можливість негативних наслідків хронічного активованого вірусного навантаження ЦМВ на сперматогенез загалом, а також на певні показники еякуляту (низькі кінетичні дані, зниження відсотків клітин у життєздатному пулі, підвищена аглютинація та агрегація сперматозоїдів).

Перинатальний скринінг на TORCH-інфекції вважається важливим для планування вагітності традиційним методом та за допомогою екстракорпоральних медичних технологій. Серологічна діагностика зазвичай проводиться жінкам і інколи чоловікам. Головним модусом є максимальна обізнаність лікаря з цього приводу щодо стану здоров’я подружньої пари.

Як цитувати

Горпинченко, І., Гурженко, Ю., Спиридоненко, В., & Гурженко, О. (2023). Цитомегаловірус: епідеміологія, етіологія, клініка, діагностика, значення в репродуктології, лікування та профілактика. Здоров’я чоловіка, (1), 12–17. https://doi.org/10.30841/2307-5090.1.2023.280043

Номер

№ 1 (2023)

Розділ

На допомогу лікарю-практику

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

Ігор Горпинченко, ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України», Український інститут сексології та андрології

Горпинченко Ігор Іванович,

доктор медичних наук, професор,

генеральний директор Українського інституту сексології і андрології,

завідувач відділу сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України»

Юрій Гурженко, ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України»

Гурженко Юрій Миколайович,

доктор медичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу сексопатології та андрології

Володимир Спиридоненко, ДУ «Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України»

Спиридоненко Володимир Володимирович,

кандидат медичних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу сексопатології та андрології

Олена Гурженко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Гурженко Олена Юріїївна,

кандидат медичних наук, асистент, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Steyaert SR, Leroux-Roels GG, Dhont M. Infections in IVF: review and guidelines Hum Reprod Update. 2000;6(5):432–41. doi: 10.1093/humupd/6.5.432.

Liu Y, Wu Y, Wang F, Wang S, Zhao W, Chen L, et al. The Association Between Previous TORCH Infections and Pregnancy and Neonatal Outcomes in IVF/ICSIET: A Retrospective Cohort Study. Front Endocrinol (Lausanne). 2020;11:466. doi: 10.3389/fendo.2020.00466.

Hughes BL, Gyamfi-Bannerman C. Diagnosis and antenatal management of congenital cytomegalovirus infection Society for Maternal-Fetal Medicine (SMFM); Am J Obstet Gynecol. 2016;214(6):5–11. doi: 10.1016/j.ajog.2016.02.042.

Lawn JE, Blencowe H, Waiswa P, Amouzou A, Mathers C, Hogan D, et al. Stillbirths: rates, risk factors, and acceleration towards 2030. Lancet. 2016;387(10018):587–603. doi: 10.1016/S0140-6736(15)00837-5.

Nicloux M, Peterman L, Parodi M, Magny J-F. Outcome and management of newborns with congenital cytomegalovirus infection Arch Pediatr. 2020;27(3):160–5. doi: 10.1016/j.arcped.2020.01.006.

Rawlinson WD, Boppana SB, Fowler KB, Kimberlin DW, Lazzarotto T, Alain S, et al. Congenital cytomegalovirus infection in pregnancy and the neonate: consensus recommendations for prevention, diagnosis, and therapy. Lancet Infect Dis. 2017;17(6):e177–e188. doi: 10.1016/S1473-3099(17) 30143-3.

Logvinova O, Pomazunovskaya E, Sokur O. Congenital cytomegalovirus infection: ICCRG guidelines and management aspects that are at the stage of clinical trials. Child’s Health. 2021;13(2):187–93. doi: 10.22141/2224-0551.13.2.2018.129553.

Revello MG, Tibaldi C, Masuelli G. Prevention of primary cytomegalovirus infection in pregnancy. EBioMedicine. 2015;2(9):1205–10. doi: 10.1016/j.ebiom.2015.08.003.

De Rose DU, Ronchetti MP, Tzialla C, Giuffré M, Auriti C. Editorial: Congenital and perinatal infections: How to prevent sequelaes in neonates and children. Front Pediatr. 2023;11:1142636. doi: 10.3389/fped.2023.1142636.

Yamada H, Tanimura K, Fukushima S, Fujioka K, Deguchi M, Sasagawa Y, et al. A cohort study of the universal neonatal urine screening for congenital cytomegalovirus infection. J Infect Chemother. 2020;26(8):790–4. doi: 10.1016/j.jiac.2020.03.009.

Şahiner F. Current Approaches in the Diagnosis and Management of Congenital Cytomegalovirus Infections and the Situation in Turkey. Mikrobiyol Bul. 2020;54(1):171–190. doi: 10.5578/mb.68978.

Kushch AA, Kisteneva LB, Klimova RR, Cheshik SG. The role of herpesviruses in development of diseases of the urogenital tract and infertility in women. Vopr Virusol. 2021;65(6):317–25. doi: 10.36233/0507-4088-2020-65-6-2.

Plosa EJ, Esbenshade JC, Fuller MP, Weitkamp J-H. Cytomegalovirus infection. Pediatr Rev. 2012;33(4):156–63; quiz 163. doi: 10.1542/pir.33-4-156.

Wood AM, Hughes BL. Detection and Prevention of Perinatal Infection: Cytomegalovirus and Zika Virus. Clin Perinatol. 2018;45(2):307–23. doi: 10.1016/j.clp.2018.01.005.

Auriti C, De Rose DU, Santisi A, Martini L, Piersigilli F, Bersani I, et al. Pregnancy and viral infections: mechanisms of fetal damage, diagnosis and prevention of neonatal adverse outcomes from cytomegalovirus to SARS-CoV-2 and Zika virus. Biochim Biophys Acta Mol Basis Dis. 2021;1867(10):166198. doi: 10.1016/j.bbadis.2021.166198.

Naumenko VA, Tyulenev YA, Yakovenko SA, Kurilo LF, Shileiko LV, Segal AS, et al. Detection of human cytomegalovirus in motile spermatozoa and spermatogenic cells in testis organotypic culture. Herpesviridae. 2011;2:7–14. doi: 10.1186/2042-4280-2-7.

Revello MG, Lazzarotto T, Guerra B, Spinillo A, Ferrazzi E, Kustermann A, et al. A randomized trial of hyperimmune globulin to prevent congenital cytomegalovirus. N Engl J Med. 2014;370(14):1316–26. doi: 10.1056/NEJMoa1310214.

Hughes BL, Clifton RG, Rouse DJ, Saade GR, Dinsmoor MJ, Reddy UM, et al. A Trial of Hyperimmune Globulin to Prevent Congenital Cytomegalovirus Infection. N Engl J Med. 2021;385(5):436–44. doi: 10.1056/NEJMoa1913569.

Brown H L, Abernathy M P. Cytomegalovirus infection. Semin Perinatol. 1998;22(4):260–6. doi: 10.1016/s0146-0005(98)80014-1.

Diosi P, Nevinglovschi O, Babuşceac L, David C. Incidence of cytomegalic infection in man Pathol Microbiol (Basel). 1967;30(4):453–68. doi: 10.1159/000161679.

Mohseni M, Mollaei HR, Arabzadeh S Al, Mirshekari T R, Ghorbani P. Frequency of cytomegalovirus in fertile and infertile men, referring to Afzalipour Hospital IVF Research Center, Kerman, IRAN: A case-control study. Int J Reprod Biomed. 2018;16(7):443–6.

Axelrod P, Talbot G H. Infection control considerations for in vitro fertilization and embryo transfer programs. Infect Control. 1986;7(7):373–8. doi: 10.1017/s019594170006450x.

Wang X, Zhang X, Chen S, Zhu G, Ai J. The effects of murine cytomegalovirus on the maturation, fertilization, cleavage and blastula formation of mouse oocytes in vitro J Huazhong Univ Sci Technolog Med Sci. 2007;27(4):468–70. doi: 10.1007/s11596-007-0431-4.

Witz C A, Duan Y, Burns WN, Atherton SS, Schenken RS. Is there a risk of cytomegalovirus transmission during in vitro fertilization with donated oocytes? Fertil Steril. 1999;71(2):302–7. doi: 10.1016/s0015-0282(98)00433-6.

Al-Hindi A, Al-Helou T, Al-Helou Y. Seroprevalence of Toxoplasma gondii, cytomegalovirus, rubella virus and Chlamydia trachomatis among infertile women attending in vitro fertilization center, Gaza strip, Palestine. J Egypt Soc Parasitol. 2010;40(2):451–8. doi: 10.4274/tjod.35902.

Neighbour PA, Fraser LR. Urine cytomegalovirus and fertility: potential sexual transmission and the effect of this virus on fertilization in vitro. Fertil Steril. 1978;30(2):216–22.

Zhang L, Wang X, Feng G, Zeng Y, Wang R, Xie Z. The epidemiology and disease burden of congenital TORCH infections among hospitalized children in China: A national cross-sectional study. PLoS Negl Trop Dis. 2022;16(10):e0010861. doi: 10.1371/journal.pntd.0010861.

Dons’koi BV, Tutchenko TM, Chernyshov VP, Stepaniuk KS. HCMV seropositivity is associated with specific proinflammatory immune phenotype in women with implantation failure. Immunol Lett. 2020;217:84–90. doi: 10.1016/j.imlet.2019.11.008.

##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##