Критерії прогнозування потенціалу чоловічої фертильності
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
В умовах сучасного розвитку репродуктивних технологій цілісність ДНК сперматозоїдів – головний показник потенціалу фертильності чоловіка, оскільки при застосуванні методики інтрацитоплазматичної ін’єкції можна досягти запліднення сперматозоїдом із втраченою функцією джгутика або акросоми.
Мета дослідження: вивчення критеріїв прогнозування чоловічої безплідності та встановлення їхньої чутливості та специфічності.
Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було досліджено 40 зразків сім’яної рідини, що були взяті від 35 пацієнтів основної групи. Двадцять п’ять з цих зразків були безпосередньо залучені до циклів допоміжних репродуктивних технологій, а інші 15 зразків були останніми перед фактом реєстрації партнеркою пацієнта хімічної вагітності (ХВ), що виникла природним шляхом (за умови, якщо між останньою спермограмою та фактом реєстрації ХВ пройшло не більше трьох тижнів). До контрольної групи увійшли 62 зразки сперми, взяті від 31 здорового донора.
Результати. Статистично значуща різниця спостерігається між середніми значеннями таких показників: об’ємом еякуляту, загальною кількістю сперматозоїдів у ньому, відсотком прогресивно%активно%рухливих форм (категорія а), форм із патологією джгутика та відсотком фрагментації ДНК. Середні значення інших показників статистично значущої різниці не мали. Майже у два рази відрізняються середні показники загальної кількості сперматозоїдів, питомої ваги прогресивно%активно%рухливих форм (категорія а) та сперматозоїдів із фрагментацією ДНК. Загальна кількість сперматозоїдів у середньому – 117,12±54,29 млн у групі А порівняно із 68,43±56,43 млн у групі В; p<0,05. Середні показники питомої ваги прогресивно-активно-рухливих форм (категорія а) у групі А – 28,29(6–56%) порівняно із 15,80(6–25%) у групі В; p<0,05. Фрагментація ДНК – 17,57(7–25%) у групі А порівняно із 31,00(17–63%) у групі В; p<0,05.
Заключення. Найбільш чутливими показниками потенціалу чоловічої фертильності виявились наступні: фрагментація спермальної ДНК (Se=0,94), відсоток живих форм сперматозоїдів (Se=0,71) та загальна кількість сперматозоїдів в еякуляті (Se=0,69). Досить чутливим показником став відсоток прогресивної рухливості (a+b) сперматозоїдів (Se=0,56), а найменш чутливим – відсоток загальної кількості рухливих форм (a+b+с) сперматозоїдів в еякуляті (Se=0,19). Оскільки в усіх досліджуваних зразках еякуляту кількість морфологічно нормальних форм становила більше ніж 4(нижня межа відсотку нормальних форм сперматозоїдів в еякуляті за останньою редакцією ВООЗ), то нормальна морфологія сперматозоїдів виявилась взагалі нечутливим (Se=0), проте найспецифічнішим показником (Sp=1). Що стосується специфічності показників потенціалу чоловічої фертильності, то тут на першому місці (якщо не враховувати морфологію) – відсоток загальної кількості рухливих форм (a+b+с) сперматозоїдів в еякуляті (Sp=0,92). Далі, у порядку зменшення, показники загальної кількості сперматозоїдів в еякуляті (Sp=0,83), відсотку їхніх прогресивно%рухливих (a+b) форм (Sp=0,79) та фрагментації ДНК (Sp=0,75). Найнижчим за своєю специфічністю виявився відсоток живих (Sp=0,44) форм сперматозоїдів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Markova E.V., Zamaj A.S. Fragmentacija DNK v spermatozoidah cheloveka (obzor literatury) // Problemy reprodukcii. – 2006. – № 4. – S. 14–20.
Juz'ko O.M., Zhilka N.Ja., Rudenko N.G., Al'oshina G.M., Juz'ko T.A. Dopomizhni reproduktivni tehnologii' v Ukrai'ni // Reproduktivna medicina. – 2012. – № 3. – S. 15–19.
Agarwal A., Nallella K., Allamaneni S., Said T. Role of antioxidants in treatment of male infertility: an overview of the literature // Reprod Biomed Online. – 2004. – № 8 (6). – P. 616–627.
Ahmadi A., Ng S. Fertilizing ability of DNA-damaged spermatozoa // J Exp. Zool. – 1999. – № 284. – P. 696–704.
Baker M., Aitken R. Reactive oxygen species in spermatozoa: methods for monitoring and significance for the origins of genetic disease and infertility //Reprod Biol Endocrinol. – 2005. – № 3 (67). – P. 1477–7827.
Carrel D., Liu L., Peterson C., Jones K., Hatasaka H., Ericson L. et al. Sperm DNA fragmentation is increased in couples with unexplained recurrent pregnancy loss // Arch. Androl. – 2003. – № 49. – P. 49–55.
Erenpreiss J., Spano M. et al.Sperm chromatin structure and male fertility: biological and clinical aspects // Asian J Androl. – 2006. – № 8 (1). – P. 11–29.
Greco E., Iacobelli M., Rienzi L., Ubaldi F., Ferrero S., Tesarik J. Reduction of the Incidence of Sperm DNA Fragmentation by Oral Antioxidant Treatment // J Androl. – 2005. – № 26 (3). – P. 349–353.
Guzick D., Overstreet J., FactorLitvak P. et al. Sperm morphology, motility, and concentration in infertile and fertile men //N Engl J Med. – 2001. – № 345. – P. 1388–1393.
Nicopoullos J., Gilling-Smith C., Almeida P., Homa S., NormanTaylor J., Ramsay J. Sperm DNA fragmentation in subfertile men: the effect on the outcome of intracytoplasmic sperm injection and correlation with sperm variables. // BJU International. – 2008. – № 101 (12). – P. 1553–1560.
