Сучасна фітотерапія хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози та хронічний простатит
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Лікування захворювань передміхурової залози залишається одним із пріоритетних напрямків сучасної медицини. У пацієнтів із хронічним запаленням і доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) виявляють більший об’єм залози, більш виражені клінічні прояви захворювання та вищу ймовірність розвитку гострої затримки сечі.
На вибір препарату для лікування ДГПЗ та хронічного простатиту (ХП) впливає ціла низка факторів, а саме: характер клінічних проявів захворювання, об’єм аденоматозної тканини, вираженість і особливості розладів сечовипускання і порушень функціонального стану сечового міхура.
Широку популярність у багатьох країнах світу, насамперед завдяки мінімальній вираженості побічних реакцій, мають препарати рослинного походження.
Мета дослідження: аналіз ефективності і переносимості дієтичних добавок при лікуванні хворих на ДГПЗ та ХП.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 90 пацієнтів із ДГПЗ І–ІІ стадії, середній вік і тривалість захворювання практично не відрізнялись. Хворі були розподілені на дві групи залежно від методів лікування. В основну групу включено 56 чоловіків, що отримували засіб для покращення стану при ХП і ДГПЗ компанії «БІХЕЛС», до складу якого входять всі компоненти, перелічені в розділі «Фітотерапія» Рекомендацій з лікування ДГПЗ Європейської Асоціації Урологів (2019 р.). До групи порівняння увійшли 34 пацієнти, які отримували монокомпонентний препарат.
Переносимість продукту у пацієнтів основної групи оцінювали на підставі суб’єктивних відчуттів та об’єктивних даних, отриманих у процесі лікування.
Результати. Внаслідок лікування у пацієнтів обох груп відзначали покращення клінічного стану з урахуванням основних скарг (переривчастість та ослаблення струменя сечі, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, полакіурія, імперативні позиви).
Через 3 міс лікування в основній групі достовірно збільшилась максимальна швидкість сечовипускання, зменшилась дизурична симптоматика.
У 7 пацієнтів основної групи (30±10%) з вихідним об’ємом простати до 80 мл і обсягом залишкової сечі до 150 мл у результаті лікування відбулося найбільше і вірогідне зниження обсягу залишкової сечі в середньому до 40±6 мл (р<0,05). Було зафіксовано зниження показника QOL на 9,13 % (р>0,05), зменшення обсягу простати на 13,3 % (р>0,05), збільшення максимальної і середньої швидкості сечовипускання (на 9,1 % і 14,6 % відповідно; р>0,05). Лікування забезпечило ефективне усунення симптомів нижніх сечових шляхів, обумовлених ДГПЗ, що підтверджується клінічним покращенням у 94,1 % хворих основної групи.
Висновки. У результаті проведеного дослідження продемонстровано ефективність засобу для покращення стану при ХП і ДГПЗ компанії «БІХЕЛС» у лікуванні хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ) та хронічний простатит (ХП) як за об’єктивним, так і за суб’єктивними показниками (IPSS та QOL).
Фітотерапія продемонструвала свою високу ефективність та безпечність у лікуванні ДГПЗ, зокрема у полегшенні симптомів ХП, попередженні прогресування захворювання, покращенні якості життя пацієнтів та мінімальним рівнем побічних ефектів, що дозволяє застосовувати його тривалий час.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Chapple CR, Carter P, Christmas TJ, Kirby RS, Bryan J, Milroy EJ, Abrams P. A three month double-blind study of doxazosin as treatment for benign prostatic bladder outlet obstruction. Br J Urol. 1994;74(1):50–6. doi: 10.1111/j.1464-410x.1994.tb16546.x.
Bales GT, Christiano AP, Kirsh EJ, Gerber GS. Phytotherapeutic agents in the treatment of lower urinary tract symptoms: a demographic analysis of awareness and use at the University of Chicago. Urol. 1999;54(1):86–9. doi: 10.1016/s0090-4295(99)00028-x.
Berry SJ, Coffey DS, Walsh PC, Ewing LL. The development of human benign prostatic hyperplasia with age. J Urol. 1984;132(3):474–9. doi: 10.1016/s0022-5347(17)49698-4.
Boyle P, Gould AL, Roehrborn CG. Prostate volume predicts outcome of treatment of benign prostatic hyperplasia with finasteride: meta-analysis of randomized clinical trials. Urology. 1996;48(3):398–405. doi: 10.1016/s0090-4295(96)00353-6.
Engelmann U, Walther C, Bondarenko B, Funk P, Schlafke S. Efficacy and safety of a combination of sabal and urtica extract in lower urinary tract symptoms. A randomized, double-blind study versus tamsulosin. Arzneimittelforschung. 2006;56(3):222–9. doi: 10.1055/s-0031-1296714.
Gormley GJ, Stoner E, Bruskewitz RC, Imperato-McGinley J, Walsh PC, McConnell JD, et al. The effect of finasteride in men with benign prostatic hyperplasia. The Finasteride Study Group. N Engl J Med. 1992;327(17):1185–91. doi: 10.1056/NEJM199210223271701.
Lukacs B, Grange JC, Comet D, McCarthy C. History of 7,093 patients with lower urinary tract symptoms related to benign prostatic hyperplasia treated with alfuzosin in general practice up to 3 years. Eur Urol. 2000;37(2):183–90. doi: 10.1159/000020116.
Lepor, H. For the Veterans Affairs Cooperative Studies Benign Prostatic Hyperplasia Study Group. The impact of medical therapy on bother due to symptoms, quality of life and global outcome, and factors predicting response. J Urol. 1998;160:1358–67.
McConnell JD, Roehrborn CG, Bautista OM, Andriole GL Jr, Dixon CM, Kusek JW, et al. The long-term effect of doxazosin, finasteride, and combination therapy on the clinical progression of benign prostatic hyperplasia. N Engl J Med. 2003;349(25):2387–98. doi: 10.1056/NEJMoa030656.
Paubert-Braquet M, Cave A, Hocquemiller R, Delacroix D, Dupont C, Hedef N, et al. Effect of Pygeum africanum extract on A23187-stimulated production of lipoxygenase metabolites from human polymorphonuclear cells. J Lipid Mediat Cell Signal. 1994;9(3):285–90.
McConnell JD, Bruskewitz R, Walsh P, Andriole G, Lieber M, Holtgrewe HL, et al. The effect of finasteride on the risk of acute urinary retention and the need for surgical treatment among men with benign prostatic hyperplasia. Finasteride Long-Term Efficacy and Safety Study Group. N Engl J Med. 1998;338(9):557–63. doi: 10.1056/NEJM199802263380901.
Yablonsky F, Nicolas V, Riffaud JP, Bellamy F. Antiproliferative effect of Pygeum africanum extract on rat prostatic fibroblasts. J Urol. 1997;157(6):2381–7. Erratum in: J Urol 1997 Sep;158(3 Pt 1):889.
Wilt TJ, MacDonald R, Ishani A. beta-sitosterol for the treatment of benign prostatic hyperplasia: a systematic review. BJU Int. 199;83(9):976–83. doi: 10.1046/j.1464-410x.1999.00026.x.
Serenoa repens for benign prostatic hyperplasia. James Tacklind, Roderick MacDonald, Indy Rutks, and Timothy J Wilt2.
Abbott, K.C., et al. Hospitalized nephrolithiasis aft er renal transplantation in the United States. Am J Transplant, 2003. 3: 465.
Serenoa repens and its effects on male sexual function. A systematic review and meta-analysis of clinical trials. Gianni Paulis, Andrea Paulis, Gianpaolo Perletti.
A Review of the Potential of Phytochemicals from Prunus africana (Hook f.) Kalkman Stem Bark for Chemoprevention and Chemotherapy of Prostate Cancer. Richard Komakech, Youngmin Kang, Jun-Hwan Lee, and Francis Omujal.
Kadow C, Abrams PH. A double-blind trial of the effect of beta-sitosterol glucoside (WA184) in the treatment of benign prostatic hyperplasia. Eur Urol 1986; 12: 187–9.
Chang RT, Kirby R, Challacombe BJ. Is there a link between BPH and prostate cancer? Practitioner. 2012 Apr;256(1750):13-6, 2.
