Дексмедетомідин у програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань в урології
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Дексмедетомідин – високоселективний агоніст α2-адренорецепторів, який став цінним компонентом малоопіоїдної мультимодальної анестезії та забезпечує седативні, анксіолітичні і знеболювальні ефекти.
Мета дослідження: оцінювання ефективності використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках.
Матеріали та методи. Обстежено 55 пацієнтів, яким були виконані лапароскопічні операції на нирках в умовах двох різновидів загальної анестезії.
Усіх пацієнтів оперували в умовах ендотрахеального наркозу. Індукція: внутрішньовенно пропофол 2 мг/кг, фентаніл 1,5–2 мкг/кг, атракуріум 0,6 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (МАК – 1,44±0,25об.%).
У Групі 1 аналгетичний ефект загальної анестезії забезпечувався внутрішньовенно введенням фентанілу в дозі 3,89±2,1 мкг/кг/год. У Групі 2 використовувалась мультимодальна малоопіоїдна анестезія фентанілом в дозі 2,38±1,01 мкг/кг/год з додаванням дексмедетомідину в дозі 0,7 мкг/кг/год.
Ефективність антиноцицептивного захисту оцінювали за динамікою змін концентрацій стресових гормонів (кортизолу, АКТГ), показників гемодинаміки (артеріального тиску, середнього артеріального тиску та ЧСС), концентрації глюкози крові та оцінкою болю за шкалою ВАШ.
Результати. Сумарна середня інтраопераційна доза фентанілу у пацієнтів Групи 1 становила 369,23±16,42 мкг, Групи 2 – 272,41±10,98 мкг (р<0,05).
У хворих Групи 1 зафіксоване зростання плазматичної концентрації АКТГ на 111,86% (р<0,01) з 25,7±2,1 пг/мл до 54,45±5,43 пг/мл (дослідження проводилось до початку оперативного втручання та після закінчення операції), що супроводжувалось статистично достовірним підвищенням концентрації кортизолу з 371,0±32,32 нмоль/л до 562,72±45,37 нмоль/л (на 51,67%) (р<0,01).
У хворих групи 2 (групи дексмедетомідину) зафіксовано підвищення АКТГ з 26,25±2,3 пг/л до 46,88±2,36 пг/л (на 78,59%) (р<0,01), що супроводжувалось статистично недостовірним інтраопераційним підвищенням концентрації кортизолу з 393,51±25,0 нмоль/л до 436,37±34,92 нмоль/л – усього на 10,89% (р>0,05).
Концентрації глюкози крові в ранній післяопераційний період в обох групах становили 6,79±0,31 ммоль/л і 6,29±0,24 ммоль/л відповідно (р>0,05).
Показники гемодинаміки та BIS, що підтримували в межах 44±6,4%, свідчили про адекватність анестезіологічного забезпечення та достатній рівень анестезії у всіх пацієнтів.
Висновки. Використання дексмедетомідину в програмах мультимодальної малоопіоїдної анестезії забезпечує повноцінний/адекватний антиноцицептивний захист під час проведення лапароскопічних оперативних втручань на нирках та знижує стресову реакцію організму на оперативне втручання.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Buvanendran A, Kroin JS. Multimodal analgesia for controlling acute postoperative pain. Curr Opin Anaesthesiol. 2009;22(5):588–93. doi: 10.1097/ACO.0b013e328330373a.
Helander EM, Billeaud CB, Kline RJ, Chris M Harmon, Prabhakar A, Urman RD, et al. Multimodal Approaches to Analgesia in Enhanced Recovery After Surgery Pathways. Int Anesthesiol Clin. 2017;55(4):51–69. doi: 10.1097/AIA.0000000000000165.
Rajan S, Hutcherson MT, Sessler DI, Kurz A, Yang D, Ghobrial M, et al. The Effects of Dexmedetomidine and Remifentanil on Hemodynamic Stability and Analgesic Requirement After Craniotomy: A Randomized Controlled Trial. J Neurosurg Anesthesiol. 2016;28(4):282–90. doi: 10.1097/ANA.0000000000000221.
Naik BI, Nemergut EC, Kazemi A, Fernandez L, Cederholm SK, McMurry TL, et al. The Effect of Dexmedetomidine on Postoperative Opioid Consumption and Pain After Major Spine Surgery. Anesth Analg. 2016;122(5):1646–53. doi: 10.1213/ANE.0000000000001226.
Blaudszun G, Lysakowski C, Elia N, Tramer MR. Effect of perioperative systemic α2 agonists on postoperative morphine consumption and pain intensity: systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Anesthesiol. 2012;116(6):1312–22. doi:10.1097/ALN.0b013e31825681cb.
Singh PM, Panwar R, Borle A, Mulier JP, Sinha A, Goudra B. Perioperative analgesic profile of dexmedetomidine infusions in morbidly obese undergoing bariatric surgery: a meta-analysis and trial sequential analysis. Surg Obes Relat Dis. 2017;13(8):1434–46. doi: 10.1016/j.soard.2017.02.025.
Wang X, Liu N, Chen J, Xu Z, Wang F, Ding C. Effect of intravenous dexmedetomidine during general anesthesia on acute postoperative pain in adults. Clin J Pain. 2018;34(12):1180–91. doi: 10.1097/AJP.0000000000000630.
Unlugenc H, Gunduz M, Guler T, Yagmur O, Isik G. The effect of preanaesthetic administration of intravenous dexmedetomidine on postoperative pain in patients receiving patient-controlled morphine. Eur J Anaesthesiol. 2005;22(5):386–91. doi: 10.1017/s0265021505000669.
Lightman SL, Birnie MT, Conway-Campbell BL. Dynamics of ACTH and Cortisol Secretion and Implications for Disease. Endocr Rev. 2020;41(3):bnaa002. doi: 10.1210/endrev/bnaa002.
Davis G, Fayfman M, Reyes-Umpierrez D, Shahzeena H, Pasquel FJ, Vellanki P, et al. Stress hyperglycemia in general surgery: Why should we care? J Diabetes Complications. 2018;32(3):305–09. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2017.11.010.
Saadat-Gilani K, Zarbock A, Meersch M. Perioperative Renoprotection: Clinical Implications. Anesth Analg. 2020;131(6):1667–78. doi: 10.1213/ANE.0000000000004995.
Prete A, Yan Q, Al-Tarrah K, Akturk HK, Prokop LJ, Fares A, et al. The cortisol stress response induced by surgery: A systematic review and meta-analysis. Clin Endocrinol (Oxf). 2018;89(5):554–67. doi: 10.1111/cen.13820.
Weerink MA, Struys MM, Hannivoort LN, Barends CR, Absalom AR, Colin P. Clinical pharmacokinetics and pharmacodynamics of dexmedetomidine. Clin pharmacokin. 2017;56(8):893–913. doi: 10.1007/s40262-017-0507-7.
Fan W, Yang H, Sun Y, Zhang J, Li G, Zheng Y, Liu Y. Comparison of the pro-postoperative analgesia of intraoperative dexmedetomidine with and without loading dose following general anesthesia: a prospective, randomized, controlled clinical trial. Medicine. 2017;96(7):e6106. doi: 10.1097/MD.0000000000006106.
Naaz S, Ozair E. Dexmedetomidine in current anaesthesia practice- a review. J Clin Diagn Res. 2014;8(10):GE01–GE4. doi: 10.7860/JCDR/2014/9624.4946.
Shariffuddin II, Teoh WH, Wahab S, Wang CY. Effect of single-dose dexmedetomidine on postoperative recovery after ambulatory ureteroscopy and ureteric stenting: a double blind randomized controlled study. BMC Anesthesiol. 2018;18(1):1–8. doi: 10.1186/s12871-017-0464-6.
Bellon M, Le Bot A, Michelet D, Hilly J, Maesani M, Brasher C, et al. Efficacy of Intraoperative Dexmedetomidine Compared with Placebo for Postoperative Pain Management: A Meta-Analysis of Published Studies. Pain Ther. 2016;5(1):63–80. doi: 10.1007/s40122-016-0045-2.
Le Bot A, Michelet D, Hilly J, Dilly MP, Brasher C, Mantz J, et al. Efficacy of intraoperative dexmedetomidine compared with placebo for surgery in adults: a meta-analysis of published studies. Minerva Anestesiol. 2015;81(10):1105–17.
Panchgar V, Shetti AN, Sunitha HB, Dhulkhed VK, Nadkarni AV. The effectiveness of intravenous dexmedetomidine on perioperative hemodynamics, analgesic requirement, and side effects profile in patients undergoing laparoscopic surgery under general anesthesia. Anesth Essays Res. 2017;11(1):72–7. doi: 10.4103/0259-1162.200232.
Xu SQ, Li YH, Wang SB, Hu SH, Ju X, Xiao JB. Effects of intravenous lidocaine, dexmedetomidine and their combination on postoperative pain and bowel function recovery after abdominal hysterectomy. Minerva Anestesiol. 2017;83(7):685–94. doi: 10.23736/S0375-9393.16.11472-5.
Peng K, Zhang J, Meng XW, Liu HY, Ji FH. Optimization of Postoperative Intravenous Patient-Controlled Analgesia with Opioid-Dexmedetomidine Combinations: An Updated Meta-Analysis with Trial Sequential Analysis of Randomized Controlled Trials. Pain Physician. 2017;20(7):569–96.
Wang X, Liu W, Xu Z, Wang F, Zhang C, Wang B, et al. Effect of dexmedetomidine alone for intravenous patient-controlled analgesia after gynecological laparoscopic surgery: a consort-prospective, randomized, controlled trial. Medicine. 2016;95(19):e3639.
Song Y, Shim JK, Song JW, Kim EK, Kwak YL. Dexmedetomidine added to an opioid-based analgesic regimen for the prevention of postoperative nausea and vomiting in highly susceptible patients: A randomised controlled trial. Eur J Anaesthesiol. 2016;33(2):75–83. doi: 10.1097/EJA.0000000000000327.
Davy A, Fessler J, Fischler M, LE GM. Dexmedetomidine and general anesthesia: a narrative literature review of its major indications for use in adults undergoing non-cardiac surgery. Minerva Anestesiol. 2017;83(12):1294–308. doi: 10.23736/S0375-9393.17.12040-7.
Gurbet A, Basagan-Mogol E, Turker G, Ugun F, Kaya FN, Ozcan B. Intraoperative infusion of dexmedetomidine reduces perioperative analgesic requirements. Can J Anaesth. 2006;53(7):646–52. doi: 10.1007/BF03021622.
