Клініко-лабораторна оцінка андрогенного статусу та принципи гормонотерапії у сексологічних та андрологічних хворих

Анотація

У статті розглянуто основні клінічні прояви, методи дослідження сексуальних та андрологічних розладів у чоловіків, принципи гормонотерапії в сексопатології та андрології. Лікування та діагностика будь-якої форми сексуального розладу передбачає індивідуальний підхід, поетапність, комплексність з урахуванням того, що статева функція парна та її розлади завжди є психотравмуючим фактором, що поглиблюється і самофіксується в міру прогресування. На становлення та стан статевої функції впливають етичні і моральні установки, а також особливості особистості пацієнта. Створення довірливих відносин між пацієнтом та лікарем, такт, увага лікаря, дотримання ним правил деонтології – необхідні умови успішного лікування.

Враховуючи, що сексуальна функція у чоловіків має кілька рівнів регуляції, в яких провідну роль відіграє вищий (кірковий) рівень, при призначенні лікування необхідно оцінити, на якому рівні та якою мірою відбулося ушкодження, визначити роль пошкоджених рівнів регуляції у генезі сексуального розладу, встановити шляхи усунення розладів регуляції статевих функцій та визначити роль статевого партнера у розвитку сексуального розладу.

Виходячи із сучасних уявлень про стадії та складові копулятивного циклу, при лікуванні сексологічного та андрологічного хворого дотримуються принципів, які повною мірою впливають на всі його ланки. При статевих дисфункціях частіше застосовують медикаментозну терапію, що включає призначення гормональних, седативних, вегетотропних, вазоактивних та стимулюючих препаратів.

Досягнення сучасної фармакології дозволили синтезувати та виділити з тканин стероїдні та білкові гормони, що використовуються в лікуванні розладів репродуктивної системи, тим самим дозволивши надавати реальну допомогу сексологічним та андрологічним пацієнтам.