Оцінювання ефективності лікування чоловіків з еректильною дисфункцією різного ступеня тяжкості
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сексуальне здоров’я є невід’ємною складовою рівня якості життя кожної людини. Сексуальна гармонія залежить від статевого потягу та еректильної функції чоловіка. Найбільш частим порушенням чоловічого сексуального здоров’я є еректильна дисфункція (ЕД). Удосконалення лікування пацієнтів з даною патологією сприяє покращанню як фізичного, так і психічного здоров’я та підвищенню якості життя.
Мета дослідження: оцінювання ефективності та безпечності комбінованої курсової терапії та монотерапії пацієнтів з ЕД.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 89 чоловіків віком від 25 до 50 років із порушенням еректильної функції змішаного генезу з легким та середнім ступенем тяжкості. Усі пацієнти були розподілені на три групи.
До І групи увійшли 32 пацієнти із середнім ступенем тяжкості ЕД, які отримували протягом місяця зранку Бодрекс по 1 пакетику за 60 хв до їди і ввечері Строндекс по одному розпиленню в ротову порожнину (12,5 мг силденафілу) незалежно від наявності чи відсутності сексуальної активності в цей день, а також додатково за 30 хв перед статевим актом від 12,5 до 25 мг препарату з подальшою порівняльною оцінкою клінічних результатів одразу після завершення лікування.
До ІІ групи було включено 32 пацієнти також із середнім ступенем тяжкості ЕД, які отримували силденафіл у таблетованій формі у дозі 50 мг за 1 год перед статевим актом, але не частіше одного разу на добу.
До ІІІ групи увійшли 25 чоловіків із легким ступенем тяжкості ЕД, які отримували протягом місяця тільки Бодрекс зранку по 1 пакетику за 60 хв до їди з подальшим порівнянням клінічних даних до та після лікування.
Препарати Бодрекс і Строндекс представлені на ринку фармацевтичною компанією «Геолік Фарм Маркетинг Груп»
Результати. Було встановлено, що використання курсової комбінованої терапії (Строндекс + Бодрекс) у лікуванні пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ЕД достовірно ефективніше монотерапії силденафілом у дозі 50 мг перед статевим актом, що підтверджено суб’єктивною оцінкою пацієнтів та об’єктивними даними. Інтегративний показник «еректильна функція» у цій групі пацієнтів покращився майже вдвічі, тоді як у пацієнтів ІІ групи цей показник покращився на 62,9% (p<0,05).
Показник «загальна задоволеність» у пацієнтів І групи покращилась у 2,3 разу, а у пацієнтів ІІ групи – в 1,8 разу відповідно. Під час проведення допплеросонографії статевого члена у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ЕД відзначено вірогідне зниження гемодинаміки в кавернозних тілах, що свідчить про наявність судинного чинника з порушенням функції ендотелію судин (p<0,05).
Після лікування більш виражене посилення кавернозного кровотоку зафіксовано у І групі, а саме: підвищення пікової систолічної швидкості на 69,5%, тоді як у ІІ групі – на 38,5% (p1<0,05). Відзначено, що концентрація ЕТ-1 у сироватці крові пацієнтів із середнім ступенем тяжкості ЕД була у 3 рази вищою порівняно із середнім показником у групі практично здорових чоловіків, що може свідчити про виражену ендотеліальну дисфункцію (p<0,05). Відповідно після лікування рівень ЕТ-1 у крові знизився на 44,2% у пацієнтів І групи, які отримували комбіновану терапію, тоді як у ІІ групі – на 28,3% (p1<0,05).
До лікування більшість пацієнтів (78,1%) із середнім ступенем тяжкості ЕД не могли здійснювати статевий акт з приводу недостатньої ерекції. Після лікування у 53,1% пацієнтів І групи, які отримували комбіновану терапію (Строндекс + Бодрекс), ерекція відновилась повністю, тоді як у ІІ групі ерекція відновилась повністю у 28,1% пацієнтів.
Результати дослідження демонструють достовірну позитивну динаміку всіх інтегративних показників МІЕФ на тлі вживання Бодрексу у пацієнтів з легким ступенем тяжкості ЕД (p<0,05). Підвищення базового показника «еректильна функція» в 1,4 разу сприяло покращенню задоволеності статевим актом та задоволеності сексуальним життям загалом у 2,3 разу.
Середній показник пікової систолічної швидкості кавернозного кровотоку до лікування в цій групі пацієнтів був знижений порівняно з показником групи контролю на 21,2% (p<0,05). Цей показник покращився після лікування на 21,7%, достовірно не відрізняючись від даного показника у контрольній групі практично здорових чоловіків (p1<0,05; p2>0,05), що вказувало на нормалізацію гемодинаміки у статевому члені. У пацієнтів з легким ступенем тяжкості ЕД концентрація ЕТ-1 у сироватці крові була вищою в 1,7 разу порівняно з даними групи контролю (p<0,05). Після лікування цей показник знизився в 1,5 разу, наблизившись до показника у групі практично здорових чоловіків (p2>0,05). До лікування у цій групі не було повної ерекції у жодного пацієнта, у менше половини пацієнтів (45,5%) була часткова ерекція.
Після курсу лікування препаратом Бодрекс повна ерекція відновилась у 68,2% пацієнтів, 86,4% пацієнтів могли здійснювати статевий акт.
Заключення. Використання комбінованої курсової терапії (Строндекс + Бодрекс) у пацієнтів із середнім ступенем тяжкості еректильної дисфункції (ЕД) та курсової монотерапії (Бодрекс) у чоловіків з легким ступенем тяжкості ЕД сприяє більш стійкому клінічному ефекту, що підтверджено динамікою отриманих даних.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Gorpinchenko II, Sytenko AM. Erectile dysfunction: etiology, pathogenesis, diagnostics and therapy methods. Man’s health. 2016;2:6–8.
Roizen M.F. YOU: Staying Young: The Owner’s Manual for Extending Your Warranty, Mehmet Oz. 2007.
Gorpinchenko II, Romaniuk MG. Clinical protocols in therapy of patients with erectile dysfunction. Man’s health. 2016;2:11–22.
GeppiAttee S, Sultana S, Hodgson G. еt al. Duration of action ofsildenafile citrate among men with erectile dysfunction of no organic cause. 9th World Meeting on Impotence, Perth, Western Australia, 2000. Int J Impot Res 2000; (suppl. 23): S21.
Gurzhenko YuN. Phosphodiesterase 5 inhibitors and erectile dysfunction. Man’s health. 2019;1:64–74.
Gorpinchenko II. Erectile dysfunction: diagnostics and modern therapy methods. Man’s health. 2002;1:9–11.
Nikitin OD. Modern tendencies in choosing alternative therapy methods in patients with erectile dysfunction against the background of prostate diseases with inflammatory and dyshormonal genesis. Man’s health. 2017;1:63–68.
Feldman HA, et al. Impotence and its medical and psychosocial correlates: results of the Massachusetts Male Aging Study. J Urol, 1994;151:54 р.
Braun M, et al., Epidemiology of erectile dysfunction: results of the ‘Cologne Male Survey’. Int J Impot Res, 2000;12:305 р.
Rosen RC, Riley A, Wagner G. et al. 1997, The International Index of Erectile Function (IIEF): a multidimensional scale for assessment of erectile dysfunction // Urology. 1997;49:822–30.
American Urology Association. Erectile Dysfunctions Guidelines Update Panel, June. Chapter 1–10: AUA Guideline on the Management of Erectile Dysfunction Diagnosis and Treatment Recommendations 2007.
Vozianov OF, Gorpinchenko II, 2000, Experience in using Viagra in Ukraine // Sexology and Andrology 5:3–5.
Sadovsky R, Miller T, Moskowitz M, Hackett G. 2001, Three year update of sildenafil citrate (Viagra) efficacy and safety // Lot J Clin Pract. 2001;55: 115–28.
Morales A, Gingell C, Collins Met al. Clinical safety of oral sildenafIl citrate in the treatment of erectile dysfunction // Jot J Impot Res. 1998;10:69–73.
Biuva Zh. Therapy with Sildenafil, four-years experience. Man’s health. 2002;2:11–13.
Mc Murray JG. Long-term safety and effectiveness of sildenafil citrate in men with erectile dysfunction. Ther Clin Risk Manag. 2007;3:975–81.
Gurzhenko YuN. Experience in using phosphodiesterase 5 inhibitor Erothon (sildenafil citrate) in erectile dysfunction therapy. Man’s health. 2020;1:26–32.
Hatzimouratidis K, Hatzichristou D. Phosphodiesterase type 5 inhibitors: unmet needs. Curr. Pharm. Des. 2009;15(30):3476–85.
Jiann BP, Yu CC, Su CC, Tsai . Compliance of sildenafil treat ment for erectile dysfunction and factors affecting it. Int J Impot Res. 2006 Mar Apr;18(2):146–9.
Gorpinchenko II, Sytenko AM. Efficacy and sensibility of Strondex spray in patients with erectile dysfunction. Man’s health. 2017;3:66–70.
Lytvynets YeA, Sandurskyy AP, Trishch VI. Investigation of the Functional State of the Vascular Endothelium in Patients with Varios Forms of Chronic Prostatitis. British Journal of Science, Education and Culture. No. 2014;1(5):239–41.
Boger KH. The pharmacodynamics of Larginin. J.Natk. 2007;137:1650S–1655S.
Gorpinchenko II. Usage of L-arginin in erectile dysfunction therapy. Man’s health. 2013;1:39–40.
Gorpinchenko II, Gurzhenko YuN, Spiridonenko VV. “Everest” preparation efficacy research in erectile dysfunction therapy. Man’s health. 2016;4:34–8.
Bistritsa RA. Combined erectile dysfunction therapy. Man’s health. 2017;4:61–3.
https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/andr.12671
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7261690/
Lythvynets YeA, Zeliak MV, Tomusiak TL. Chronic prostatitis: phytotherapy in complex cure. Urology. 2001;4:42–3.
