Жіночі чинники неплідності у шлюбі
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Проблема неплідності є актуальною для всього світу. Це пов’язано як з поширеністю (щонайменше 50 млн пар на планеті мають встановлений діагноз неплідності), так і через колосальне медичне, економічне, соціальне та психологічне значення. Ще одним важливим аспектом неплідності є гетерогенність її причин: у близько 40% неплідних шлюбів причиною є жіночий фактор, у 35% – чоловічий, у 20% – комбінація чоловічого та жіночого факторів і у 5% шлюбів чинник неплідності не виявлено.
Колегія акушерів-гінекологів США у 2019 році оновила рекомендації щодо часу та обсягу обстеження пар з неплідністю. Зокрема, якщо вік жінки 35–40 років, обстеження та ліквідацію ймовірного чинника неплідності необхідно розпочинати через 6 міс ненастання вагітності, а якщо жінка старше 40 років – одразу по звертанню пари. Не слід вдаватись до вичікувальної тактики, якщо пацієнтка має оліго- або аменорею, відомі аномалії матки та маткових труб, ІІІ або IV ступінь тяжкості ендометріозу, а також якщо у пари виявлено чоловічі чинники неплідності.
Розлади овуляції в якості чинника неплідності представлено гіпоталамічним синдромом, синдромом полікістозних яєчників, передчасним виснаженням яєчників та гіперпролактинемією, що відрізняються між собою вмістом гонадотропних гормонів та гормонів яєчників. Спайковий процес органів малого таза, що обмежує транспорт сперматозоїдів та заплідненої яйцеклітини матковими трубами, є наслідком ендометріозу та запальних захворювань, спричинених, переважно, збудниками, що передаються статевим шляхом. Ендометріоз, крім утворення спайок у порожнині малого таза, що є властивим ІІІ та IV стадії захворювання, також виступає чинником неплідності за рахунок підвищеної концентрації простагландинів та прозапальних цитокінів, порушення реципрокності ендометрія. Серед особливостей будови матки значення в порушенні фертильності мають перетинка в матці, лейоміома із субмукозною локалізацією вузла та маткові синехії.
У рамках комплексного обстеження пацієнток з неплідністю необхідно обов’язково врахувати дослідження функції щитоподібної залози.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Inhorn M, Patrizio P. Infertility around the globe: new thinking on gender, reproductive technologies and global movements in the 21st century. Hum. Reprod. Update. 2015;21(4):411–26.
Elhussein OG, Ahmed MA, Suliman SO et al. Epidemiology of infertility and char-acteristics of infertile couples requesting assisted reproduction in a low-resource setting in Africa, Sudan. Fertil Res and Pract. 2019;5:345-9. Available from: https://doi.org/10.1186/s40738-019-0060-1
Wasilewski T, Łukaszewicz-Zając M, Wasilewska J, Mroczko F. Biochemistry of infertility. Clinica Chimica Acta. 2020;508:185-90. Available from: https://doi.org/10.1016/j.cca.2020.05.039
Hladchuk IZ, Doshchechkin VV. Subfertylnost: fylosofyia y metodolohycheskye problemy. Chast I. Reproduktyvna endokrynolohiia. 2018;3(41):25–31.
Infertility Workup for the Women’s Health Specialist, Obstetrics & Gynecology: 2019;133(6):e377-e384 DOI: 10.1097/AOG.0000000000003271
Matthew H, Walker K, Tobler J. Female Infertility. StatPearls Publishing. 2020:566.
Ackerman K, Patel KT, Guereca G, Pierce L, Herzog DB, Misra M. Cortisol secretory parameters in young exercisers in relation to LH secretion and bone parameters. Clin Endocrinol (Oxf). 2013;78(1):114–9.
Li Y, Chen C, Ma J. et al. Multi-system reproductive metabolic disorder: significance for the pathogenesis and therapy of polycystic ovary syndrome (PCOS). Life Sci. 2019;228:167–75. 10.1016/j.lfs.2019.04.046
Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS consensus workshop group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome (PCOS). Hum Reprod. 2004;19(1):41–7.
Fauser BC, Van Heusden AM. Manipulation of human ovarian function: physiological concepts and clinical consequences. Endocr Rev. 1997;18(1):71–106.
Zahorodnia OS, Ventskivska IB, Kazak AV. Premature ovarian insufficiency – to treat or not to treat? Reproductive Endocrinology. 2019;50:12–6.
Ventskivska IB, Zagorodnya OS, Narytnik TT. Early termination of menstrual function: Modern views on pathogenesis and consequences. Reproductive Endocrinology. 2019;48:8–12.
Macer ML, Taylor HS. Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet Gynecol Clin North Am. 2012;39(4):535–49.
Ravel A. Defective endometrial receptivity. Fertility and sterility.2012;97(5):1028–32.
Brunham R, Gottlieb S, Paavonen J. Pelvic inflammatory disease N Engl J Med. 2015;372:2039–48.
Van Voorhis B, Mejia R, Schlaff W, Hurst B. Is removal of hydrosal pinges prior to in vitro fertilization the standard of care? Fertil Steril. 2019;111(4):652–56.
Pritts EA. Fibroids and infertility: a systematic review of the evidence. Obstet Gynecol Surv. 2001;56(8):483–91.
Carranza-Mamane B, Havelock J, Hemmings R. The management of uterine fibroids in women with otherwise unexplained infertility. J Obstet Gynaecol Can. 2015;37(3):277–85. DOI: 10.1016/S1701-2163(15)30318-2
Chan Y, Jayaprakasan K, Zamora J. et al.The prevalence of congenital uterine anomalies in unselected and high-risk populations: a systematic review. Hum Reprod Update. 2011;17(6):761–71. DOI: 10.1093/humupd/dmr028
Grimbizis G, Camus M, Tarlatzis B. et al. Clinical implications of uterine malformations and hysteroscopic treatment results. Hum Reprod Update. 2001;7(2):161–74. DOI: 10.1093/humupd/7.2.161
Chan Y, Jayaprakasan K, Tan A et al. Reproductive outcomes in women with congenital uterine anomalies: a systematic review. Ultrasound Obstet Gynecol.2011;38:371–82.
Myers E, Hurst B. Comprehensive management of severe Asherman syndrome and amenorrhea. Fertil Steril.2012;97:160–64.
Check J, Cohen R. Live fetus following embryo transfer in a woman with diminished egg reserve whose maximal endometrial thickness was less than 4 mm. Clin Exp Obstet Gynecol. 2011;38:330–32.
Casper R. It’s time to pay attention to the endometrium.Fertil Steril.2011.96:519–21.
Eldar-Geva T, Shoham M, Rosler A. et al. Subclinical hypothyroidism in infertile women: the importance of continuous monitoring and the role of the thyrotropin-releasing hormone stimulation test, Gynecol. Endocrinol. 2007;23:332–37. https://doi.org/10.1080/09513590701267651
Ludwig M, Banz C, Katalinic A. et al. The usefulness of a thyrotropin-releasing hormone stimulation test in subfertile female patients. Gynecol. Endocrinol.2007;23: 226–30. https://doi.org/10.1080/09513590701259658
Abalovich M, Gutierrez S, Alcaraz G. et al. Overt and subclinical hypothyroidism complicating pregnancy. Thyroid. 2002:63-8. https://doi.org/10.1089/105072502753451986
Trummer H, Ramschak-Schwarzer S, Haas J. Value of intensive thyroid assessment in male infertility. Acta Med. Austriaca.2003;30:103–4.
Tersigni C, Castellani R, de Waure C. et al. Celiac disease and reproductive disorders: meta-analysis of epidemiologic associations and potential pathogenic mechanisms. Hum Reprod. Update. 2014;20:582-93. https://doi.org/10.1093/humupd/dmu007
Di Simone N, De Spirito M, Di Nicuolo D. et al. Potential new mechanisms of placental damage in celiac disease: anti-transglutaminase antibodies impair human endometrial angiogenesis. Biol. Reprod. 2013;89:88. https://doi.org/10.1095/biolreprod.113.109637
Pellicano R, Astegiano M, Bruno M. et al. Women and celiac disease: association with unexplained infertility. Minerva Med. 2007;19:217–9.
Revel A, Achache H, Stevens J, Smith Y, Reich R. MicroRNAs are associated with human embryo implantation defects. Hum Reprod. 2011;26:2830–40.
Madhurima D, Vaijayanti K. Extracellular vesicles: Mediators of embryo-maternal crosstalk during pregnancy and a new weapon to fight against infertility. European Journal of Cell Biology. 2020;99(8):125–51. https://doi.org/10.1016/j.ejcb.2020.151125
