Ефективність рослинного препарату на основі любистку, розмарину та золототисячнику у пацієнтів після екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: дослідити вплив рослинного препарату, що містить стандартизований екстракт BNO 1040* (на основі кореня любистку, листя розмарину та трави золототисячнику), на результати екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) у пацієнтів із сечокам’яною хворобою (СКХ).
Методологія. 150 пацієнтів із СКХ (віком 18–65 років), яким проводили процедуру ЕУХЛ, розподілили на дві рівні групи. Група лікування (n=75) отримувала стандартнее лікування та рослинний препарат (12 міс). Контрольна група (n=75) отримувала лише стандартне лікування. Оцінювали такі параметри: час та ступінь виведення фрагментів; присутність болю та лейкоцитурії; рецидив утворення каменів.
Результати. Виведення фрагментів реєструвалося до 14 днів у 94,7 % пацієнтів у групі лікування проти 76 % пацієнтів у контрольній групі. Про ниркову кольку повідомляли 6,7 % пацієнтів у групі лікування проти 10,7 % пацієнтів у контрольній групі; випадки лейкоцитурії реєструвалися упродовж 14 днів відповідно у 10,7 % проти 22,7 %. Упродовж року рецидив сечокам’яної хвороби діагностували в 6,7 % пацієнтів у групі лікування та у 16 % пацієнтів у контрольній групі.
Висновок. Використання екстракту BNO 1040 у комбінації з процедурою ЕУХЛ сприяє швидшому та безпечному виведенню фрагментів каменів та зменшує вірогідність рецидиву утворення каменів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Keoghane, S., Walmsley, B., Hodgson, D. (2009). The natural history of untreated renal tract calculi. BJU international, 105(12), 1627–1629. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.1111/j.1464-410x.2010.09389.x.
Aliaev Yu G, Rudenko VI. Modern aspects of drug therapy of patients with urolithiasis. Effective pharmacotherapy – Urology and nephrology. 2016; 5(41):10–6.
Aliaev Yu. G., Amosov A. V., Gazimiev M. A. Ultrasound methods of functional diagnostics in urological practice. M: «R.Valent». 2010.
Cherepanova E, Dzeranov N. Metaprophylaxis of urolithiasis in ambulatory patients. Men’s Health. 2014;4(55):96–100.
Davidov MI, Igoshev AM. The effect of herbal preparation Canephron N on the results of extracorporeal shockwave lithotripsy. Men’s Health. 2015;4(55):96–100.
Ceban E. Efficacy of a fixed combination of Centaurii herba, Levistici radix and Rosmarini folium in urinary lithiasis Zeitschrift fur Phytotherapie. 2012;33(01):19–23.
Tiselius H-G, Alken P, Buck C, Gallucci M, Knoll T, Sarica K, Turk C. EAU Guedlines on urolithiasis. European Association of Urology. 2009;116.
Kok, D. J. (2015). The preventive treatment of recurrent stone-formation: how can we improve compliance in the treatment of patients with recurrent stone disease? Urolithiasis, 44 (1), 83–90. DOI: http://doi.org/https://doi. org/10.1007/s00240-015-0842-9.
Aliaev R. A herbal preparation Canephron N in the treatment of patients with urolithiasis. Urology. 2012;6:22–5.
Gaibulaev A, Kariev S. Effect of longterm Canephron N treatment on urinary risk factors associated with idiopathic calcium urolithiasis. Springer Medizin 2012.
Naber, K. (2013). Efficacy and safety of the phytotherapeutic drug Canephron N in prevention and treatment of urogenital and gestational disease: review of clinical experience in Eastern Europe and Central Asia. Research and reports in urology, 5, 39–46. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.2147/rru.s39288.
Grigorian V, Amosov A. The use of Canephron N in urolithiasis. Russian Medical Journal. 2011;16:1033.
Alelign, T., Petros, B. (2018). Kidney stone disease: an update on current concepts. Advances in urology, 2018, 1–12. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.1155/2018/3068365.
Strohmaier, W. L. (2000). VolkswirtschaftlicheAspekte des Harnsteinleidens und der Harnsteinmetaphylaxe. Der Urologe A, 39 (2), 166-170. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.1007/s001200050026.
Yeni, E et. al. (2003) 2 EULIS meeting (the 10-th European symposium on Urolithiasis). Istanbul, 348.
Trinchieri, A. (2006). Epidemiological trends in urolithiasis: impact on our health care systems. Urological research, 34(2), 151–156. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.1007/s00240-005-0029-x.
Kumarasamy, Y., Nahar, L., Sarker, S. (2003). Bioactivity of gentiopicroside from the aerial parts of Centaurium erythraea. Phytotherapy, 74 (1-2), 151–154. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.1016/s0367-326x(02)00319-2.
Ukhal M, Gabchak R. The use of the drug Canephron N in combination with balneotherapy in patients with urolithiasis. Men’s Health. 2010;4:117–21.
Ukhal M., Malomuzh O., (2013). Modern possibilities of phytotherapy in the postoperative rehabilitation treatment of patients with urolithiasis complicated by chronic pyelonephritis. Urology, nephrology, Andrology. Kharkov, 196–200.
Gracza, L., Koch, H., Loffler, E. (1985). Uber biochemisch-pharmakologische Untersuchungen pflanzlicher Arzneistoffe, 1. Mitt. Isolierung von Rosmarinsaure aus Symphytum officinale und ihre anti-inflammatorische Wirksamkeit in einem In-vitro-Modell. Archiv Der Pharmazie, 318 (12), 10901095. DOI: http://doi.org/https://doi.org/10.1002/ardp.19853181207.
