Сексуальна аверсія і відсутність статевого потягу у жінки: випадок із клінічної практики
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті наведено клінічний випадок, де мова йде про хвору А., 25 років, яка одружена 1 рік, а до цього протягом 5 років була в цивільному шлюбі зі своїм нинішнім чоловіком, якому 30 років. Дітей немає. При зверненні заявила, що 1,5 року зазнає сексуальну аверсію до чоловіка (коли він намагається її обійняти, відчуває повзання мурашок на руках і на спині, відчуття комка у горлі, бажання плакати). Пов’язує це з тим, що чоловік «не надавав їй достатньої уваги», не захищав її від нападів своїх родичів, виступав на боці своєї матері, звинувачуючи дружину в тому, що винуватицею конфліктних відносин між жінками була пацієнтка. Сексуальний потяг до чоловіка відсутній. Статеве життя – один раз на тиждень. Допускає чоловіка до себе, коли вона вип’є алкоголь. Місяць тому завершився період, коли 8 міс взагалі не допускала його до себе. Чоловік терпить обмеження у статевому житті, коханки у нього немає. Чотири місяці тому розлучилася з коханцем, з яким зустрічалася 3–4 міс. До нього аверсії не відчувала. Через деякий час шляхом тривалих розмов вона змогла переконати чоловіка, щоб він повністю прийняв її сторону в конфлікті з його батьками, і подружжя навіть припинило спілкуватися з ними. Під час додаткового обстеження вдалося виявити низку характерологічних особливостей пацієнтки і, зокрема, істероїдність, що підтвердило наші клінічні спостереження. Було виявлено сексуальну аверсію, відсутність статевого потягу (селективні варіанти), що розвинулися за конверсійним (істеричним) механізмом. Проводилось лікування за допомогою когнітивних впливів і гіпносугестивна терапія (проведено сім сеансів). Когнітивні впливи були спрямовані на повне прийняття пацієнткою того, що на сьогодні чоловік цілком підтримує її, і що на нього можна повністю покластися. Пояснювалося, що в деяких випадках в основі розладів може лежати механізм умовної приємності/бажаності (конверсійний механізм). Але це робилося в дуже акуратній і м’якій формі, позаяк при прямолінійному поясненні цього механізму («вам це вигідно») можна отримати негативну реакцію, і лікування може бути перерване хворими.
Зазначалося, що сексуальні дисфункції можуть бути результатом впливу психологічних факторів: її поганих відносин з батьками чоловіка і з ним. Сугестія в гіпнотичному стані, зокрема, була спрямована на елімінацію сексуальної аверсії, появу статевого потягу до чоловіка, виникнення приємних відчуттів при його ласках і поцілунках, наявність волюстичних (хтивих) відчуттів при фрикціях під час статевого акту. Проводилось і моделювання статевих актів. Також сугестувалося, що чоловік – її захисник, виступає на її боці, і що на нього можна повністю покластися. У результаті проведеного лікування сексуальна аверсія до чоловіка нівелювалася, і повністю відновився статевий потяг до нього.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Кочарян Г.С. Сексуальная аверсия: современный анализ проблемы // Сексология и сексопатология. – 2003. – № 9. – С. 7–14.
Кочарян Г.С. Современная сексология. – К.: Ника-Центр, 2007. – 400 с.
Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике. – Спб.: АДИС, 1994. – 304 с.
Опросник Леонгарда-Шмишека. – URL: http://psychojоurnal.ru/ schniieschek.html (дата обращения: 26.09.2016).