Реабілітація хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з декомпенсацією сечового міхура

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Леонід Саричев
Роман Савченко
Ярослав Саричев
Сергій Сухомлин
Ганна Пустовойт

Анотація

Стаття присвячена проблемі декомпенсації сечового міхура та пов’язаних з цим ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ).


Мета дослідження: вивчити ефективність окремих методів відновлення функціональної здатності детрузора у хворих на ДГПЗ із декомпенсацією сечового міхура.


Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 149 хворих на ДГПЗ із декомпенсацією сечового міхура віком від 47 до 83 років (середній вік – 68,3±7,9 року), питома вага яких становила 39,11% від загальної кількості оперованих з приводу ДГПЗ. Методом випадкової вибірки (кожний 2–3-й пацієнт) сформовано дві групи хворих. До I групи увійшли 30 осіб, яким виконували цистостомію. До II групи увійшли 30 осіб, яким крім цистостомії проведена метаболізм-корегуюча та антихолінестеразна терапія. Комплекс препаратів включав вітаміни групи В: октотіамін – 25 мг, рибофлавін – 2,5 мг, піридоксину гідрохлорид – 40 мг, ціанокобаламін – 0,25 мг 3 рази на добу протягом 4 тиж; антихолінестеразний засіб – іпідакрин 20 мг 3 рази на добу протягом 4 тиж.


Результати. За результатами патоморфологічного дослідження в обох групах спостереження виявлено десквамацію уротелію, розростання сполучної тканини, пучки нервових волокон з явищами дистрофії. Дегенеративні змінами гладком’язових клітин супроводжувались зниженням питомої ваги м’язової тканини і зменшенням діаметру лейоміоцитів. Водночас у хворих, яким проводили передопераційну метаболізм-корегуючу терапію діаметр просвіту артеріол виявився на 20,21% більшим (p<0,05), товщина стінки артеріол – на 31,73 % меншою (p<0,05), індекс Керногана – на 28,22 % нижчим (p<0,05), діаметр капілярів – на 3,52 % більшим (p>0,05), діаметр лейоміоцитів – на 45,26 % більшим (p<0,05), питома вага сполучної тканини у стінці сечового міхура – на 29,14% нижчою (p<0,05). Після проведення метаболізм-корегуючої та антихолінестеразної терапії виявились кращими показники функціональної здатності детрузора. Через 6 міс після другого етапу операції (за даними урофлоуметрії) Qmax виявилася більшою на 32,92 % (p<0,05), Qave – більшою на 62,27 % (p<0,05), показники IPSS – нижчими на 33,18 % (p<0,05), індекс QoL – кращим на 29,54 % (p<0,05).


Заключення. Декомпенсація сечового міхура внаслідок несвоєчасного усунення обструктивного компонента виступає основною причиною незадовільних результатів лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Антихолінергічне навантаження може стати додатковим фактором декомпенсації сечового міхура. Метаболізм-корегуюча та антихолінестеразна терапія дозволяє відновити функціональну здатність детрузора шляхом усунення мікроциркуляторних розладів та енергодефіцитного стану, стимуляції нейромедіаторної і нейром’язовоїпровідності та скорочення гладких м’язів. Додаткова хірургічна корекція шляхом утворення дублікатури дозволяє відновити випорожнення сечового міхура у пацієнтів із мегацистом.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Саричев, Л., Савченко, Р., Саричев, Я., Сухомлин, С., & Пустовойт, Г. (2021). Реабілітація хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з декомпенсацією сечового міхура. Здоров’я чоловіка, (1), 53–57. https://doi.org/10.30841/2307-5090.1.2021.232489
Номер
Розділ
На допомогу лікарю-практику
Біографії авторів

Леонід Саричев, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Саричев Леонід Петрович,

завідувач кафедри урології з судовою медициною

Роман Савченко, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Савченко Роман Борисович,

кафедра урології з судовою медициною

Ярослав Саричев, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Саричев Ярослав Володимирович,

кафедра урології з судовою медициною

Сергій Сухомлин, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Сухомлин Сергій Адольфович,

кафедра урології з судовою медициною

Ганна Пустовойт, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія»

Пустовойт Ганна Леонідівна,

кафедра внутрішньої медицини № 2 з професійними хворобами

Посилання

Gravas S, Cornu JN, Gacci M, Gratzke C, Herrmann TRW, Mamoulakis C, et. al. EAU Guidelines on Non-Neurogenic Male LUTS Including Benign Prostatic Obstruction. EAU Guidelines. Edn. presented at the EAU Annual Congress Amsterdam 2020. ISBN 978-94-92671-07-3. Publisher: EAU Guidelines Office. Place published: EAU Guidelines Office, Arnhem, The Netherlands. Available from: https://uroweb.org/guideline/treatment-of-non-neurogenic-male-luts/

Fusco F, Creta M, Imperatore V, Longo N, Imbimbo C, Lepor H, Mirone V. Benign Prostatic Obstruction Relief in Patients with Lower Urinary Tract Symptoms Suggestive of Benign Prostatic Enlargement Undergoing Endoscopic Surgical Procedures or Therapy with Alpha-Blockers: A Review of Urodynamic Studies. Adv Ther. 2017 Apr;34(4):773–83.

Shormanov YS, Vorchalov MM, Ukharskyi AV. Patohenetycheskyi podkhod klechenyiu DHPZ oslozhnennoi khronycheskoi zaderzhkoi mochy. Eksperymentalnaia i klynycheskaia urolohyia. 2014;3:58–64. [in Russian]

Speakman M, Kirby R, Doyle S, Ioannou C. Burden of male lower urinary tract symptoms (LUTS) suggestive of benign prostatic hyperplasia (BPH) – focus on the UK. BJU international. 2015;115(4):508–19.

Nepomnyashchikh LM, Lushnikova EL, Neimark AI. Remodeling of the muscle layer (detrusor muscle) of hyperactive bladder disease in patients with benign prostatic hyperplasia. Bulletin of experimental biology and medicine. 2012;153(5):778–83.

Bosch R, Abrams P, Averbeck MA, Finazzi Agró E, Gammie A, Marcelissen T and Solomon E: Do functional changes occur in the bladder due to bladder outlet obstruction? – ICI-RS 2018. Neurourol Urodyn. 2019.38(5). 56–S65.

Sarychev LP, Starchenko II, Savchenko RB, Sarychev YV, Pustovoit HL. Kliniko- morfolohichne obhruntuvannia likuvalnoi taktyky u khvorykh na dobroiakisnu hiperplaziiu peredmikhurovoi zalozy. Urologiya. 2020.94(3).237–8. [in Ukrainian]

Howdeshell KL, Hotchkiss AK, Gray LE. Cumulative effects of antiandrogenic chemical mixtures and their relevance to human health risk assessment. International journal of hygiene and environmental health. 2017.220(2). 179–88.

Duran CE, Azermai M, Vander Stichele RH. Systematic review of anticholinergic risk scales in older adults. European journal of clinical pharmacology. 2013.69(7).1485–96.

Verhamme KM, Sturkenboom MC, Stricker BH, Bosch R () Drug-induced urinary retention: incidence, management and prevention. Drug Saf : Int J Med Toxicol Drug Experience. 2008.31(5).373–88.

Jacquia F, Kisby C, Wu JM, Geller EJ. Impact of anticholinergic load on bladder function. International Urogynecology Journal. 2015.26(4).545–9.

Altun I, Kurutas EB. Vitamin B complex and vitamin B12 levels after peripheral nerve injury. Neural regeneration research. 2016.11.842–5.

Sugaya K, Kadekawa K, Onaga T, Ashitomi K, Mukouyama H, Nakasone K, et al. Effect of distigmine at 5 mg daily in patients with detrusor underactivity. Nihon Hinyokika Gakkai Zasshi. 2014.105.10–6.

Maksimova MI, Okhtova F, Sineva NA, Vodopianov NP. Neuromidin in the treatment of stage I hypertensive dyscirculatory encephalopathy. Ter Arkh. 2013.85.87–90.

Blaivas J, Chancellor M. Atlas of urodynamics. Baltimore: William & Wilkins, 2007; Chapt 2, pp. 11–21.

Sarychev LP, Savchenko RB, inventors; Ukrainian Medical Stomatological Academy. Method for surgical treatment of patients with megacyst due to prolonged infravesical obstruction. Ukraine patent 141479. 2020 Apr 10.