Вплив радіоактивного фону на рівні захворюваності ідіопатичною формою безплідності у чоловіків з різних регіонів України
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У відділі сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології НАМН України» було проведено дослідження репродуктивної функції у 143 осіб (І група) з ідіопатичним безпліддям у вигляді астенозооспермії ІІ ступеню, які мешкають на території Київської області (Поліського, Чорнобильського, Іванківського, Бородянського, Вишгородського районів) та зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році. Усі особи І групи були народжені від батьків, що перебували під час аварії на ЧАЕС у зоні радіаційного забруднення та постійно проживали на території з підвищеним радіоактивним рівнем. До групи контролю увійшли особи, які народилися та мешкали на території Івано-Франківської області, з аналогічним станом (ІІ група, n=157). Середній вік пацієнтів І групи становив 28,3±2,4 року, осіб ІІ групи – 30,1±2,8 року. Діагностику ІБ проводили амбулаторно згідно зі стандартами ВООЗ та МОЗ України. Дослідження полягало у вивченні та порівнянні показників спермограми у пацієнтів з обох груп. Репродуктивні проблеми у чоловіків з ідіопатичним безпліддям, що мешкають у радіаційно забруднених районах Київської області України, полягають у достовірному порушенні якісних показників еякуляту (рухливість за даними пулу А+В є меншою в 1,6 разу; р<0,05), що корелюють із модифікаціями фізико-хімічних (середній показник часу розрідження більшій в 1,4 разу; р<0,05) та біохімічних (зниження рівнів фруктози у 2,2 разу, цитрату – в 1,6 разу; р<0,001–0,05) даних, що характеризує вплив іонізуючої радіації як один із провідних факторів порушення чоловічої генеративної функції. У дослідженні було встановлено, що рівень загальних показників спермограми є достовірно гіршим у регіонах України, які зазнали радіоактивного забруднення під час аварії на ЧАЕС на відміну від показників осіб з умовно чистих регіонів.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Руководство ВОЗ по стандартизованному обследованию и диагностике бесплодных супружеских пар / Пер. с англ. Р.А. Нерсеяна (1997). – 4-е издание. – М.: Изд-во «МедПресс», 1997. – С. 10–91.
Vandekerckhove P, Lilford R, Vail A, Hughes E. (2000) Kinin-enhancing drugs for unexplained subfertility in men. Cochrane Database Syst Rev.; (2): CD000153.
Vandekerckhove P, Lilford R, Vail A, Hughes E. (2007) WITHDRAWN: Clomiphene or tamoxifen for idiopathic oligo/asthenospermia. Cochrane Database Syst Rev. Jul 18;(4).
Shakhot’ko L. (1996) Demographic impact of the Chernobyl nuclear power station disaster. Vopros. Stat.; (2): 66–72. Russian. PubMed PMID: 12291378.
International Workshop on the Impact of the Environment on Reproductive Health (1991: Copenhagen). Impact of the environment on reproductive health. Prog Hum Reprod Res. 1991; (20):1–11. PubMed PMID: 12285819.
Бердиш Д.С., Мірзоєва Р. (2018) Вплив фізичних факторів на рухливість сперматозоїдів людини // Електронний науковий журнал Міжнародний студентський науковий вісник. – № 4 (частина 3).
Kesari KK, Agarwal A, Henkel R. (2018) Radiations and male fertility. Reprod Biol Endocrinol. Dec 9; 16 (1):118.
Fukunaga H, Kaminaga K, Sato T, Usami N, Watanabe R, Butterworth KT, Ogawa T, Yokoya A, Prise KM. (2018) Application of an Ex Vivo Tissue Model to Investigate Radiobiological Effects on Spermatogenesis. Radiat Res. Jun; 189 (6): 661–667.
Yin J, Ni B, Tian ZQ, Yang F, Liao WG, Gao YQ. (2017) Regulatory effects of autophagy on spermatogenesis. Biol Reprod. Mar 1;96(3):525–530.
Мамина В.П. (2003) Вплив летальних и сублетальними доз іонізуючого випромінювання на сперматозоїди та домінантно-летальні мутації // Гігієна и санітарія. – № 3. – С. 74–75.
Гурженко Ю.М., Куценко А.О. (2016) Загальна характеристика чоловіків із безпліддям, які скористалися допоміжними репродуктивними технологіями для запліднення in vivo // Здоровье мужчины, 2(57):147–153.
Гурженко Ю.М., Куценко А.О. (2016) Результати застосування програми інтрацитоплазматичної ін’єкції сперматозоїда при заплідненні in vitro. Сімейна медицина, 3(65):55–61.
Okada K., Fujisawa M. (2018) Recovery of Spermatogenesis Following Cancer Treatment with Cytotoxic Chemotherapy and Radiotherapy. World J Mens Health. Nov 27. doi: 10.5534/wjmh.180043. [Epub ahead of print] Review. PubMed PMID: 30588779.
Куценко АО. (2016) Особливості порушень сперматогенезу чоловіків із безпліддям в залежності від застосованих допоміжних репродуктивних технологій. Сімейна медицина; 5(67):132–137.
Куценко АО. (2016) Значення факторів ризику у безплідних чоловіків в аспекті вибору допоміжних репродуктивних технологій // Здоровье женщины, 10(116);136–139.
Горпинченко І.І., Гурженко Ю.М., Спиридоненко В.В. (2017) Корекція біохімічних показників еякуляту при застосуванні супозиторіїв Вітапрост Форте у чоловіків із запальними захворюваннями простатостатовезикулярного комплексу, ускладнених екскреторнотоксичним безпліддям // Здоровье мужчины, №3 (62), С.40–45.
Горпинченко ІІ, Гурженко Ю.М., Спиридоненко В.В. (2014) Опитимизация показателей секрета предстательной железы и эякулята при мужском бесплодии на фоне хронического простатовезикулита // Здоровье мужчины, №3(50), С. 68–5.
