Результати лікування хворих на уретеролітіаз методом екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії на апараті Siemens Modularis Uro
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія (ЕУХЛ) активно використовується в лікуванні хворих на сечокам’яну хворобу ще з 80-х років минулого століття. Метод зарекомендував себе як ефективний та малоінвазивний, проте за останні роки результативність показників у світі значно знизилась – з 90 % до 60 %. Вивчення причин цього явища та методів покращення результатів лікування є важливою проблемою сучасної малоінвазивної урології.
Мета дослідження: оцінювання ефективності застосування ЕУХЛ на апараті Siemens Modularis Uro при лікуванні хворих на уретеролітіаз.
Матеріали та методи. ЕУХЛ проведена 662 хворим із конкрементами сечоводів розміром від 5 мм до 19 мм на апараті Siemens Modularis Uro.
Результати. У 95,01 % випадків сечовивідні шляхи були звільнені від каменів методом ЕУХЛ, при цьому позбавлення від каменя за 1 сеанс відбулося у 376 (56,8 %) хворих, під час повторних сеансів – у 253 (43,2 %) пацієнтів. У 33 (4,99 %) хворих результат ЕУХЛ був розцінений як незадовільний, фрагментація або відходження фрагментів каменя не відбулося; другим етапом лікування цим хворим було виконано уретероскопію (уретеролітотрипсію). Під час ендоскопічного втручання виявилось, що у 78,8 % пацієнтів фрагментація була задовільною (уламки мали розмір до 4 мм), але позбавлення від фрагментів не відбулося через зміни стінки сечоводу в зоні його первинного розміщення. Загальний показник фрагментації каменів після сеансів ЕУХЛ у досліджуваних осіб становив 98,94 %. Проведення ЕУХЛ із запропонованими параметрами не вплинуло на результативність методу (р>0,1), однак дозволило значно збільшити ресурс роботи медичного обладнання. Ускладнень, безпосередньо пов’язаних із літотрипсією, виявлено не було.
Заключення. Отримані результати дають можливість вважати екстракорпоральну ударно-хвильову літотрипсію пріоритетним методом при лікуванні хворих із конкрементами сечоводів розміром до 15 мм при врахуванні факторів ризику неефективності.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Liu Yu, Chen Yu, Liao B, et al. (2018). Epidemiology of urolithiasis in Asia. Asian. J. Urol. 5(4):205–214.
Banov P, Ceban E. (2017). The efficacy of metaphylaxis in treatment of recurrent urolithiasis. J. Med. Life. 10(3):188–193.
Siener R, Buchholz N, Daudon M, et al. (2016). Quality Assessment of Urinary Stone Analysis: Results of a Multicenter Study of Laboratories in Europe. PLoS One. 11(6):e0156606.
Ordon M, Andonian S, Blew B, et al. (2015). CUA Guideline: Management of ureteral calculi Can. Urol. Assoc. J. 9(11-12):E837–E851.
Zumstein V, Betschart P, Abt D, et al. (2018). Surgical management of urolithiasis – a systematic analysis of available guidelines. BMC. Urol. 18:25.
Choi JD, Seo SIl, Kwon J, et al. (2019). Laparoscopic Ureterolithotomy vs Ureteroscopic Lithotripsy for Large Ureteral Stones. JSLS. 23(2):e2019.00008.
Binbin J, Shicong L, Xin X, et al. (2019). The efficacy of flexible ureteroscopy lithotripsy and miniaturized percutaneous nephrolithotomy for the treatment of renal and proximal ureteral calculi of ≤2 cm A retrospective study. Med. (Baltimore). 98(11):e14535.
Torricelli FC, Monga M, Marchini GS, et al. (2016). Semi-rigid ureteroscopic lithotripsy versus laparoscopic ureterolithotomy for large upper ureteral stones: a meta – analysis of randomized controlled trials. Int. Braz. J. Urol. 42(4):645–654.
Dell’atti L, Papa S. (2016). Ten-year experience in the management of distal ureteral stones greater than 10 mm in size G Chir. 37(1):27–30.
Şahin S, Aras B, Ekşi M, et al. (2016). Laparoscopic Ureterolithotomy JSLS. 20(1):e2016.00004.
Shinde S, Al Balushi Y, Hossny M, et al. (2018). Factors Affecting the Outcome of Extracorporeal Shockwave Lithotripsy in Urinary Stone Treatment. Oman Med. J. 33(3): 209–217.
Lim KH, Jung J-H, Kwon JH, et al. (2015). Can stone density on plain radiography predict the outcome of extracorporeal shockwave lithotripsy for ureteral stones? Korean J. Urol. 56(1):56–62.
Pricop C, Radavoi GD, Puia D, et al. (2019). obesity: a delicate issue choosing the eswl treatment for patients with kidney and ureteral stones? Acta. Endocrinol. (Buchar). 15(1):133–138.
Petrides N, Ismail S, Anjum F, et al. (2020). How to maximize the efficacy of shockwave lithotripsy. Turk J. Urol. 46(Suppl 1):S19–S26.
Legemate JD, Wijnstok NJ, Matsuda T, et al. (2017). Characteristics and outcomes of ureteroscopic treatment in 2650 patients with impacted ureteral stones. World J. Urol. 35(10):1497–1506.
Türk C, Neisius A, Petrik A, et al. (2020). EAU Guidelines. Edn. presented at the EAU Annual Congress Amsterdam. Netherlands: EAU Guidelines Office. URL: http://uroweb.org/guidelines/compilations-of-all-guidelines/
