Вплив синдрому дисплазії сполучної тканини на чоловічу репродуктивну функцію
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті продемонстровано вплив недиференційованої дисплазії сполучної тканини на чоловічу репродуктивну функцію. Показано, що диспластикозалежна патологія чоловічої статевої сфери впливає на показники спермограми у чоловіків. Описані локальні проблеми глибинних патофізіологічних і гістологічних передумов у розвитку чоловічого фактора безпліддя подружньої пари. У статті продемонстровано важливість принципів спільної роботи різних фахівців на різних етапах діагностики, лікування і подальшого диспансерного спостереження пацієнтів із синдромом дисплазії сполучної тканини (СДСТ), враховуючи поліетіологічность і мультифакторність обумовлених СДСТ патологій сечостатевої системи.
Основними діагностичними критеріями колагенопатій є малі анатомічні аномалії розвитку, а саме – наявність трьох і більше малих анатомічних аномалій розвитку, що свідчить про високу ймовірність порушень морфогенезу у формі вроджених вад розвитку чоловічої статевої сфери. Виявлено роль несприятливих факторів протягом раннього внутрішньоутробного періоду, протягом якого їхній вплив може призвести до тієї чи іншої аномалії багатьох органів, у тому числі і репродуктивних органів у чоловіків, позаяк вони є асоційованими із СДСТ і обумовлені великим вмістом сполучної тканини. Також продемонстровано велику роль у розвитку неспадкових форм впливу факторів зовнішнього середовища, що дозволяє внести корекцію за допомогою відповідних рекомендацій. Представлені у статті дані можуть розглядатися як певний етап у дослідженні проблематики СДСТ і його впливу на чоловічу репродуктивну систему.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Стяжкина С.Н., Губайдуллина Г.З., Фаттахова Э.Н., Казакова В. В. (2016). Дисплазия соединительной ткани в клинической практике // Вестник науки и образования, (5 (17)), 76–78.
Тябут Т.Д., Каратыш О.М. (2009). Недифференцированная дисплазия соединительной ткани // Современная ревматология, (2), 19–23.
Rabkin E. (2001) Activated interstitial myofibroblasts express catabolic enzymes and mediate matrix remodeling in myxomatous heart valves. Circulation 104(21):2525–32.
Schmidt M.A. et al. (1989) Autosomal dominant supravalvular aortic stenosis: largethree-generation family. Am J Med Genet. 32(3):384–9.
Zhang M.C. et al. (1999) Cutis laxa arising from frameshift mutations in exon 30 of the elastin gene (ELN). J Biol Chem 274(2):981–6.
Афонина И.П., Самборская Т.В. (2016). Проблема проявления гипермобильности суставов у спортсменов-борцов. // Известия Тульского государ. универс. Физическая культура. Спорт, (2), 93–100.
https://www.lvrach.ru/2001/05-06/4528826
Mosca M. (2014) Mixed connective tissue diseases: new aspects of clinical picture, prognosis and pathogenesis. Isr. Med. Assoc. J. 16 (11): 725–6.
Собенников И.С., Жиборев Б.Н., Котанс С.Я., Черенков А.А. (2017). Диагностика и лечение мужского бесплодия у больных распространенной патологией гениталий и паховой области. Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова, 25 (3), 460–464.
https://helpiks.org/4-88150.html
Потехина Ю.П. (2016) Структура и функции коллагена. Российский остеопатический журнал. (1-2):87–99.
Жиборев Б.Н. (2007) Варикоцеле и мужское бесплодие в аспекте полигенной природы гипогонадизма и проявлений синдрома дисплазии соединительной ткани. Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова, (4), 72–79.
Тарусин Д.И. (2006) Консервативная терапия варикоцеле – право на жизнь или утопия? // Материалы IV Российского научного форума «Мужское здоровье и долголетие». М.: РИМИ-ЭКСПО. С. 122–123.
Цуканов А.Ю. (2006) Диагностика варикоцеле и выбор способа его оперативного лечения в свете новых данных об этиологии и патогенезе: Автореф. докт. дисс. – М., – 35 с.
Цуканов А.Ю., Семикина С.П., Мустафаев Р.Ф.-О. (2019). Варикоцеле как проявление синдрома дисплазии соединительной ткани. Урологические ведомости, 9 (2), 11–16. doi: 10.17816/uroved9211-16
Жиборев Б.Н. (2008). Врожденная паховая грыжа и мужское бесплодие в аспекте полигенной природы тестикулярной недостаточности. Российский медико-биологический вестник имени академика И.П. Павлова, (3), 109–118.
Fallis J.C. (1988) Грыжи. Косые паховые грыжи. В кн.: Педиатрия. Руководство. Болезни органов пищеварения. Болезни органов мочевыделительной системы / Под ред. Р.Е. Бермана, В.К. Вогана: Пер. с англ. – М.: Медицина, С. 187–190.
Кадыров З.А., & Муродов А.И. (2017). Грыжи передней брюшной стенки и андрологические заболевания. Взаимосвязь, некоторые вопросы эпидемиологии, этиологии и симультанных операций (обзор литературы). Андрология и генитальная хирургия, 18 (2), 10–14.
Тезисы III научно-практической конференции с международным участием «Национальный и Международный опыт охраны репродуктивного здоровья детей и молодежи» (16–18 апреля 2019 г. Москва). Репродуктивное здоровье детей и подростков, 15 (2), 36–99.
Окулов А.Б., Мираков К.К., Володько Е.А., Годлевский Д.Н., Окулов Е.А., Ахмина Н.И., Аникиев А.В. (2017). Крипторхизм – ретроспектива и вопросы настоящего времени. Детская хирургия, 21(4), 202–206.
Кадурина Т.И., Горбунова В.Н. (2007). Современные представления о дисплазии соединительной ткани. Казанский медицинский журнал, 88 (S5), 2–5.
Никитина А.С., Морозов Д.А., Богомолова Н.В. (2007). Диагностические критерии мезенхимальных нарушений при крипторхизме у детей. Саратовский научно-медицинский журнал, 3 (2), 54–57.
