Можливості бездренажного ведення післяопераційного періоду у пацієнтів з неускладненим уретеролітіазом
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Під час виконання операцій з приводу каменів сечоводу для уникнення обструкції сечоводу в післяопераційному періоді через набряк або фрагментів конкременту традиційно виконується стентування сечоводу. Сучасні технічні досягнення дозволяють виконувати уретероскопію майже атравматично для уникнення рутинного стентування сечоводів, що дозволяє виключити загострення пієлонефриту, викликаного рефлюксами, знизити витрати на стент, поліпшити якість життя в післяопераційному періоді і уникнути цистоскопії для дестентування.
Мета дослідження: вивчення можливості бездренажного ведення післяопераційного періоду, виявлення факторів ризику виникнення післяопераційних ускладнень у пацієнтів з неускладненими каменями сечоводу.
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів лікування 198 пацієнтів з неускладненим перебігом уретеролітіазу, в яких було прийнято рішення відмовитися від стентування після уретероскопії.
Результати. Проведено аналіз стану пацієнтів у післяопераційному періоді. Для виявлення факторів, що впливають на прийняття рішення щодо бездренажного ведення пацієнта в післяопераційному періоді, а також факторів, які могли б бути предикторами післяопераційних ускладнень, були проаналізовані різні показники.
Заключення. При неускладненому перебігу уретеролітіазу у більшості випадків (у 68,2 % пацієнтів) у післяопераційному періоді не виникає необхідності в дренуванні верхніх сечових шляхів з використанням стента. Водночас у 31,8% хворих у разі відмови від встановлення стента виникали ускладнення, що значною мірою впливали на тривалість і вартість лікування, а в деяких випадках вимагали збільшення обсягу проведеної терапії, виконання додаткових процедур – встановлення стента і накладення пункційної нефростоми.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Рощин Ю.В. Обґрунтування вибору лікувальної тактики у хворих на уретеролітіаз на основі прогнозування ефективності сучасних методів еліминації конкрементів / Ю.В. Рощин: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Донецьк, 2009. – 40 с.
Bagley, D.H. Expanding role of ureteroscopy and laser lithotripsy for treatment of proximal ureteral and intrarenal calculi. Curr. Opin. Urol. 2018; 12: 277–280.
Chaussy, C, Schmiedt, E, Jochan, D, Brendel, W, Forssmann, B, and Walther, V. First clinical experience with extracorporeally induced destruction of kidney stones by shock waves. J. Urol. 2012; 127: 417–420.
Cummings, J.M, Boullier, J.A, Izenberg, S.D, Kitchens, D.M, and Kothandapani, R.V. Prediction of spontaneous ureteral calculus passage by an artificial neural network. J. Urol. 2016; 164: 326–328.
Kourambas, J, Byrne, B.R, and Preminger, G.M. Does a ureteral access sheath facilitate ureteroscopy?. J. Urol. 2014; 165: 789–793.
Miller, O.F and Kane, C.J. Time to stone passage for observed ureteral calculi: a guide for patient selection. J. Urol. 2018; 162: 688–691.
Segura, J.W, Preminger, G.M, Assimos, D.G, Dretler, S.P, Kahn, R.I, Lingeman, J.E, and Macaluso, J.N Jr. Ureteral Stones Clinical Guidelines Panel Summary report on the management of ureteral calculi. J. Urol. 2017; 158: 1915–1921.
