Наш досвід лапароскопічної парціальної нефректомії: техніка і результати

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

С. В. Головко
В. Р. Балабаник

Анотація

Лапароскопічна парціальна нефректомія (ЛПН) вважається ефективним сучасним мінімально інвазивним оперативним втручанням і є альтернативою відкритій парціальній нефректомії (ВПН) у хірургічному лікуванні раку нирки.

Мета дослідження: надати сучасні докази щодо ефективності ЛПН у хірургічному лікуванні хворих, що проводилось у спеціалізованому хірургічному закладі, описати подальшу еволюцію вказаної малоінвазивної методики.

Матеріали та методи. Проспективно проаналізовано дані 63 хворих, яким була виконана ЛПН з приводу клінічно локалізованого раку нирки в період з вересня 2015 року по жовтень 2019 року в клініці урології НВМКЦ «ГВКГ» МО України. ЛПН була виконана з використанням ендоскопічної стійки Olympus. Клінічні дані були отримані шляхом проспективного аналізу проведених оперативних втручань, що включали інтра- та післяопераційні результати та ускладнення. Для прогнозування хірургічних результатів був застосований описовий статистичний аналіз та мультиваріантна логістична регресивна модель.

Результати. Середній вік хворих становив 60,7 року; середній передопераційний розмір пухлини дорівнював33,0 мм. Відповідно до PADUA-шкали 22 (35,0 %) пацієнти належали до категорії невисокої складності, 23 (36,5%) – до проміжної категорії складності та 18 (28,5 %) – до високої категорії складності. У всіх хворих був застосований трансперитонеальний доступ. Середній час операції становив 156 хв. Середня крововтрата дорівнювала 171 мл. Значні післяопераційні ускладнення виникли у 2 (3,2 %) хворих (Clavien-Dindo >2). Не було виявлено жодних статистично значущих відмінностей між перед- та післяопераційним рівнем креатиніну (р<0,05). Оптимальні хірургічні результати, що включали аналіз хірургічного краю, ступеня ішемії та рівня ускладнень, було досягнуто у 44 (69,8 %) хворих. Протягом 26 міс спостереження було зафіксовано тільки два локальних і два дистантних метастази. За допомогою мультиваріантної логістичної регресивної моделі було виявлено, що ступінь складності пухлини був пов’язаний з більшим ризиком отримання неоптимального хірургічного результату.

Заключення. Наведено сучасний досвід застосування ЛПН у хірургічному лікуванні раку нирки. ЛПН, як з’ясувалось, є ефективною та безпечною малоінвазивною операцією, що забезпечує оптимальні результати у більшості хворих з різним ступенем складності пухлини.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Головко, С. В., & Балабаник, В. Р. (2020). Наш досвід лапароскопічної парціальної нефректомії: техніка і результати. Здоров’я чоловіка, (3), 22–27. https://doi.org/10.30841/2307-5090.3.2020.215602
Номер
Розділ
Актуальні теми
Біографії авторів

С. В. Головко, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Головко Сергій Вікторович,

Клініка урології

В. Р. Балабаник, Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь»

Балабаник Василь Романович,

Клініка урології

Посилання

Winfield H.N., Donovan J.F., Godet A.S., Clayman R.V. Laparoscopic partial nephrectomy: Initial case report for benign disease // J. Endourol. – 1993. – N 7. – P. 521–526.

McDougall E.M., Elbahnasy A.M., Clayman R.V. Laparoscopic wedge resection and partial nephrectomy: The Washington University experience and review of the literature // JSLS. – 1998. – N 2. – P. 15–23.

Gettman MT, Blute MI, Chow GK, Neururer R, Bartsch G, Peschel R. Robot-assisted laparoscopic partial nephrectomy: technique and initial clinical experience with DaVinci robotic system. Urology 2004; 64: 914–8.

Ljungberg B, Bensalah K, Canfield S, et al. EAU guidelines on renal cell carcinoma: 2014 update. Eur Urol 2015; 67: 913–24.

Haber GP, White WM, Crouzet S, et al. Robotic versus laparoscopic partial nephrectomy: single-surgeon matched cohort study of 150 patients. Urology 2010; 76: 754–8.

Long JA, Yakoubi R, Lee B, et al. Robotic versus laparoscopic partial nephrectomy for complex tumors: comparision of perioperative outcomes. Eur Urol 2012; 61: 1257–62.

Zhang X, Shen Z, Zhong S, Zhu Z, Wang X, Xu T. Comparision of perioperative outcomes of robot-assisted vs laparoscopic partial nephrectomy: a meta-analysis. BJU Int 2013; 112: 1133–42.

Masson-Lecomte A, Bensalah K, Seringe E, et al. A prospective comparision of surgical and pathological outcomes obtained after robot-assisted or pure laparoscopic partial nephrectomy in moderate to complex renal tumors: results from a French multicentre collaborative study. BJU Int 2013; 111: 256–63.

Wang W, Ma X, Huang Q, et al. Comparision of robot-assisted and laparoscopic partial nephrectomy for complex renal tumours with a RENAL nephrometry score>=7: peri-operative and oncological outcomes. BJU Int 2016; 117: 126–30.

Minervini A, Vittory G, Antonelli A, et al. Open versus robotic-assisted partial nephrectomy: a multicenter comparision study of perioperative results and complications. World J Urol 2014; 32: 287–93.

Bezinque A, Lane BR. Comparision of 1800 robotic and open partial nephrectomies for renal tumors. Ann Surg Oncol 2016; 23: 4137–8.

Buffi N, Lista G, Larcher A, et al. Margin, ischemia, and complications (MIC) score in partial nephrectomy: a new system for evaluating achievement of optimal outcomes in nephron-sparing surgery. Eur Urol 2012; 62: 617–8.

Lista G, Buffi NM, Lughezzani G, et al. Margin, ischemia, and complications system to report perioperative outcomes of robotic partial nephrectomy: a European Multicenter Observational Study (EMOS project). Urology 2015; 85: 589–95.

Gill IS, Eisenberg MS, Aron M, et al. «Zero ischemia» partial nephrectomy: novel laparoscopic and robotic technique. Eur Urol 2011; 59: 128–34.

Benway BM, Wang AJ, Cabello JM, Bhayani SB. Robotic partial nephrectomy with sliding-clip renorrhaphy: technique and outcomes. Eur Urol 2009; 55: 592–9.

Gin GE, Maschino AC, Spaliviero M, Vertosick EA, Bernstein MI, Coleman JA.Comparision of perioperative outcomes of retroperitoneal and transperitoneal minimally invasive partial nephrectomy after adjusting for tumor complexity. Urology 2014; 84: 1355–60.

Choo SH, Lee SY, Sung HH, et al. Transperitoneal versus retroperitoneal robotic partial nephrectomy: matched-pair comparisions by nephrometry scores. World J Urol 2014; 32: 1523–9.

Xia L, Zhang X, Wang X, et al. Transperitoneal versus retroperitoneal robot-assisted partial nephrectomy: a systemic review and meta-analysis. Int J Surg 2016; 30: 109–15.

Borofsky MS, Gill IS, Hemal AK, et al. Near-infrared fluorescence imaging to facilitate super-selective arterial clamping during zero-ischemia robotic partial nephrectomy. BJU Int 2013; 111: 604–10.

Bjurlin MA, Gan M, McClintock TR, et al. Near-infrared fluorescence imaging: emerging appiications in robotic upper urinary tract surgery. Eur Urol 2014; 65: 793–801.

Bjurlin MA, McClintock TR, Stifelman MD, et al. Near-infrared fluorescence imaging with intraoperative administration of indocyanine green for robotic partial nephrectomy. Curr Urol Rep 2015; 16: 20.

Cohen J, Jayram G, Mullins JK, Ball MW, Allaf ME. Do fibrin sealants impact negative outcomes after robot-assisted partial nephrectomy? J Endourol 2013; 27: 1236–9.

Desai MM, de Castro Abreu AI, Leslie S, et al. Robotic partial nephrectomy with superselective versus main artery clamping: a retrospective comparisions. Eur Urol 2014; 66: 713–9.

Komninos C, Shin TY, Tuliao P, et al. Renal function is the same 6 month after after robot-assisted partial nephrectomy regardless of clamp technique: analysis of outcomes for off-clamp, selective arterial clamp and main arterial clamp techniques, with a minimum follow-up of 1 year. BJU Int 2015; 115: 921–8.

Davidiuk AJ, Parker AS, Thomas CS, et al. Mayo adhesive probability score: an accurate image-based scoring system to predict adherent perinephric flat in partial nephrectomy. Eur Urol 2014; 66: 1165–71.

Benway BM, Bhayani SB, Rogers CG, et al. Robot assisted partial nephrectomy versus laparoscopic partial nephrectomy for renal tumors: a multi-institutional analysis of perioperative outcomes. J Urol 2009; 182: 866–72.

Hanzly M, Frederick A, Creighton T, et al. Learning curves for robot-assisted and laparoscopic partial nephrectomy. J Endourol 2015; 29: 297–303.

Goonewardene SS, Brown M, Challacombe B. Single-versus dual-console robotic surgery: dual improves the educational experience for trainees.World J Urol 2016; 34: 1337–9.

Jarc AM, Shah SH, Adebar T, et al. Beyond 2D telestrations: an evaluation of novel proctoring tools for robot-assisted minimally invasive surgery. J Robot Surg 2016; 10: 103–9.

Kutikov A, Uzzo RG. The R.E.N.A.L. nephrometry score: a comprehensive standardized system for quantitating renal tumor size, location and depth. J Urol 2009;182:844–53.

Gallucci M, Guaglianone S, Carpanese L, et al. Superselective embolization as first step of laparoscopic partial nephrectomy. Urology 2007; 69: 642–5.

Simone G, Gill IS, Mottrie A, et al. Indications, techniques, outcomes, and limitations for minimally ischemic and off-clamp partial nephrectomy: a systematic review of the literature. Eur Urol 2015; 68: 632–40.

Shao P, Tang L, Li P, et al. Precise segmental renal artery clamping under the guidance of dual-source computed tomography angiography during laparoscopic partial nephrectomy. Eur Urol 2012; 62: 1001–8.

Merklin RJ, Michels NA. The variant renal and suprarenal blood supply with data on the inferior phrenic, ureteral and gonadal arteries: a statistical analysis based on 185 dissections and review of the literature. J Int Coll Surg 1958; 29: 41–76.

Ozkan U, Oguzkurt L, Tercan F, Kizilkiliç O, Koç Z, Koca N. Renal artery origins and variations: angiographic evaluation of 855 con-secutive patients. Diagn Interv Radiol Ank Turk 2006;12:183–6.

Bordei P, Sapte E, Iliescu D. Double renal arteries originating from the aorta. Surg Radiol Anat 2004; 26: 474–9.

Satyapal KS, Haffejee AA, Singh B, Ramsaroop L, Robbs JV, Kalideen JM. Additional renal arteries: incidence and morphometry. Surg Radiol Anat 2001; 23: 33–8.

Khamanarong K, Prachaney P, Utraravichien A, Tong-Un T, Sripaoraya K. Anatomy of renal arterial supply. Clin Anat N Y N 2004; 17: 334–6.

Kabore FA, Fall PA, Diao B, et al. Extraparenchymental distribution and feasibility of selective clamping of segmental renal arteries during partial nephrectomy: a study of the dissection of 30 kidneys from recent nonformolised corpses. Progres En Urol J Assoc Francaise Urol Soc Francaise Urol févr 2009; 19: 101–6.

Roy C, Tuchmann C, Morel M, Saussine C, Jacqmin D, Tongio J. Is there still a place for angiography in the management of renal mass lesions? Eur Radiol 1999; 9: 329–35.