Чи завжди слід використовувати антибактеріальні засоби після уродинамічних досліджень у пацієнток з групи високого ризику?
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінити ефективність фітотерапевтичного препарату (Канефрон® Н) у запобіганні інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) у жінок з групи високого ризику, які брали участь в уродинамічних дослідженнях (УДД).
Матеріали та методи. Протокол дослідження був затверджений місцевим комітетом з етики медичного закладу. Дорослі жінки, що мають хоча б один фактор ризику розвитку ІСШ (вік старше 70 років, збільшений залишковий об’єм сечі після сечовипускання >100 мл, рецидивуючі ІСШ, опущення тазових органів (POP) ≥ІІ за шкалою POP-Q та нейрогенний сечовий міхур), після УДД отримували або одноразову пероральну дозу фосфоміцину трометамолу (ФТ) (3 г), або фітопрепарат, що містить траву золототисячника, корінь любистку та листя розмарину (5 мл приймають перорально три рази на добу протягом одного тижня). У пацієнток, що були включені в дослідження, до початку УДД не фіксували піурії за результатами проби сечі (нітриту та/або крові та/або лейкоцитарної естерази) та відзначали негативний результат бактеріального посіву сечі (КУО<103/мл). Зразки сечі також перевіряли через 7 днів після УДД.
Результати. Дослідження завершили сімдесят дві учасниці з високим ризиком розвитку ІСШ. Через сім днів після проведення уродинамічних досліджень симптоми ІСШ, піурії (нітрит та/або кров та/або лейкоцитарна естераза), а також бактеріурія з E. coli спостерігалися у двох пацієнток (в однієї (2,8 %) в групі застосування ФТ та однієї (2,7 %) у групі застосування фітопрепарату відповідно). Між обома групами лікування не виявлено статистичних відмінностей щодо захворюваності на ІСШ. Додаткові побічні реакції в обох групах не спостерігалися. Основним недоліком профілактики фітопрепаратами порівняно з ФТ була необхідність продовження терапії протягом 7 днів.
Заключення. Профілактика ІСШ за допомогою фітопрепаратів (Канефрон® Н) може вважатися хорошою альтернативою профілактиці антибактеріальними засобами після проведення УДД у пацієнток з групи високого ризику.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
C. Gürbüz, B. Güner, G. Atış, L. Canat, and T. Caşkurlu, “Are prophylactic antibiotics necessary for urodynamic study?” Kaohsiung Journal of Medical Sciences, vol. 29, no. 6, pp. 325–329, 2013.
A. M. Suskind, L. Cox, J. Q. Clemens et al., “The Value of Urodynamics in an Academic Specialty Referral Practice,” Urology, vol. 105, pp. 48–53, 2017.
T. Magari, Y. Fukabori, H. Ogura, and K. Suzuki, “Lower urinary tract symptoms of neurological origin in urological practice,” Clinical Autonomic Research, vol. 23, no. 2, pp. 67–72, 2013.
F. Aoun, A. Peltier, and R. Van Velthoven, “Lower urinary tract dysfunction in pelvic gynecologic cancer: The role of urodynamics,” Advances in Urology, vol. 2014, 2014.
E. Hirakauva, A. Bianchi-Ferraro, E. Zucchi et al., “Incidence of Bacteriuria after Urodynamic Study with or without Antibiotic Prophylaxis in Women with Urinary Incontinence,” Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetrícia, vol. 39, no. 10, pp. 534–540, 2017.
G. W. Cundiff, M. T. McLennan, and A. E. Bent, “Randomized Trial of Antibiotic Prophylaxis for Combined Urodynamics and Cystourethroscopy,” Obstetrics & Gynecology, vol. 93, no. 5, pp. 749–752, 1999.
P. M. Latthe, R. Foon, and P. Toozs-Hobson, “Prophylactic antibiotics in urodynamics: A systematic review of effectiveness and safety,” Neurourology and Urodynamics, vol. 27, no. 3, pp. 167–173, 2008.
F. Wagenlehner, C. Wagenlehner, S. Schinzel, and K. Naber, “Prospective, Randomized, Multicentric, Open, Comparative Study on the Efficacy of a Prophylactic Single Dose of 500 mg Levofloxacin versus 1920 mg Trimethoprim/Sulfamethoxazole versus a Control Group in Patients Undergoing TUR of the Prostate,” European Urology, vol. 47, no. 4, pp. 549–556, 2005.
S.-W. Tsai, F.-T. Kung, F.-C. Chuang, Y.-C. Ou, C.-J. Wu, and K.-H. Huang, “Evaluation of the relationship between urodynamic examination and urinary tract infection based on urinalysis results,” Taiwanese Journal of Obstetrics and Gynecology, vol. 52, no. 4, pp. 493–497, 2013.
M. Nadeem, M. I. Sheikh, M. S. Sait, N. Emmanuel, M. K. M. Sheriff, and S. Masood, “Is urinary tract infection after urodynamic study predictable?” Urological Science, vol. 28, no. 4, pp. 240–242, 2017.
M. M. Nóbrega, A. P. F. Auge, L. G. M. De Toledo, S. Da Silva Carramão, A. B. Frade, and M. J. C. Salles, “Bacteriuria and urinary tract infection after female urodynamic studies: Risk factors and microbiological analysis,” American Journal of Infection Control, vol. 43, no. 10, pp. 1035–1039, 2015.
A. P. Cameron, L. Campeau, B. M. Brucker et al., “Best practice policy statement on urodynamic antibiotic prophylaxis in the non-index patient,” Neurourology and Urodynamics, vol. 36, no. 4, pp. 915–926, 2017.
R. Foon, P. Toozs-Hobson, and P. Latthe, “Prophylactic antibiotics to reduce the risk of urinary tract infections after urodynamic studies.,” Cochrane Database of Systematic Reviews (Online), vol. 10, p. CD008224, 2012.
K. G. Naber, “Efficacy and safety of the phytotherapeutic drug Canephron® N in prevention and treatment of urogenital and gestational disease: Review of clinical experience in Eastern Europe and Central Asia,” Research and Reports in Urology, vol. 5, pp. 39–46, 2013.
R. C. Bump, A. Mattiasson, K. Bo et al., “The standardization of terminology of female pelvic organ prolapse and pelvic floor dysfunction,” American Journal of Obstetrics & Gynecology, vol. 175, no. 1, pp. 10–17, 1996.
L. Bombieri, D. A. B. Dance, G. W. Rienhardt, A. Waterfield, and R. M. Freeman, “Urinary tract infection after urodynamic studies in women: Incidence and natural history,” BJU International, vol. 83, no. 4, pp. 392–395, 1999.
Y. Z. Almallah, C. D. Rennie, J. Stone, and M. J. R. Lancashire, “Urinary tract infection and patient satisfaction after flexible cystoscopy and urodynamic evaluation,” Urology, vol. 56, no. 1, pp. 37–39, 2000.
J. H. Ku, S. W. Kim, H. H. Kim, J.-S. Paick, H. Son, and S.-J. Oh, “Patient experience with a urodynamic study: A prospective study in 208 patients,” The Journal of Urology, vol. 171, no. 6 I, pp. 2307–2310, 2004.
J. Subramaniam, “Association of Urinary Tract Infection in Married Women Presenting with Urinary Incontinence in a Hospital based Population,” Journal of Clinical and Diagnostic Research, 2016.
P. Miotla, K. Romanek-Piva, M. Bogusiewicz et al., “Antimicrobial Resistance Patterns in Women with Positive Urine Culture: Does Menopausal Status Make a Significant Difference?” BioMed Research International, vol. 2017, 2017.
K. G. Naber, G. Schito, H. Botto, J. Palou, and T. Mazzei, “Surveillance study in europe and brazil on clinical aspects and Antimicrobial Resistance Epidemiology in Females with Cystitis (ARESC): implications for empiric therapy,” European Urology, vol. 54, no. 5, pp. 1164–1178, 2008.
F. M. E. Wagenlehner, U. Hoyme, M. Kaase, R. Fünfstück, K. G. Naber, and G. Schmiemann, “Uncomplicated urinary tract infections,” Deutsches Ärzteblatt International, vol. 108, no. 24, pp. 415–423, 2011.
J. L. Lowder, L. J. Burrows, N. L. S. Howden, and A. M. Weber, “Prophylactic antibiotics after urodynamics in women: A decision analysis,” International Urogynecology Journal, vol. 18, no. 2, pp. 159–164, 2007.
U. M. Peschers, V. Kempf, K. Jundt, I. Autenrieth, and T. Dimpfl, “Antibiotic treatment to prevent urinary tract infections after urodynamic evaluation,” International Urogynecology Journal, vol. 12, no. 4, pp. 254–257, 2001.
M. Sundqvist, P. Geli, D. I. Andersson et al., “Little evidence for reversibility of trimethoprim resistance after a drastic reduction in trimethoprim use,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 65, no. 2, pp. 350–360, 2009.
B. R. Levin, “Minimizing potential resistance: A population dynamics view,” Clinical Infectious Diseases, vol. 33, no. 3, pp. S161–S169, 2001.
A. K. Shepherd and P. S. Pottinger, “Management of Urinary Tract Infections in the Era of Increasing Antimicrobial Resistance,” Medical Clinics of North America, vol. 97, no. 4, pp. 737–757, 2013.
