Дослідження функціонального стану нирок щурів при гострому пієлонефриті на фоні цукрового діабету за умов медикаментозного впливу в експерименті

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

С. О. Борисов
О. М. Колосов
Ф. І. Костєв
О. В. Борисов

Анотація

Найбільш чутливими показниками функціонального стану нирок є швидкість клубочкової фільтрації та рівень креатиніну в крові, який практично не залежить від екстраренальних факторів і не піддається суттєвим добовим коливанням. Перспективними вважають пошуки нових можливостей коригуючого медикаментозного впливу (МВ) на перебіг гострого пієлонефриту та супутнього цукрового діабету (ЦД) з метою запобігання розвитку патоморфологічних змін функціональних ниркових порушень. Оцінювання ефективності етіотропного МВ лікарськими засобами та його поєднання з патогенетичним впливом на вміст креатиніну в плазмі крові і сечі та його кліренс при гострому пієлонефриті та супутньому ЦД 1-го і 2-го типів за умов експерименту стало метою даного дослідження. Отримані дані експериментального дослідження виявили більш виражене підвищення рівня креатиніну в плазмі крові порівняно з його вмістом в сечі: у плазмі крові на 83,6 %, у сечі – на 25,1 % відповідно по відношенню до норми, що свідчить про істотне зниження рівня гломерулярної фільтрації. Кліренс креатиніну при гострому пієлонефриті був знижений на 15,2 %, а при супутньому ЦД спостерігались більш виражені зміни. Так, при ЦД 2-го типу спостерігалось зменшення на 27,3 %, а при ЦД 1-го типу – на 36,4 % по відношенню до норми. Застосування етіотропного впливу при ЦД 1-го і 2-го типів сприяло помірному поліпшенню цього показника, а застосування етіопатогенетичного впливу викликало суттєве підвищення показника кліренсу креатиніну, рівень якого від нормального відрізнявся лише на 9,1 % при ЦД 2-го типу та на 15,2 % при ЦД 1-го типу. Етіопатогенетичне МВ обумовило попередження і стримування нефросклеротичних змін, що слід пов’язувати з комплексним впливом антибактеріальної, мембранопротективної та метаболізм-коригувальної дії.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Борисов, С. О., Колосов, О. М., Костєв, Ф. І., & Борисов, О. В. (2020). Дослідження функціонального стану нирок щурів при гострому пієлонефриті на фоні цукрового діабету за умов медикаментозного впливу в експерименті. Здоров’я чоловіка, (1), 80–83. https://doi.org/10.30841/2307-5090.1.2020.205494
Номер
Розділ
Експериментальна медицина
Біографії авторів

С. О. Борисов, Одеський національний медичний університет

Борисов Сергій Олександрович,

кафедра нефрології та урології

О. М. Колосов, Одеський національний медичний університет

Колосов Олександр Миколайович,

кафедра нефрології та урології

Ф. І. Костєв, Одеський національний медичний університет

Костєв Федір Іванович,

завідувач кафедри нефрології та урології

О. В. Борисов, Одеський національний медичний університет

Борисов Олександр Валентинович,

кафедра нефрології та урології

Посилання

Шулутко Б.И., Макаренко С.В. Хронический пиелонефрит – он есть или его нет? // Нефрология. – 2006. – Т. 10, № 3. – С. 113–119.

Майданник В.Г., Ковальчук И.В. Современные аспекты пиелонефрита у детей // Міжнародний журн. педіатрії, акушерства та гінекології. – 2016. – Т. 9, № 3. – С. 17–40.

Hasslacher C., Ritz E., Wahl P., Michael C. Similar risks of nephropathy in patients with type I or type II diabetes mellitus // Nephrol Dial Transplant. – 1989;4:859–863.

Ludwig E. Urinary tract infections in diabetes mellitus // Orv Hetil. 2008 Mar 30;149(13):597–600.

Курбатов Д.Г., Дубский С.А., Лепетухин А.Е., Шестакова М.В., Дедов И.И. Симптоматика, диагностика и лечение острых воспалительных заболеваний почек у больных сахарным диабетом //Сахарный диабет. – 2009. – № 2. – С. 72–76.

Carton J.A., Maradona J.A., Nuno F.J., Fernandez-Alvarez R., Perez-Gonzalez F. and Asensi V. Diabetes mellitus and bacteraemia: a comparativestudy between diabetic and non-diabetic patients, Eur J Med 1 (1992), pp. 281–287.

Geerlings S.E., Stolk R.P., Camps M.J.L., Netten P.M., Hoekstra J.B.L., Bouter K.P., Bravenboer B., Collet T.J., Jansz A.R., Hoepelman I.M. Prevalence and risk factors for asymptomatic bacteriuria in women with diabetes mellitus. ICAAC 1999: abstr 607.

Шулутко Б.И., Макаренко С.В. Тубулоинтерстициальные воспалительные заболевания почек // Нефрология. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 89–97.

Куприенко Н.Б., Светлова З.В.,Смирнова Н.Н. Метаболические основы профилактики инфекции мочевой системы у детей // Ученые записки СПбГМУ им. акад. И.П. Павлова. – 2017;24(1):22–27.

Маркова Т.Н., Садовская В.В., Беспятова М.Ю. Современные возможности диагностики хронической болезни почек при сахарном диабете // Сахарный диабет. – 2017. – Т. 20, № 6. – С. 454–460.

Шестакова М.В., Шамхалова М.Ш., Ярек-Мартынова И.Я., и др. Сахарный диабет и хроническая болезнь почек: достижения, нерешенные проблемы и перспективы лечения // Сахарный диабет. – 2011. – Т. 14, № 1. – С. 81–88.

Попов С.В., Гусейнов Р.Г., Горшков А.Н., Сивак К.В., Яблонский П.К., Скрябин О.Н., Виноградова Т.И. / Изменения ультраструктурной организации почки в условиях экспериментально смоделированной тепловой ишемии при оперативном вмешательстве // Вестник Санкт-Петербургского университета – 2016. – Сер. 11, Вып. 1. – С. 104–118.