Фактори ризику розвитку сечокам’яної хвороби (Огляд літератури)
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сечокам’яна хвороба (СКХ) на сьогодні продовжує залишатись однією з найбільш актуальних проблем сучасної урології. Захворюваність на СКХ у світі становить 5–10 %, при цьому відзначається її щорічне зростання. Часте рецидивування захворювання ускладнює становище, значно збільшуючи строк втрати працездатності, а загальна кількість хворих на СКХ робить цю патологію соціально значущою, оскільки в 65–70 % випадків вона діагностується у найбільш працездатної частини населення. Не дивлячись на доволі велику кількість наукових досліджень в плані вивчення причин виникнення СКХ, чіткого уявлення про її етіологію дотепер не існує. СКХ вважається багатофакторіальним захворюванням. Протягом багатьох років активно проводяться молекулярно-генетичні дослідження, які направлені на з’ясування взаємозв’язку СКХ із спадковими факторами. На сьогодні достатньо переконливо доведений тісний взаємозв’язок генетичних порушень з клінічними проявами СКХ. Основна частина випадків СКХ належить до патологій із спадковою схильністю, але описано і багато синдромів із моногенною природою успадковування. Усе частіше з’являються наукові дослідження, при яких в якості факторів ризику СКХ розглядаються такі серйозні захворювання, як цукровий діабет 2-го типу (ЦД2), ожиріння, метаболічний синдром (МС) тощо. Існує пряма кореляція між захворюваністю на уролітіаз та ступенем ожиріння як у чоловіків, так і у жінок. Частота виявлення уратних конкрементів у пацієнтів з ожирінням у 4 рази вища, ніж у пацієнтів з нормальним індексом маси тіла. Відзначено надто високу частоту уратного нефролітіазу і в пацієнтів із СКХ на фоні ЦД2. Окремі компоненти МС корелюють з підвищеним ризиком нефролітіазу. При збільшенні в одного пацієнта числа компонентів МС пропорційно зростає і ризик виникнення СКХ.
Мета дослідження: пошук, систематизація, аналіз існуючих публікацій щодо ролі різних факторів ризику розвитку СКХ. Пошук інформації був проведений з використанням різних баз даних (PubMed, електронна реферативна база Національної наукової медичної бібліотеки м. Києва). Аналіз даних наукової літератури засвідчив, що на розвиток СКХ суттєво впливає метаболічний дисбаланс. У зв’язку зі збільшенням хворих на ЦД2, пацієнтів з ожирінням, наявністю МС розвиток СКХ за цих умов стає ще більшою проблемою і потребує подальших досліджень у плані вивчення етіології, патогенезу, а також серйозних факторів ризику в її виникненні. Від ретельного вивчення порушень обміну речовин, місцевих патологічних змін уретеро-ренального комплексу, можливих факторів ризику залежать наслідки хвороби та частота рецидиву. Здатність виявляти фактори ризику утворення конкрементів буде сприяти зниженню захворюваності на СКХ, її профілактиці та метафілактиці рецидивування.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Roudakova K., Monga M. (2014). The evolving epidemiology of stone diseases. Indian J. Urol. 30: 44-48. doi: 10.4103/0970-1591.124206.
Shoag J., Tasian G.E., Goldfarb D.S., Eisner B.H. (2015). The new epidemiology of nephrolithiasis. Adv Chronic Kidney Dis., 22(4): 273-278.
Türk C., Petrick A., Sarica K., Scolarikos A., Straub M., Seitz C. (2016). EAU Guidelines on Urolithiasis. European Association of Urology.
Возианов А.Ф., Люлько А.В. (2001). Атлас: руководство по урологии (в 3 т.). Днепропетровск: РИА «Днепр-VAL» ISBN: 978-966-7616-21-2, 978-966-7616-20-5.
Safarinejad M., Shafiei N., Safarinejad S. (2013). Association between polymorphisms is osteopontin gene (SPPI) and first episode calcium oxalate urolithiasis. Urolithiasis, 41(4): 303-313.
Vezzoli G., Terranegra A., Aloia A. (2013). Decreased transcriptional activity of calcium-sensing receptor gene promoter 1 is associated with calcium nephrolithiasis. J. Clin. Endocrinol. Metab. 98: 3839-3847.
Tossetto E., Ceol M., Mezzabotta F., Ammenti A., Peruzzi L., Caruso M.R., Barbano G., Vezzoli G., Collussi G., Vergine G., Giordano M., Glorioso N., Degortes S., Soldati L., Sayer J., D’Angelo A., Anglani F. (2009). Novel mutations of the CLCN5 gene including a complex allele and a 5-prime UTR mutation in Dent disease 1. (Letter) Clin. Genet. 76: 413-416.
Prie D., Huart V., Bakouh N., Planelles G., Dellis O., Gerard B., Hulin B., Benque-Blanchet F., Silve C., Grandchamp B., Friedlanges G. (2002). Nephrolitiasis and osteoporosis associated with phosphatemia caused by mutations in the type 2a sodium-phosphate cotransporter. New Eng. J. Med. 347: 983-991.
Keebaugh A.C., Sullivan R.T., Thomas J.W. (2007). Gene duplication and inoctivation in the HPRT gene family. Genomics. 89: 134-142.
Barbosa M., Lopes A., Mota C., Martins E., Oliveira J., Alves S., De Bonis P., do Ceu Mota M., Dias C., Rodrigues-Santos P., Fortuna A.M., Quelhas D., Lacerda L., Bisceglia L., Cardoso M.L. (2012). Clinical, biochemical and molecular characterization of cystinuria in a cohort of patients. Clin. Genet. 81: 47-55.
Аполихин О.И., Сивков А.В., Константинова О.В., Тупицына Т.В., Сломинский П.А., Калиниченко Д.Н. (2015). Связь одностороннего и двустороннего уролитиаза с генетическими факторами. Экспер. и клин. урология. 2: 68-70.
Аполихин О.И., Сивков А.В., Константинова О.В., Тупицына Т.В., Сломинский П.А., Калиниченко Д.Н. (2015). Генетические факторы риска образования множественных камней почек в российской популяции. Урология, 4: 4-7.
Urabe Y., Tanikawa C., Takahashi A. (2012). A genome-wide association study of nephrolithiasis in the Japanese population indentifies novel susceptible Loci at 5q 35.3, 7p14.3 and 13q14.1. PLoS Genet. 8: e1002541
Yasui T., Okada A., Urabe Y., (2013). A replication study for three nephrolithiasis loci at 5q35.3, 7p14.3 and 13q.14.1 in the Japanese population. J. Hum. Genet. 58: 588-593.
Huang P.L. (2009). A comprehensive definition for metabolic syndrome. Dis. Model. Mech. 2: 231-237.
Scales C.D., Smith A.C., Hanley J.M., Saigal C.S. (2012). Prevalence of kidney stones in the United States. Eur. Urol. Vol. 62,(1): 160-165. doi: 10.1016/j.eururo. 2012.03.052.
Голованов С.А., Сивков А.В., Анохин Н.В., Дрожжева В.В. (2015). Индекс массы тела и химический состав мочевых камней. Экспер. и клин. урология. 4, www.ecuro.ru.
Rendina D., De Filippo G., De Pascale F., Zampa G., Muscariello R., De Palma D., Ippolito R., Strazzullo P. (2013). The changing profile of patients with calcium nephrolithiasis and the ascend-ancy of overweight and obesity: a comparison of two patient series observed 25 years apart. Nephrol Dial Transplant. Vol. 28, Suppl. 4: 146-151.
Otunctemur A., Ozbek E., Cakir S.S., Dursun M., Polat E.S., Ozcan L., Besiroglu H. (2015). Urolithiasis is associated with low serum testosterone levels in men. Asch. Ital. Urol Androl. vol. 87, 1: 83-86.
Srikanthan P., Karlamangla A. (2011). Relative Muscle Mass in Inversely Associated with Insulin Resistance and Prediabetes. Findings from The Third National Health and Nutrition Examination Survey. J. Clin. Endocrin. Metab. First published ahead of print July 21.2011 as doi: 10.1210 / jc.2011-0435.
Гусакова Д.А., Калинченко С.Ю., Камалов А.А., Тишова Ю.А. (2015). Роль коррекции гипогонадизма в лечении и профилактике мочекаменной болезни у мужчин с метаболическим синдромом. Проблемы эндокринологии, 2: 12-20. doi: 10.1434 /probl201561212-20.
Бова Ф.С. (2010). Уролитиаз и сахарный диабет. Особенности диагностики и лечения. Автореф. дисс. к.м.н. М., 25 с.
Spero D. (2015). Diabetes and Kidney Stones. Published July 22, 2015 (https:www.diabetesselmanagement.com (blog) diabetes-and-kidney-stones).
Bobulescu I.A., Maalouf N.M., Capolongo G., Adams-Huet B., Rosenthal T.R., Moe O.W., Sakhale K. (2013). Renal ammonium excretion after an acute acid load: blunted response in uric acid stone formers but not in patients with type 2 diabetes. Am. J. Physiol. Renal Physiol. 305(10): 1498-1503. Published online Sep. 11. doi: 10.1152/ajprenal.00347.2013
Bellasi A., Di Micco L., Santoro D., Mazzocco S., De Simone E., Cozzolino M., Di Lullo L., Guastaffero P., Di Iorio B. (2016). UBI study investigators. Correction of metabolic acidosis improves insulin resistance in chronic kidney disease. BMC Nephrol. 17(1): 158.
Weinberg A.E., Patel C.J., Chertow G.M., Leppert J.T. (2014) Diabetic severity and rick of kidney stone disease. Eur. Urol. 65(1):242-247. Doi :10.1016/j. euroro. 2013.03.026. Epub 2013 Mar 17.
Fram E.B., Moazami S., Stern J.M. (2016). The Effect of Disease Severity on 24-Hour Urine Parameters in Kidney Stone Patients With Type 2 Diabetes. Urology, 87:52-59. doi: 10.1016/j.urology.2015.10.013. Epub 2015 Oct 22.
Аполихин О.И., Калинченко С.Ю., Камалов А.А., Гусакова Д.А., Ефремов Е.А. (2011). Мочекаменная болезнь как новый компонент метаболического синдрома. Саратовский научно-медицинский журнал. 7(2): 117.
Lien T.H., Wu J.S., Yang Y.C., Sun Z.J., Chang C.J. (2016). The Effect of Glycemic Status on kidney Stone Disease in Patients with Prediabetes. Diabetes Metab. J. 40(2):161-166. Doi: 10.4093/dmj.2016. 40.2.161.
Spatola L., Angelini C., Badalamenti S., Maringhini S., Gambaro G. (2016). Kidney stones diseases and glycaemic statuses: focus on the latest clinical evidences. 05 December 2016. doi: 10.1007/s 00240-016-0956-8.
Domingos F., Serra A. (2014). Metabolic syndrome: a multifaceted risk factor for kidney stones. Scand J. Urol. Vol. 48, 5:414-419.
Wong Y.V., Cook P., Somani B.K. (2015). The association of metabolic syndrome and urolithiasis. Int. J. Endocrinol. 2015 Article ID 570674. doi: 10.1155/2015/570674. Epub 2015 Mar 22.
West B., Luke A., Durazo-Arvizu R.A. (2008). Metabolic syndrome and self-reported history of kidney stones: The National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES III) 1988-1994. Am. J. Kidney Dis. 51(5):741-747. doi: 10.1053/j.ajkd.2007.12.030.
Maalouf N.M., Cameron M.A., Moe O.W. (2007). Low urine pH: a novel feature of metabolic syndrome. Clin. J. Am. Soc. Nephrol. 2:883-888.
Sansak E.B., Resorlu M., Akbas A., Gulpinar M.T., Asslan M., Resorlu B. (2015). Do Hypertension, diabetes mellitus and obesity increase the risk of severity of nephrolithiasis? Pak. J. Med. Sci., 31(3):566-571. Doi: 10.12669/pjms.313.7086.
