Результати використання предикторів запалення у хворих на сечокам’яну хворобу
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Незважаючи на прогрес у вивчені сечокам’яної хвороби (СКХ), проблема виникнення даної патології залишається однією з найбільш складних і остаточно не вирішених. За поширеністю дана патологія в Україні посідає друге місце серед усіх урологічних захворювань. Серед дорослого населення планети СКХ спостерігається більш ніж у 4 %. В Україні на СКХ страждають приблизно 7 % дорослого населення. Темпи приросту захворюваності становлять 0,16–0,22, а частота виникнення – 30–40 % від усієї урологічної патології, що свідчить про несприятливий прогноз щодо подальшого поширення даного захворювання. Приєднання інфекції, яка посилює захворювання і погіршує прогноз, спостерігається майже у 70 % осіб. Рання діагностика, своєчасно поставлений діагноз та визначення тактики лікування СКХ відіграють значну роль в кінцевому результаті захворювання.
Мета дослідження: визначення ефективності використання предикторів запалення у хворих на СКХ та моделювання подальшої тактики лікування.
Матеріали та методи. У статті наведено ретельний та детальний аналіз результатів обстеження 70 пацієнтів з СКХ, які за стандартом надання допомоги пройшли повне урологічне обстеження. Усі хворі були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 36 хворих, яким була проведена консервативна терапія, до ІІ групи – 34 пацієнти, яким було виконано оперативне втручання.
Результати. Під час аналізу результатів периферичної крові в двох групах достовірних відмінностей не виявлено (Р>0,05). Саме тому вивчення даних показників проводили з додатковим імуноферментним аналізом сечі з обов’язковим урахуванням клінічної картини захворювання. За результатами проведеного дослідження показники маркерів раннього пошкодження нирок були більш інформативніші, ніж загальнолабораторні і свідчили про наявність ознак інфекційно-запального процесу у перші 12–24 год.
Заключення. Результати клінічного дослідження продемонстрували, що застосування предикторів запалення в якості діагностичного критерію інфекційно-запального процесу є цінним клінічним засобом при сечокам’яній хворобі (СКХ), який більш ніж у 50 % випадків, ще до появи загальноклінічних та лабораторних змін, свідчить про розвиток запального процесу та порушення функціонального стану нирок у перші 12–24 год. Завдяки проведеному дослідженню розроблено алгоритм обстеження та вибору методу лікування хворих на СКХ.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Возіанов О.Ф. Динаміка захворюваності та поширеності сечокам’яної хвороби серед дорослого населення України // Возіанов О.Ф., Пасєчніков С.П., Сайдакова Н.О, Дмитришин С.П. /// Здоровье мужчины. – 2010. – № 2 (33). – С. 17–24.
Єрмоленко Т.І., Жулай Т.С. Фармако-економічна оцінка консервативної терапії СКХ із астосуванням нового вітчизняного уролітика «Фларосукцин» // Клінічна фармація. – 2011. – Т. 15, № 3. – С. 17–20.
Камни мочеточников / Джавад –Заде М.Д. – М.: Медгиз. – 1961. – С. 39–105.
Уразаева Л.И., Максудова А.Н. Биомаркеры раннего повреждения почек: обзор литературы // Практическая медицина. – 2014. – Т. 1, № 4 (80). – С. 125–130.
Урологія / За редакцією Пасєчнікова С.П. // Вінниця. – Нова Книга. – 2013. – С. 218–224.
Урология / Под редакцией Аляева Ю.Г. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2005. – С. 305–320.
Урология / Под редакцией Лопаткина Н.А. – М.: Медицина. – 1995. – С. 300–314.
Хирургическое лечение рецидивного нефролитиаза / Возианов А.Ф., Серняк П.С., Байло В.Д. – К.: Здоров’я. – 1984. – С. 4–57.
Черненко Д.В., Черненко В.В., Желтовская Н.И. Лечение больных с резидуальными камнями почек после перкутанной нефролитотрипсии // Здоровье мужчины. – 2014. – № 3 (50). – С. 116–118.
