Особливості лікування хронічного абактеріального простатиту/синдрому хронічного тазового болю (категорія ІІІБ), зумовленого герпетичною інфекцією
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінювання ефективності удосконаленого лікування хронічного абактеріального простатиту ХАП/СХТБ (категорії ІІІБ) герпетичної етіології шляхом включення до стандартної терапії противірусної та імуномодулюючої терапії.
Матеріали та методи. Обстежено 71 пацієнта з хронічним абактеріальним простатитом (категорія ІІІБ). До групи порівняння увійшли 46 чоловіків віком 35,2±4,6 року з ХАП/СХТБ герпетичної етіології. Пацієнтів групи порівняння було розподілено на дві підгрупи по 23 чоловіка, які в подальшому піддалися різним видам лікування: традиційне лікування ХАП/СХТБ згідно з протоколом і відповідно традиційне лікування та додатково валацикловір по 500 мг 2 рази на добу протягом 10 днів з переходом на підтримувальну терапію 500 мг 1 раз на добу ще 20 днів, і паралельно натрію оксодигідроакридинілацетат (внутрішньом’язово по 2,0 мл (250 мг) 1 раз на добу кожні 48 год 10 ін’єкцій. До групи контролю включено 25 чоловіків віком 35,5±2,8 року з ХАП/СХТБ без вірусної інфекції. Стан місцевого та системного імунітету до і після лікування оцінювали за рівнем показників: ІФН-γ у сироватці крові та вміст секреторного імуноглобуліну А (sІgА) в еякуляті пацієнтів, рівень прозапального інтерлейкіну-6 (ІЛ–6) та протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ–10) в еякуляті. Для аналізу симптоматики простатиту використовували шкалу індексу симптомів хронічного простатиту NIH-CPSI з оцінюванням якості життя відповідно до оцінювання загального стану за сумою балів (S+L).
Результати. За результатами дослідження зафіксована позитивна динаміка симптомів простатиту в обох підгрупах (р<0,05). Проте під час порівняння результатів між підгрупами виявлено достовірну різницю на користь удосконаленого лікування (р<0,05). Показники рівня ІФН-γ у сироватці крові пацієнтів після обох видів лікування достовірно покращилися (р<0,05). Під час порівняння між підгрупами було виявлено, що рівень ІФН-γ вищий після удосконаленого лікування (р<0,001). Результати обох видів лікування порівняно з контрольною групою: після традиційного – рівень ІФН-γ нижчий (р<0,05), після удосконаленого – рівень ІФН-γ у сироватці крові статистично не відрізнявся (р>0,05). Динаміка секреторного імуноглобуліну А (sІgА) в еякуляті пацієнтів: у підгрупі пацієнтів після традиційного лікування – 20,90±2,09 (р<0,001), у підгрупі пацієнтів після удосконаленого лікування – підвищення на 20 % (р<0,001). Між підгрупами порівняння рівень імуноглобуліну став достовірно вищий саме після удосконаленого лікування. Результати обох видів лікування порівняно з контрольною групою: після традиційного лікування щодо рівня sІgА, то достовірної різниці не зафіксовано (р>0,05). Після удосконаленого лікування зафіксовано, що рівень sІgА вищий, ніж у групи порівняння (р<0,05). Під час оцінювання рівня ІЛ-6 в еякуляті зафіксовано достовірне зниження після удосконаленого лікування порівняно з традиційним (р<0,05). Після традиційного лікування утримувався високий рівень порівняно з контрольною групою, у пацієнтів підгрупи після удосконаленого лікування нижчий, ніж у пацієнтів контрольної групи (р<0,05), що свідчить про ефективність запропонованого лікування і наявність вірусної етіології хронічного простатиту. Рівень протизапального інтерлейкіну-10 (ІЛ-10) після лікування свідчить, що після традиційного лікування він становить 11,36±1,31 (р<0,001), після удосконаленого лікування – 12,45±1,24 (р<0,001). При порівнянні між собою достовірно вищі показники ІЛ-10 були у пацієнтів після удосконаленого лікування. Слід відзначити що у пацієнтів обох підгруп показники після лікування (як традиційного, так і удосконаленого) були достовірно вищі, ніж показники ІЛ-10 в еякуляті пацієнтів контрольної групи.
Заключення. Запропонована терапія з включенням разом з традиційним також хронічного абактеріального простатиту герпетичної етіології валацикловіру та натрію оксодигідроакридинілацетату достовірно ефективніша традиційної монотерапії згідно з протоколом.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Васильєва Н.А. Вплив ТОRCH-інфекції на перебіг вагітності / Н.А. Васильєва, М.І. Жиляєв, О.Л. Івахів // Інфекційні хвороби. – 2004. – № 2. – С. 35–39.
Вдовиченко Ю.П. Особливості акушерської та перинатальної патології при герпетичній інфекції / Ю.П. Вдовиченко, Д.Р. Шадлун, І.С. Глазков//Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – № 6. – С. 120–124.
Исаков В.А. Иммунопатогенез и лечение генитального герпеса и хламидиоза: [руководство для врачей] / В.А. Исаков, Ю.В. Аспель. – М.-Н. Новгород : Лань, 1999. – 168 с.
Малевич Ю.К. Генитальная герпетическая инфекция в акушерстве и гинекологии (клиника, диагностика, лечение) : автореф. дис. на соискание ученой степени докт. мед. наук: спец. 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / Ю.К. Малевич. – М., 1996. – 36 с.
Schomogyi M. Herpes simplex virus-2 infeсtion. An emerging disease? / M. Schomogyi, A. Wald, L. Corey // Infeсtious Disease Clinics of North America. – 1998. – Vol. 12, № 1. – P. 47–61.
Анохин В.А. Современные принципы клинико-лабораторной диагностики герпетических инфекций / В.А. Анохин // Казанский медицинский журнал. – 1999. – № 2. – С. 127–129.
Дяченко Н.С. Молекулярные основы патогенности вирусов / Н.С. Дяченко // Журнал практического врача. – 1997. – № 2. – С. 21–24.
Маричев І.Л. TORCH-інфекції: сучасні аспекти діагностики / І.Л. Маричев // Лабораторная диагностика. – 2004. – № 4. – С. 43–46.
Руденко А.О. Герпесвірусні інфекції людини – світова проблема / А.О. Руденко, Л.В. Муравська // Інфекційні хвороби. – 2001. – № 2. – С. 5–11.
Ходак Л.А. Сучасні погляди на герпесвірусні інфекції / Л.А. Ходак // Інфекційні хвороби. – 1997. – № 4. – С. 42–45.
Ходак Л.А. Цитомегаловірусна інфекція у дітей (клініка, діагностика, лікування): Автореф. дис. … д-ра мед. наук : спец. 14.01.13 «Інфекційні хвороби» / Л.А. Ходак – К., 1999. –35 с.
Кузьмин В.Н. Диагностика, лечение и профилактика герпетической инфекции / В.Н. Кузьмин // Лечащий врач. –2000. – № 1. –С. 60–1.
Roest R.W. Prevalence and association between herpes simplex viruses types 1–and 2-specific antibodies in attendees at a sexually transmitted disease clinic / R.W. Roest, J. Groen, P.G. Mulder // Int. Epidemiol. –2001. –Vol. 30, № 2. –P. 580–88.
Corey L. The current trend in genital herpes. Progress in prevention / L. Corey // Sex. Transm. Dis. –1994. –Vol. 21. –P. 38–4.
Kinghom G.R. Herpes simplex virus type 1 genital infections / G.R. Kinghom // Herpes. – 1999. –Vol. 6. –P. 4–7.
Lang D.J., Kummer J.F. Demonstration оf cytomegalovirus in semen. N. Engl. J. Med. 1972.
Doble A, Harris JR, Taylor-Robinson D. Urology. 1991 Sep;38(3).
Strockij AV, Gavrusev AA, Rubanik LV, Poleshchuk NN. Is a nonbacterial prostatitis nonbacterial? Urologiia. 2015 Jul-Aug;(4).
Xiao J, Ren L, Lv H, Ding Q, Lou S, Zhang W, Dong Z. Atypical microorganisms in expressed prostatic secretion from patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: microbiological results from a casecontrol study. Urol Int. 2013;91(4):410-6.
Бреусов А.А., Кульчавеня Е.В., Чередниченко А.Г., Стовбун С.В. Что скрывается за диагнозом абактериальный простатит? Вестник урологии. 2017;5(2):34-41.
Бондаренко Г.М. Комплексне лікування геніального герпесу / Г.М. Бондаренко, Ю.В. Щербакова, І.М. Нікітенко, Т.В. Губенко // Дерматология та венерологія. – 2011. – № 1 (51). – С. 69–75.
Баринский И.Ф. Герпес: этиология, диагностика, лечение / Баринский И.Ф., Гребенюк В.Н., Каспаров А.А. – М. : Медицина, 1986. – 272 с.
Сегал А.С. Заболевание половой системи мужчин / А.С. Сегал. – М.: Икар. 2010. 232 с.
Посібник з хіміотерапії вірусних інфекцій: Навчально-методичний посібник для лікарів / за ред. Дзюблик І.В. – К., 2004. – 176 с.
Bettega J.M, Teixeira H, Bassani V.L, Barrardi C.R, Simoes C.M. Evaluation of the antiherpetic activity of standardized extracts of Achyrocline satureioides. Phytother Res. 2004 Оct;18(10). – Рр. 819–823.
Derebery M.J., Fisher L.M., Iqbal Z. Randomized double-blinded, placebo-controlled clinical trial of famciclovir for reduction of Menieres disease symptoms. Otolaryngol Head Neck Surg. 2004. Dec;131(6). – Рр. 877–884.
Марков И.С. Диагностика и лечение герпетических инфекций и токсоплазмоза: (Об. ст.). – К.: Издательство АтЭк2, 2002. – 192 с.
Gupta R., Wald A., Krantz E., Selke S., Warren T., Vargas-Cortes M., Miller G., Corey L. Valacyclovir and acyclovir for suppression of shedding of herpes simplex virus in genital tract. J Infect Dis. 2004 Oct 15;190(8). – Рр. 1374–1381.
Маркин В.А. Неспецифические противовирусные препараты: надежды и реалии // Военно-мед. журн. – 2000. – № 8. – С. 51–60.
Попов В.Ф. Лекарственные формы интерферонов: монографія. – М.: «Триада-Х», 2002. – 136 с.
Эттингер О.А., Никитин И.Г., Сторожаков Г.И. Аутоимунние поражения щитовидной железы как осложнение терапии интерферонами хронических гепатитов // Терапевтический архив. – 1999. – № 12. – С. 69–72.
Запольский М.Э. Герпесвирусные заболевания (альфа-, бета-, гамма подгруппы):научное издание / М.Э. Запольский. – Одесса; Фото-синтетика, 2010. – 285 с.
Самгин М.А. Простой герпес, дерматологические аспекты / М.А. Самгин, А.А. Халдин. – М.: Медпресс-информ, 2002. – С. 91–92.
Левин А.Э. Эндогенная интерферонизация – новые возможности лекарственной терапии. Супериндуктор интерферона НЕОВИР – 2-летний опыт применения // Матер. 4-й междунар. конф. «СПИД, рак и родственные проблемы». СПб., 1996.
Запольский М.Э. Комплексная супрессивная терапия герпетической инфекции / М.Э. Запольский, О.Г. Михайлец, О.Л. Гоцуляк, Д.М. Запольская // Здоровье мужчины. – 2017. – № 2 (61). – С. 128–131.
Жданов К.В., Лобзин Ю.В. Предварительные результаты лечения неовиром больных хроническим гепатитом С // Тез. докл. семинара «Инфекционная обстановка в Ленинградской области и сопредельных территориях». – СПб., 1997. – С. 27.
Gretkova A., Slavina E., Leipunskaya I., Kadagidze Z. Effect of inducer neovir on the sensitivity MDR– and MDR-t– cells to antitumor drugs // Russian J. of Immunology. – 2000. – Vol. 5, № 6.
Запольский М.Э. Рецидивирующий генитальный герпес. Роль герпетической инфекции в развитии простатита / М.Э. Запольский, А.И. Фролова, Л.П. Квитко, К.А. Борисова, В.И. Бойко, В.В. Соломаха // Здоровье мужчины. – 2013. – № 4 (47). – С. 125–131.
