Сегментарна електростимуляція та базова фармакотерапія в лікуванні хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Мета дослідження: оцінка ефективності й безпечності сегментарного впливу синусоїдального електричного струму самостійно і в комплексі з базовою фармакотерапією в лікуванні хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ).
Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 64 пацієнта з ХП/СХТБ, які були порівну рандомізовані на дві групи. Пацієнти заповнювали анкети NIH-CPSI, PHQ-9, GAD-7. Імуноферментним методом виявляли зміни концентрації тестостерону, дигідротестостерону (ДГТ) і простатоспецифічного антигену (ПСА) у крові, а також цитокінів еякуляту. Усі пацієнти отримували сегментарну електростимуляцію, яку проводили за допомогою апарата «Ампліпульс», 10 сеансів по 15 хв. Пацієнти групи 2 додатково отримували базову фармакотерапію. Остання включала диклофенак натрію (Диклоберл® ретард, 100 мг/день, перорально, 2 тиж), тамсулозин модифікованого вивільнення (Флосін®, 0,4 мг/день, перорально, 1 міс), екстракт плодів пальми Serenoa repens (Простамол® Уно, 320 мг/день, перорально, 6 міс). Лікування призначали незалежно від наявності та ступеню вираженості симптомів ХП/СХТБ. Клінічно значущим вважали зменшення показника NIH-CPSI на 6 балів, PHQ-9 – на 6 балів, GAD-7 – на 5 балів.
Результати. Значуще зменшення симптомів простатиту спостерігали в обох групах вже через 2 тиж, що зберігалося протягом усього періоду спостереження (6 міс). У пацієнтів групи 2, на відміну від групи 1, відзначено статистично значуще збільшення рівня тестостерону, зменшення ДГТ і ПСА крові, cуттєве зниження концентрації прозапального цитокіну в еякуляті (інтерлейкіну 1β), поряд зі збільшенням вмісту протизапального цитокіну (інтерлейкіну 10), значуще поліпшення показників депресії і тривоги. Клінічна ефективність електротерапії становила 47 % і 34 % (на 2 тижні і 6 місяці лікування, відповідно). Поєднання електротерапії з базовою фармакотерапією знизило інтенсивність симптомів простатиту значно більше (р<0,05). Клінічна ефективність становила 85 % і 69 %, відповідно. Виявлено значущий зв’язок між тривалістю захворювання й ефективністю лікування: найбільша ефективність і мінімальний ризик розвитку рецидивів спостерігалися при тривалості захворювання до 1 року. Переносимість лікування в обох групах пацієнтів була хорошою, особливо в групі електротерапії, в якій побічних ефектів не було виявлено.
Заключення. Застосування сегментарної електротерапії та її поєднання з базовою фармакотерапією в лікуванні ХП/СХТБ досить ефективно й безпечно. Значно більша ефективність спостерігалася у разі поєднання цих методик, особливо при тривалості захворювання до 1 року. Перевагою електротерапії була безпечність методики.##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Нуриманов К.Р. Эффективность и безопасность базовой фармакотерапии хронического абактериального простатита // Здоровье мужчины. – 2019. – № 1 (68). – Р. 40–45.
Thakkinstian A., Attia J., Anothaisintawee T., Nickel J.C. α-blockers, antibiotics and anti-inflammatories have a role in the management of chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. BJU Int. – 2012; N. 110 (7) – 1014–1022, doi:10.1111/j.1464-410X.2012.11088.x Epub 2012 Apr 3
Ушаков А.А. Практическая физиотерапия. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2009. – 608 с.
William Gibson, Benedict M. Wand, Catherine Meads, Mark J. Catley, Neil E. O’Connell Transcutaneous electrical nerve stimulation (TENS) for chronic pain - an overview of Cochrane Reviews. Cochrane Database Syst Rev. 2019 Feb; 2019(2): CD011890. Published online 2019 Feb 19. doi: 10.1002/14651858.CD011890.pub2 Update in: Cochrane Database Syst Rev. 2019 Apr; 2019(4):CD011890 https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6379178.
Nickel J.C., Roehrborn C.G., O’Leary M.P., et al. The relationship between prostate inflammation and lower urinary tract symptoms: examination of baseline data from the reduce trial. Eur Urol. 2008; 54: 1379-1384.
Kroenke K., Spitzer R.L., Williams J.B.; The PHQ-9: validity of a brief depression severity measure. J Gen Intern Med. 2001 Sep 16(9):606-613.
Spitzer R.L. et al. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder. Arch. Intern. Med. – 2006. – N 166 (10) – P. 1092–1097.
Kessler T.M., Mordasini L., Weisstanner C., Jüni P., da Costa B.R., Wiest R. et al. (2014) Sono-Electro-Magnetic Therapy for Treating Chronic Pelvic Pain Syndrome in Men: A Randomized, Placebo-Controlled, Double-Blind Trial. PLoS ONE 9(12):e113368. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0113368.
Kabay S., Kabay S.C., Yucel M., Ozden H. (2009) Efficiency of posterior tibial nerve stimulation in category IIIB chronic prostatitis/chronic pelvic pain: a Sham-Controlled Comparative Study. Urol Int 83: 33–38.
